83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.09.10 р. Справа № 41/114
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Донецького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі:
1. Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк
2. Авдієвської міської ради, м. Авдіївка
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка
про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами до природного водного об'єкту у розмірі 18727,63 грн.
При участі представників:
від позивача 1: Маркєвич К.А. - довіреність від 13.04.2010 року № 02-1044
Свєтов К.В. - довіреність від 09.09.10 №б/н
від позивача 2: не з'явились
від відповідача: Бичков О.Є. - довіреність від 05.01.2010 року № 11/18/02
в засіданні приймали участь: прокурор Тютюннік В.В. - посвідчення №3206
в судовому засіданні оголошувались перерви:
з 05.06.2010 року до 10:30 год. 19.07.2010 року,
з 27.07.2010 року до 13:30 год. 27.07.2010 року
Донецький міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області та Авдієвської міської ради до Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами до природного водного об'єкту у розмірі 18727,63 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення вимог ст.ст. 40, 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 44, 66, 74, 87, 95, 101, 110, 111 Водного кодексу України відповідачем здійснено наднормативний скид забруднюючих речовин зі зворотними водами до природного водного об'єкту - річки Кам'янка басейну річки Кривий Торець, чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 18727,63 грн., яка розрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мін природи від 20.07.2009 року № 389 та зареєстрованої в Мін'юсті 14.08.2009 року за № 767/16783.
Позивачем-1 позовні вимоги прокурора підтримано та письмово пояснено суду, що, відповідно до роз'яснення Мінприроди від 18.11.2009 № 18983/27/10-09, при розрахунку питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів застосовується безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини, який дорівнює 1/ГДКі, Граничнодопустима концентрація (ГДК) визначена для кожної забруднюючої речовини окремо. Тому, для розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів множиться окремо на масу наднормативного скиду кожної забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, відносно якої при визначенні безрозмірного показника відносної небезпечності забруднюючої речовини застосовується безрозмірна величина, чисельно рівна ГДК.
Відповідно до листа роз'яснення № 3-8/2541/0/8-10,239ф,66,19853/0/8-09 від 22.02.2010р., момент виявлення порушення - це дата проведення державного контролю (перевірки) за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства, яка зазначена в акті перевірки. Проведення перевірки за додержанням вимог природоохоронного законодавства відповідача, в ході якої біло встановлено порушення, відбулося 09-26 лютого 2010р. Відповідно до наведеного листа роз'яснення у воді водних об'єктів рибогосподарського значення граничнодопустима концентрація для азоту амонійного не встановлена, показник відносної небезпечності приймається рівним 500.
Позивачем-1 зазначено, що водним законодавством визначено правові поняття як граничнодопустимого скиду (ГДС), так і граничнодопустимої концентрації забруднюючих речовин у воді (ГДК), і ототожнювати їх не можна, оскільки вони є різними по фізичній природі і параметрам їх ідентифікації. Так, ГДС визначається у грамах скинутої забруднюючої речовини за одиницю часу (годину), тоді як ГДК визначається у міліграмах на одиницю об'єму води (кубічний дециметр), до-речі, у дозволі Укр-Дон-3798 Відповідача зобов'язано дотримуватися як нормативів ГДС, та і нормативів ГДК. Однак Відповідач порушив як нормативи ГДС, так і нормативи ГДК, вказані у дозволі Укр-Дон-3798.
Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, у позовній заяві прокурор посилається лише на документи, які складені позивачем; методика, у відповідності до якої здійснено розрахунок, застосовується для визначення шкоди державі, а не іншій юридичній особі; позивачем не доведений факт правопорушення, внаслідок якого заподіяно шкоду.
Відповідач заперечив проти здійсненого розрахунку заподіяної шкоди у зв'язку з порушенням основних принципів визначення наднормативного скиду забруднюючих речовин. Так, відповідач стверджує, що у відповідності до Інструкції про порядок розроблення та затвердження граничнодопустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти зі зворотними водами, величини ГДС речовин встановлюються у грамах на годину (г/год), проте, розрахунок шкоди виконано з урахуванням середніх фактичних концентрацій забруднюючих речовин на випуску № 2 в мг/куб.дм, та ГДС у мг/куб.дм, перелік забруднюючих речовин, що використовуються в розрахунку збитку, визначений без урахування затверджених та фактичних нормативів ГДС, тобто у грамах за годину.
Відповідач також стверджує, що розрахунок збитку здійснено за формулою, яка не відповідає Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів; розрахунок проіндексованого питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів виконано без урахування норм наведеної Методики, та у такому розрахунку допущено помилку по азоту амонійному. Відповідачем зазначено, що ним, за підсумками 2009 року, сплачено у п'ятикратному розмірі за понаднормативні скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
29.12.2008 року відповідачу Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області видано дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-Дон-3798 строком дії до 01.01.2012 року.
