83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.09.10 р. Справа № 17/177
Господарський суд Донецької області у складі судді В.М.Татенко розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”,
м. Авдіївка
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ-ШІППІНГ», м. Донецьк
2. Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт», м. Бердянськ
про стягнення 456721,055 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Плуталова Н.В. - довіреність (у судове засідання 13.09.2010р. не з'явився)
від відповідача 1: Вовченко О.В. - довіреність
від відповідача 2: Лебедєв О.В. - довіреність
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.08.2010р. до 1330. 13.09.2010р.
Відкрите акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» (далі - «Позивач») звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ-ШІППІНГ» (далі - «Товариство») та Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» (далі - «Бердянський порт») про стягнення 456'721,055 грн. вартості недопоставленої продукції.
В обґрунтування вимог Позивач посилається на те, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань, Позивачу були заподіяні збитки у розмірі вартості недопоставленої продукції у сумі (456'721,055 грн.), а саме: між кількістю вантажу, прийнятого Бердянським портом (за коносаментом № 18, даними акту DRAFT SURVEY, складаного незалежною експертною організацією «SGS Ukraine», генеральним актом) та фактично відвантаженого з Бердянського порту залізницею за актом № 1 від 09.05.2010р., складеним при відправці вантажу з Бердянського порту залізницею (за результатами перевірки маси вантажу на вагонних вагах), яка відповідно до умов контракту № 15-09 від 04.09.2009р., укладеного між Компанією «DUCALION TRADING Ltd.»
В якості правової підстави позову посилається на статті 11, 509, 526 Цивільного кодексу України.
Товариство проти задоволення позовних вимог заперечувало, надало відзив (а.с.59-62 а.с.), у якому пояснило, що Товариством задля належного виконання зобов'язань по Договору № SkAKH-1509/971/08 ОС від 16.10.2008р., укладеного між ним та Позивачем, були залучені: Бердянський порт (договір № 47К від 22.09.2008р. для надання послуг по перевалці імпортних навалювальних вантажів) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскет Шиппінг» (договір № 7S-Б від 01.09.2008р. на транспортно-експедиторське обслуговування). Наполягало на тому, що кількість вантажу прибулого 21.04.2010р. у порт Бердянськ на т/х HACI HASAN TURAN встановлювалося сюрвейєрською організацією «SGS Ukraine», яка діяла від імені та по дорученню Постачальника вантажу. Та сама організація була задіяна Постачальником вантажу також на надання послуг у порту навантаження, що згідно з загальноприйнятою морською практикою робот з навалювальними вантажами несе підвищений ризик щодо незалежності виконання таких робіт. Ні Товариство, ані Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскет Шіппінг» не залучались позивачем до участі у вивантажені вантажу з боргу судна та у подальшому складанні акту - DRAFT SURVEY за результатами вивантаження, що суперечить умовам п.п.3.1.4 п.3 Договору № SkAKH-1509/971/08 ОС від 16.10.2008р.
Крім того у процесі вивантаження вантажу з борту судна у порту призначення, представником Товариства у Бердянському порту - компанією „Аскет Шіппінг” встановлений факт наявності зайвої вологи у трюмах судна, що зафіксовано у акті від 22.04.2010р., про що Товариство, на виконання п.п.3.1.13 п.3 Договору № SkAKH-1509/971/08 ОС від 16.10.2008р., проінформувало позивача. На підставі здійснення звіту незалежною інспекційною компанією - Товариством з обмеженою відповідальністю „Інженерне бюро Франке Інтернейшенал” (на вимогу позивача - лист № 041/33/1021-4010) було встановлено перевищення допустимої вологості, середня вологість вантажу склала 19,7% (згідно п.2 Додатку № 3 до Договору № SkAKH-1509/971/08 ОС від 16.10.2008р. допустима нормативна вологість імпортного навалочного вантажу повинна складати не більш 10%. Також, позивачем не врахована при розрахунку кількості недопоставленої продукції допустима норма природної втрати та погрішності, яка відповідно до п. 15 додаткової угоди №1 від 27.07.2009р. до Договору №SkAKH-1509/971/08 ОС від 16.10.2008р. складає 2,4%. Товариство звернуло увагу, що відвантаження вугілля із Бердянського порту проводилося у люкові піввагони інвентарного парку Укрзалізниці без перевірки маси порожнього рухомого складу.
