< Копия >
Іменем України
07.09.10Справа №2а-2473/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі колегії суддів:
головуючого Кравченко М.В.
суддів: Майсак О.І.
Плієвої Н.Г.
секретар судового засідання Шарко С.К.,
за участю представників сторін:
позивач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі
представник відповідача Територіального Управління Державної Судової Адміністрації в м. Севастополі Лашкевич Світлана Петрівна довіреність № 231/2/1 від 23.02.10 посвідчення №505 від 01.12.2009 р.
представник відповідача Державного казначейства України у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі
представник відповідача Державної судової адміністрації України Лашкевич Світлана Петрівна довіреність № 231/2/1 від 23.02.10 посвідчення №505 від 01.12.2009 р.
представник третьої особи Міністерства Фінансів України у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі
представник третьої особи Кабінету Міністрів України Крам Олександр Степанович довіреність № 1-35/876 від 22.03.10 посвідчення №8 від 06.05.2008 р.
представник третьої особи Севастопольського апеляційного господарського суду у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до територіального управління Державної судової адміністрації України у місті Севастополі, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, треті особи -Севастопольський апеляційний господарський суд, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України суд про стягнення недоотриманого грошового забезпечення та щомісячного грошового утримання, -
У серпні 2010 року ОСОБА_5 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя із зазначеним позовом. Просила: визнати протиправними бездіяльність Державної судової адміністрації України, щодо допущення недоплати частини заробітної плати та частини щомісячного довічного грошового утримання працюючих суддів, зобов'язати Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою „Виконання рішень судів на користь суддів" 292 835,00 грн. (двісті дев'яносто дві тисячі вісімсот тридцять п'ять гривень) для виплати судді Севастопольського апеляційного господарського суду ОСОБА_5, стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України у місті Севастополі та з Державної судової адміністрації України шляхом списання коштів з розрахункових рахунків за бюджетною програмою „Виконання рішень судів на користь суддів" на користь судді Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим ОСОБА_5 несплачену частину із заробітної плати за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 29 2835,00 грн., з яких 149 589,0 грн. несплачена частина заробітної плати та 143 246,00 грн. несплачена частина довічного грошового утримання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року були порушені права позивача на оплату праці, оскільки розмір її посадового окладу не відповідав вимогам статті 44 Закону України “Про статус суддів”.
Представник відповідача -Державної судової адміністрації України у запереченнях проти позову зазначила, що Державна судова адміністрація України повністю профінансувала Севастопольський апеляційний господарський суд, належно виконала свої обов'язки як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності цього суду. Крім того, вказала на строк звернення до суду, передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та зазначила, що його пропуск є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши представника третьої особи, розглянувши заперечення представника відповідача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до вимог статей 126, 130 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України, держава зобов'язана забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Статтею 14 Закону України "Про судоустрій" встановлено, що гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються у тому числі особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, встановленим законом та належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
Позивачка працює суддею Севастопольського апеляційного господарського суду з 12.12.2001 року, в Кримському регіоні - з 12.04.1976 року.
Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України „Про статус судців" довічне грошове утримання суддів виплачується у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Постановою Кабінету Міністрів України №865 від 03.09.2005 року (далі Постанова №865) затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1 - 6, а також розміри надбавок до посадових окладів судців за кваліфікаційні класи згідно з додатком 7.
Згідно з пунктом 4 -1 Постанови №865( в редакції Постанови КМУ №1310 від 31.12.2005 року) розміри посадових окладів, передбачені цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року визнано протиправним та скасовано п. 4-1 Постанови КМУ №865. В цій частині постанова суду набрала законної сили 03.12.2007 року з прийняттям постанови Вищим Адміністративним судом України.
Таким чином, встановлення посадових окладів, виходячи з кількості розмірів мінімальної заробітної плати без обмеження мінімальної заробітної плати підлягає застосуванню з 01 січня 2006 року.
Загальновідомими фактами, що не потребують доведення є те що, за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року мінімальний розмір заробітної плати неодноразово підвищувався: у 2006 році (з 01.01 - 350 грн., з 01.07 - 375 грн., з 01.12 - 400 грн.), у 2007 році (з 01.07 - 420 грн., з 01.12 - 450 грн.), у 2008 році (з 01.01 - 515 грн., з 01.07 - 525 грн.), у 2009 році (з 01.01 - 605 грн., з 01.04 - 625 грн., з 01.07 - 630 грн., з 01.10 - 650 грн., з 01.11 - 744 грн., на місяць).
Виходячи із довідок про заробітну плату, наданих бухгалтерією Севастопольського апеляційного господарського суду у наслідок обмежень, встановлених п. 4-1 Постанови КМУ №865 від 03.09.2005 за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року, позивачкою недоотримане заробітної плати 149589,00 грн., довічне утримання - 143246,00 грн., а всього 292835,00 грн.
Підставою недоотримання є незаконне заниження розміру посадового окладу, внаслідок незастосування фактичного розміру мінімальної заробітної плати у збільшеному розмірі для встановлення посадового окладу та не донарахування щомісячних премій, надбавок за вислугу років, щомісячного грошового утримання та інших виплат, розмір яких залежить від розміру посадового окладу.
Так, згідно бухгалтерських довідок, наданих бухгалтерію Севастопольського апеляційного господарського суду при перерахуванні посадового окладу із застосуванням фактичної мінімальної заробітної плати, яка діяла на час розрахунків, мною недоотримане:
У 2006 році 12099,0грн, з яких 6425,0 грн. заробітна плата, 5674,0 грн. довічне утримання;
У 2007 році 36514,0грн, з яких 18215,0грн. заробітна плата, 18299,0грн. довічне утримання;
У 2008 році 96977,0грн. з яких 49687,0 грн. заробітна плата , 47290,0 грн. довічне утримання;
У 2009 році 147245,0 грн., з яких 75262,0грн. заробітна плата, 71983,0 грн. довічне утримання.