Наведеним дозволом за випуском № 2 відповідачу затверджено нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, а саме: сульфати 500 мг/куб.дм., хлориди - 350 мг/куб.дм., нітрати - 25 мг/куб.дм., нітрити - 0,5 мг/куб.дм., азот амонійний - 2 мг/куб.дм., феноли - 0,001 мг/куб.дм., марганець - 0,1 мг/куб.дм. Також дозволом затверджені гранично допустимі скиди забруднюючих речовин до природного водного об'єкту а саме: сульфати - 8550 г/час, хлориди - 5985 г/час, нітрати - 427,5 г/час, нітрити - 8,6 г/час, азот амонійний - 34,2 г/час, феноли - 0,017 г/час, марганець - 1,71 г/час
З 09.02.2010 року по 26.02.2010 року старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Донецької області було проведено перевірку дотримання природоохоронного законодавства на ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод”, про що складено відповідний акт перевірки від 09-26 лютого 2010 року (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що відповідач є вторинним водокористувачем та здійснює свою діяльність на підставі дозволу не спеціальне водокористування і нормативів ГДС № Укр-Дон-3798 строком дії до 01.01.2012 року. Відповідачем було здійснено скидання забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання по двом випускам, що є порушенням п. 3, 5, 8 ст. 44 Водного кодексу України.
Так, згідно з наведеною в акті перевірки таблицею, фактичний зміст забруднюючих речовин по випуску № 2 (дренаж шламонаповнювача) 2009 рік склав: феноли - 0,0047 мг/куб.дм. при ГДС 0,001 мг/куб.дм, азот амонійний - 2,1 мг/куб.дм. при ГДС 2,0 мг/куб.дм., хлориди - 1178,8 мг/куб.дм при ГДС 350 мг/куб.дм. сульфати - 1157,6 мг/куб.дм. при ГДС 500 мг/куб.дм., нітрити - 0,31 мг/куб.дм. при ГДС 0,5 мг/куб.дм., нітрати - 26,9 мг/куб.дм. при ГДС 25 мг/куб.дм., марганець - 0,68 мг/куб.дм. при ГДС 0,1 мг/куб.дм.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, Державною екологічно. Інспекцією в Донецькій області відповідачу видано припис № б/н від 03.03.2010 року.
Довідкою № 02-5/07/159-3319 від 09.04.2010 року відповідачем повідомлено Державну екологічну інспекцію про те, що протягом періоду з 24.08.2009 року по 31.12.2009 року здійснено наднормативні скиди забруднюючих речовин в загальному обсязі 15388 куб.м., зокрема, здійснено наднормативні скиди сульфатів, хлоридів, нітратів, нітритів, азоту амонійного, фенолів, марганцю. Так, відповідачем повідомлено, що у наведений період ним скинуто по випуску № 2 (дренаж шламонаповнювача) забруднюючих речовин у фактичних концентраціях: сульфати - 1132,02 мг/куб.дм., хлорили - 1313,05 мг/куб.дм., нітрати - 25,9 мг/куб.дм., нітрити - 0,55 мг/куб.дм., азот амонійний - 2,8 мг/куб.дм., феноли - 0,003 мг/куб.дм., марганець - 0,94 мг/куб.дм.
Держаним інспектором Державної екологічної інспекції в Донецькій області, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мін природи від 20.07.2009 року № 389 та зареєстрованої в Мін'юсті 14.08.2009 року за № 767/16783, було розраховано розмір збитку заподіяного відповідачем державі за наднормативний скид забруднюючих речовин зі зворотними водами до р. Кам'янка (бас. Р. Кривий Торець) по випуску № 2 (дренаж шламонакопичувача) за контролюємий період з 24.08.2009 року по 31.12.2009 року, згідно якого розмір збитку склав18727,63 грн.
Розрахунок виконано на підставі результатів аналізів зворотних вод, виконаних відомчою акредитованою лабораторією, згідно з якими середні фактичні концентрації забруднюючих речовин за контролюємий період у стічних водах склали: сульфати - 1132,02 мг/куб.дм. при ГДС 500 мг/куб.дм., хлориди - 1313,05 мг/куб.дм при ГДС 350 мг/куб.дм., нітрати - 25,9 мг/куб.дм. при ГДС 25 мг/куб.дм., нітрити - 0,55 мг/куб.дм. при ГДС 0,5 мг/куб.дм., азот амонійний - 2,8 мг/куб.дм. при ГДС 2,0 мг/куб.дм., феноли - 0,003 мг/куб.дм. при ГДС 0,001 мг/куб.дм, марганець - 0,94 мг/куб.дм. при ГДС 0,1 мг/куб.дм.