Бердянський порт проти позову заперечувало, надав відзив (а.с. 72-74), стверджує, що не має договірних відносин з позивачем. Перевалку спірного вантажу - вугілля кам'яне здійснювалось за договором № 47 від 22.09.2008р. на перевалку вугілля, укладеного між відповідачами, умови якого були виконані належним чином без зауважень. Відповідно до умов цього договору Бердянський порт не несе відповідальності за різницю кількості вантажу, визначеного за результатами переваження на вагах порту (при відправленні на залізничних вагах) проти кількості вантажу, визначеної незалежним експертом за осадкою судна. Складський майданчик після відвантаження зазначеної судної партії був зачищений, залишків вантажу немає, що підтверджується актом від 10.05.2010р.. Виявлена різниця у кількості 536,745т. Виникла внаслідок висихання вантажу імпортного вугілля, який прибув до порту у сильно вологому стані, в процесі зберігання його у порту при високій температурі та сильних вітрах.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
04.09.2009р. між компанією «DUCAILION TRADING Ltd.» та Позивачем був укладений контракт №15-09 (далі - «контракт»), на підставі якого (з урахуванням Додаткової угоди від 12.04.2010р.) Продавець - компанія «DUCAILION TRADING Ltd.» продає, а Покупець - Товариство з обмеженою відповідальністю „Авдіївський коксохімічний завод” купує коксуючи вугілля марки Ж (далі - Товар), на умовах CIF порт Маріуполь чи Бердянськ (Інкотермс 2000). Попередній об'єм Товару по даному Контракту складає 100 000 метричних тон.
Згідно п.3 Контракту, приймання Товару по якості та кількості здійснюється незалежною експертною організацією SGS Україна за рахунок Продавця у порту вивантаження. Приймання Товару по кількості здійснюється з участю представників незалежної експертної організації SGS Україна у порту Маріуполь чи Бердянськ згідно драфт сюрвея у порту вивантаження. Звіт якої є остаточним та обов'язковим для виконання сторонами даного контракту.
Згідно пункту 5 Контракту, Агентом та експедитором є Товариство.
Оплата отриманого Товару (пункт 6 Контракту) здійснюється шляхом перерахування грошей на валютний рахунок банку Продавця:
· 50% вартості, навантаженого на судно товару впродовж 3-х банківських днів з дати отримання коносаменту та відповідного інвайса-проформи;
· балансова вартість товару згідно ваги вказаної у драфт-сюрвеє у порту вивантаження оплачується Покупцем впродовж 3-х банківських днів з дати отримання комерційного інвойса Продавця.
Пункт 9 Контракту встановлює, що правом регулюючим Контракт - є матеріальне право України.
16.10.2008р. між Позивачем та Товариством був укладений договір № SkAKH-1509/971/08 ОС на транспортно-експедиторське обслуговування (далі - «Договір»).
Відповідно до п.п.1.1 п.1 Договору Товариство діє як Експедитор, зобов'язаний від свого імені, за рахунок Позивача, діяти як Замовник, виконувати доручення (заявки) останнього на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевалки імпортного навалочного вантажу номенклатури Замовника через Бердянський порт, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити отримані Експедитором послуги.
З метою належного виконання покладених Договором №SkAKH-1509/971/08 ОС зобов'язань, у відповідності до приписів п.п.3.3.3 п.3.3 п.3 Договору № SkAKH-1509/971/08 ОС Товариство залучив Бердянський порт, уклавши з останнім договір № 47 К від 22.09.2008р. щодо надання послуг по перевалці імпортних навалочних вантажів (далі - «Договір ТЕО») та Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскет Шиппінг», уклавши з ним договір № 7S-Б від 01.09.2008р..
Відповідно до п.3 Договору та додаткової угоди № 1 від 27.07.2009р. до нього транспортно-експедиторське обслуговування вантажів, організація їх перевалки у Бердянському порту здійснюється у відповідності з технічними нормами та правилами, які діють у Порту і Зводом звичаїв Порту.
Також, ця додаткова угода встановлює, що допустима норма природної втрати та погрішності складає 2,4%.