Таким чином, загальна сума недоотриманого грошового забезпечення (заробітної плати та щомісячного довічного утримання за 2006-2009 роки ) складає 292835,0 грн. з яких 149589,0 грн. заробітна плата, 143246,2 грн. довічне утримання.
Зазначені виплати здійснюються з Державного бюджету України відповідно до встановленого чинним законодавством порядку.
Відповідно до вимоги Закону України „Про судоустрій України", Положення про Державну судову адміністрацію України остання з 1 січня 2003 року є головним розпорядником бюджетних асигнувань, які передбачені на утримання судової влади, а Державне казначейство України, відповідно до статті 48 Бюджетного Кодексу України та пункту 3 Положення про Державне казначейство України, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів.
Відповідно до п.1 та п.2 Положення „Про Міністерство фінансів України", затверджене Указом Президента України від 26.08.1999 року №1081/99 Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України і може обмежувати фінансування з державного бюджету лише за наявності фактів незаконного витрачання коштів та порушення звітності.
Згідно ст. 35 ч. 1 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів - Державна Судова Адміністрація України, організує розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству Фінансів України.
Виходячи із змісту ст. 36 Бюджетного кодексу України Міністерство фінансів України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого ДСА України на його відповідність миті, пріоритетності, ефективності використання бюджетних коштів. За результатами аналізу Міністр фінансів України приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України.
На основі аналізу бюджетних запитів Мінфін Украйни готує проект закону про державний бюджет України.
З наведеного слідує, що ДСА України повинна була подати Міністерству фінансів України бюджетний запит (розрахунки необхідних витрат судової влади), визначених відповідно до закону „Про статус судців України", для закладення їх до проектів законів „Про державний бюджет України", а Міністерство фінансів України повинно було прийняти рішення про включення до проекту держбюджету України бюджетний запит ДСА України.
Конституційний суд України систематично:
- (в рішенні від 20.03.2002 року, від 01.12.2004 року справа щодо пільг, компенсацій, гарантій) та про тлумачення ч.1,2 ст. 126 Конституції України, ч.2 ст. З Закону України „Про статус суддів" вказав, що видатки Державного бюджету України на утримання судової влади захищені безпосередньо Конституцією України і положеннями ч.1 ст.129, ч.1 ст.130 Конституції України у взаємозв'язку із положеннями ст.ст.. 11,44 ЗУ „Про статус судців", створюють механізм захищеності судової влади, який ВР України повинна враховувати, приймаючи Державний бюджет на відповідний рік:
- в рішенні від 11.10.2005 року роз'яснив, що „... згідно зі ст.. 22 Конституції України, закріплені нею права не є вичерпаними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод...":
- від 09.07.2007 року, яким визнано неконституційним положення п.13 ст.71 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік".
А тому, норми про матеріальний, побутовий, соціальний захист, встановлені ст.44 Закону України „Про статус судців" не можуть бути скасовані чи знижені.
Незважаючи на визнання в судовому порядку ще 19.03.2007 року незаконним п.4 - 1 Постанови Кабінету Міністрів України №865 „Про оплату праці суддів", відповідачами добровільно не поновлено моє порушене право і не виплачена заборгованість із заробітної плати та довічного грошового утримання за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року, що є бездіяльністю відповідачів.
Кошти для виплати заборгованості по заробітній платі повинно було виділити Міністерство Фінансів України, яке відповідно до ст. 35 Бюджетного кодексу України готує проект Закону України „Про державний бюджет", а Державне Казначейство У країни повинно було перерахувати ці кошти для їх безпосередньої виплати.
З урахуванням наведеного, заборгованість по заробітній платі та довічному грошовому утриманню слід стягнути з Міністерства Фінансів України шляхом списання коштів з розрахункового рахунку розпорядника бюджетних коштів, яким є Державна Судова Адміністрація України.
Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Пунктом 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Стосовно строку звернення до суду, про пропущення якого зауважив представник відповідача, то слід зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (частина перша статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).
Щодо спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то застосуванню підлягають строки звернення до суду, визначені Кодексом законів про працю України.
Відповідно до частини другої статті 233 цього Кодексу у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність частки позовних вимог, у зв'язку з позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов задовольнити частково.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними бездіяльність Державної судової адміністрації України, щодо допущення недоплати частини заробітної плати та частини щомісячного довічного грошового утримання працюючих суддів - відмовити.
Зобов'язати Державне казначейство України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 20055032) провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 09744400) за бюджетною програмою „Виконання рішень судів на користь суддів" 292 835,00 грн. (двісті дев'яносто дві тисячі вісімсот тридцять п'ять гривень) для виплати судді Севастопольського апеляційного господарського суду ОСОБА_5.
Стягнути з Державної судової адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 09744400), шляхом списання коштів з розрахункових рахунків за бюджетною програмою „Виконання рішень судів на користь суддів" на користь судді Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим ОСОБА_5 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) несплачену частину із заробітної плати за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 29 2835,00 грн., з яких 149 589,0 грн. несплачена частина заробітної плати та 143 246,00 грн. несплачена частина довічного грошового утримання.
Копію постанови направити позивачу, Державному казначейству України, Міністерству Фінансів України та Севастопольському апеляційному господарського суду.
Постанова може бути оскаржена у порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 10.09.2010 р.
Головуючий суддя підпис М.М. Кравченко
судді підпис О.І. Майсак
підпис Н.Г. Плієва
З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили.
Головуючий суддя М.М. Кравченко