Відповідач стверджує, що розрахунок зроблено безпідставно, оскільки позивачем при розрахунку застосовувалися положення методики, які можливо застосовувати тільки у тих випадках, коли встановлено перевищення гранично допустимого скиду. Відповідач наполягає на тому, що таке перевищення в ході перевірки не встановлено, а встановлено перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин за період у стічних водах, що робить неприпустимим застосування Методики, як наслідок - визначення збитків. При цьому, відповідач посилається на положення п. 7.1. Методики.
Дійсно, наведеним пунктом (на підставі якого розраховані заявлені до стягнення збитки), визначений порядок та методологія проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС.
Дослідження судом зазначеного порядку та методології (формула (12) Методики наведена у пункті 7.1.) свідчить, що він дійсно не містить у собі застосування показників скидів, тобто швидкості скидання забруднюючих речовин у водний об'єктв (в одиницях виміру маси забруднюючих речовин на одиницю часу), а заснований на застосуванні показників концентрації забруднюючих речовин. (в одиницях виміру маси забруднюючих речовин на одиницю об'му).
Однак, такі обставини не свідчать про неможливість визначення збитків за наведеною методологією. Для їх визначення достатньо встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду, що обумовить правомірність застосування положень пункту 7.1. Методики та формули (12), а також встановлення фактичної концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, що дасть можливість провести розрахунки за формулою і визначити розмір збитків.
У спірних правовідносинах факт перевищення нормативу гранично допустимого скиду (ГДС) органами держекоінспекції встанорвлений, що відображено у акті перевірки (стор. 16, таблиця, графа «Допустимий скид/фактичний скид, т/рік»). Також встановлені і показники фактичної концентрації у мг/дм.куб. Тобто, в ході перевірки встановлені всі необхідні для належного застосування відповідного положення Методики показники. При цьому з положень акту перевірки та пояснень представників відповідача вбачається, що показники скиду встановлені розрахунковим шляхом у одиницях - т/рік.
Посилання відповідача на те, що фактичний скид повинен бути визначений шляхом відповідних вимірів і у одиницях г/год, як то передбачено дозволом, а не розрахунковим шляхом суд до уваги не приймає, оскільки законодавством не встановлено обов'язковість встановлення таких показників виключно лабораторно-вимірювальним шляхом.
До того ж перерахунок судом фактичних встановлених показників скиду з тон на рік у грами на годину свідчить про фактичне перевищення встановлених дозволом гранично допустимих показників скиду. Методологічно встановлений в ході перевірки показник скиду у тонах на рік (при його переведенні у грами на годину) свідчить про те, що кожну годину перевіреного періоду відповідач припускався перевищення встановленого гранично допустимого скиду.
З огляду на наведене у суду відсутні підстави вважати необґрунтованим проведений позивачем розрахунок та визначені в результаті збитки.
Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 66 цього ж кодексу визначено, що під час користування водними об'єктами для промислових потреб водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених умов спеціального водокористування, екологічних вимог, а також вживати заходів щодо зменшення витрат води (особливо питної) та припинення скидання забруднених зворотних вод шляхом удосконалення виробничих технологій, схем водопостачання та очищення стічних вод.
Стаття 95 цього Кодексу встановлює, що, усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Таким чином, відповідачем порушені вимоги ст. ст. 44, 66, 95 Водного кодексу України, а також ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 09-26 лютого 2010 року.
У відповідності до статті 111 Водного кодексу України Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.
Відповідно до ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Як зазначалось, у зв'язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мін природи від 20.07.2009 року № 389 та зареєстрованої в Мін'юсті 14.08.2009 року за № 767/16783, була розрахована сума збитку, яка дорівнює 18727,63 грн.
Сума шкоди у розмірі 18727,63 грн. не сплачена відповідачем на день подання позову і заявлена позивачем до стягнення. Суму шкоди прокурор просить стягнути на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Авдіївської міської ради.
В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 20, 40, 47, 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 44, 95 Водного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Позовні вимоги Донецького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області та Авдіївської міської ради до Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами до природного водного об'єкту у розмірі 18727,63 грн. - задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” (86064, м. Авдіївка, вул. Індустріальна, 1, ЄДРПОУ 00191075) на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Авдіївської міської ради шкоду, заподіяну внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами до природного водного об'єкту у розмірі 18727,63 грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” (86064, м. Авдіївка, вул. Індустріальна, 1, ЄДРПОУ 00191075) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 187,28 грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” (86064, м. Авдіївка, вул. Індустріальна, 1, ЄДРПОУ 00191075) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236 грн.
Суддя