Відповідно до п.п.3.1.4 п.3 Договору Товариство зобов'язане організовувати вивантаження вантажу із морських суден, як по прямому варіанту, так і через склад Порту, згідно коносаменту ваги. Кількість прийнятого Портом вантажу визначається незалежним експертом, якого наймає Позивач або Товариство, діючи за дорученням та за рахунок Позивача. Сюрвейерський акт - є підставою для складання генерального акту та акту - повідомлення. Остаточна кількість вантажу встановлюється шляхом переважування на вагах Порту при відвантаженні залізничних вагонів із Порту.
Підпункт 3.2.14 Договору передбачає, що Позивач зобов'язаний розв'язувати самостійно, без участі Товариства, усі розбіжності з підприємствами-перевізниками чи митними органами щодо ваги, якості та кількості вантажу, які виникли не з вини Товариства.
Експедитор не несе відповідальності, зокрема, за можливу різницю між вагою, навантаженою у залізничні вагони, морські судна або автомобільний транспорт по переважуванню проти ваги прийнятого від судна за осадкою судна (п.п.5.2.5 п.5 Договору).
21.04.2010р. до Бердянського порту за коносаментом № 18 на т/х «H.HASAN TURAN» прибув вантаж - вугілля кам'яне. За коносаментом його кількість складала 12'280,00 тн. Проте, за даними сюрвейєрського акту а.с. 125) визначення маси вантажу за осадкою судна кількість вантажу становило 12'279,445 тн., тобто - на 555 кг. менше зазначеного у коносаменті. З цього приводу за участю Бердянського порту та судна 23.04.2010р. був складений акт - повідомлення № 1 від 22.04.2010р. та генеральний акту.
У процесі вивантаження вантажу із судна у Бердянському порту, представником Товариством виступало Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскет Шіппінг» (далі - «Експедитор Товариства»). Експедитором Товариства був встановлений факт наявності зайвої вологи у трюмах судна, про що негайно було повідомлено Позивача та - складений акт від 22.04.2010р. (а.с. 99).
23.04.2010р. на адресу Товариства надійшов лист № 041/33/1021-4010, з проханням здійснити драфт - сюрвей та контроль якості вантажу.
Для цієї мити Товариством, за рахунок Позивача, була залучена незалежна інспекційна компанія - Товариство з обмеженою відповідальністю „Інженерне Бюро Франке Інтернешенал”. Згідно наданого ним звіту (а.с. 65) вбачається, що середня вологість спірного вантажу складає 19,07%.
Відповідно до додатку № 3 до Договору, допустима нормативна вологість імпортного навалочного вантажу повинна складати не більш 10%.
Відповідно до даних митних декларацій №№ 111000008/2010/001186 від 30.04.2010р. та 111000008/2010/001202 від 01.05.2010р. при відвантаженні вугілля кам'яного, яке надійшло у порт, його вологість склала 9,8%.
При відвантаженні спірного вантажу, відповідно до умов Договору ТЕО, за результатами перевантаження на залізничних вагах при відправці вантажу з порту було визначено фактичну вагу вантаж, яка склала 11'742,700 тн.. За результатами остаточного визначення ваги був складаний акт № 1 від 09.05.2010р.
Відповідно до п.п.3.1.2.6 Договору ТЕО, вага по перевантаженню вважається остаточною. Порт не несе відповідальності за різницю кількості вантажу, встановленого за результатами перевантаження на вагах Порта (при відправці на залізничних вагонах) проти кількості вантажу, встановленого незалежним експертом за осадкою судна.
12.05.2010р. між Позивачем та Товариством був підписаний акт здачі-прийняття (надання робіт) за № 150 на суму 582'008,62 грн.. Відповідно до якого, Позивач претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не мав.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що:
· за ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
· до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;
· за ч. 2 ст. 217 ГК України відшкодування збитків є одним з видів господарських санкцій як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання;
· виходячи з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання;
· згідно ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредитору у повному обсязі завдані порушенням збитки, включаючи реальні збитки та упущену вигоду;
· у відповідності з ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків а також неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
· необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:
- протиправність поведінки особи;
- збитки, як результат протиправної поведінки;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;
- вина особи, що заподіяла збитками;
· приписи ст. 7 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема, звичаєм ділового обороту. Звичаєм - є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі;
· як передбачено договорами №SkAKH-1509/971/08 ОС від 16.10.2008р., № 47К від 22.09.2008р., транспортно-експедиційне обслуговування, організація перевезення здійснюється у відповідності з нормами та правилами діючими у Порту, Звідом звичаїв порту;
· відповідно до генеральної угоди між Міністерством морського флоту, Міністерством зовнішньої торгівлі та Державним комітетом Ради Міністрів РСРС по зовнішнім економічним зв'язкам „Про порядок перевалки та транспортно-експедиційній обробці експортних, імпортних та інших зовнішньоторгових вантажів у портах міністерства морського флоту (далі - «Генеральна угода») затверджено ММФ, МВТ, ДКЕС 26 травня 1977р. - 1-7.02.1978р.) кількість навалювальних вантажів, зокрема, вугілля, перевіряється Портом по осадці судна без переважування та фіксується у Генеральному акті. Фактична вага навалювальних вантажів встановлюється прийомоздавачами порту та залізничної станції на вагонних або автомобільних вагах при передачі вантажу на залізницю або видачі їх на місці. Ця Генеральна угода, хоча і не є нормативним актом у розумінні норм діючого законодавства, проте, за відсутністю інших встановлених на України норм щодо регулювання порядку приймання вантажів із суден - за усіма ознаками є звичаєм, згідно якого у порах України здійснюється прийняття та відправлення з порту імпортних вантажів;
· як вбачається з документів додатних до матеріалів справи, спірна партія вугілля була вивантажена із судна в окремий штабель, де до моменту його відправлення з порту зберігалась окремо. Складський майданчик після відвантаження зазначеної судної партії був зачищений, залишків вантажу не залишилось, що підтверджується актом від 10.05.2010р.;
· відповідно до п.п.1.2 п.1 Договору № SkAKH-1509/971/08 ОС від 16.10.2008р., доручення вважається виконаним з моменту направлення на адресу Замовника (позивача по справі) пакету відвантажених документів та підписання сторонами акту виконаних робіт;
· згідно з п.п.5.2.5 п.5 Договору сторони обумовили, що Товариство не несе відповідальність за можливу різницю ваги вантажу, яка відвантажена, зокрема, у залізничні вагони по переважуванню, проти ваги визначеної за осадою судна;
· застереження щодо того, що Бердянський порт не несе відповідальність за можливу різницю ваги вантажу, яка відвантажена, зокрема, у залізничні вагони по переважуванню, проти ваги прийнятого від судна за осадкою судна міститься й у п. 3.1.2.6 Договору ТЕО;
· згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог;
· виходячи з положень ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;
· стаття 614 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання;
· відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільні в укладенні договору та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості,
господарський суд вважає, позов щодо стягнення збитків через недостачу не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає. Адже позивачем не доведений власне факт недостачі, а виявлена різниця у кількості між судовою партією та тією, що була відвантажена у залізничні вагони виникла через різні способи вимірювання та значний відсоток вологості вантажу
При прийнятті рішення судом також враховано й те, що згідно примітки, що міститься у «Попередньому інформаційному повідомленні. Драфт сюрвей» (а.с. 125) встановлена у ньому вага є предметом подальшої остаточної перевірки і вказаний у ньому тоннаж не вважається остаточною вагою. Це попереднє інформаційне повідомлення не є Сертифікатом чи звітом і не має будь-якого комерційного значення. Відтак, обсяг вантажу, зазначений у генеральному акті за результатами визначення маси вантажу за осадкою судна (12'279,445 тн.), є формальним і не може вважатися таким, що був прийнятий Бердянським портом на відповідальне зберігання. Адже за встановленою нормальною морською практикою та звичаями, існуючими в українських морських портах - остаточно «обробленою» портом масою імпортного навалочного (насипного) вантажу (прийнятою від судна; тією, що знаходилась у порту на зберіганні; та відвантаженою на автомобільний та/або залізничний транспорт) слід вважати масу вантажу, визначену за результатами зважування на відповідних вагах.
Судові витрати відносяться на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 32, 33 - 34, 43, 49, 82 - 84 ГПК України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити.
Суддя
(повний текст рішення оформлений та підписаний 14.09.2010р.)