Справа № 201/3447/23
Провадження № 2/201/1693/2023
28 червня 2023р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого-судді Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Базис» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
22.03.2023р. ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Базис» про стягнення заборгованості по заробітній платі (а.с.№2-5).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 24.03.2023р. позов прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до положень ч.1 ст.274,ч.5 ст.279 ЦПК України (а.с.№37).
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що з 06.05.2021р. вона працювала в ТОВ «ВКФ Базис» та звільнена 11.04.2022р. Разом з тим, відповідачем на день звільнення не проведено остаточний розрахунок та не виплачена заборгованість по заробітній платі з січня 2022р. по квітень 2022р., а тому позивачка просила стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 17 693грн. 39коп.
Відповідач про наявність в провадженні суду цивільної справи повідомлявся шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження та позовної заяви рекомендованим листом з повідомленням про отримання за місцем знаходження згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.№40, 51). Разом з тим, до суду повернувся конверт з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.№41).
23.06.2023р. позивачкою до суду подана заява, в якій вона зазначає, що заробітна плата їй не виплачена, на підтвердження чого надає форму ОК -5 Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та виписку по карті станом на червень 2023р.
Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази на підставі положень ст. 89 ЦПК України у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 21 КЗпП України обов'язок своєчасної виплати заробітної плати покладений на роботодавця.
Відповідно до положень ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу, строк виплати якої передбачений ст. 115 КЗпП України.
Відповідно до положень ст. 233 КЗпП України У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Наказу № 7-п від 05.05.2023р. була прийнята на посаду головного бухгалтера в ТОВ «ВКФ Базис», що підтверджується записом № 27 в трудовій книжці позивачки, серія НОМЕР_1 (а.с.№16).
На підставі наказу № 6-ц від 11.04.2023р. позивачка була звільнена за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП, що підтверджується записом трудової книжки (а.с.№16).
Звертаючись до суду позивачка в позовній заяві зазначає, що відповідачем не проведено виплату заробітної плати за період з січня 2022р. по квітень 2022р. включно та загальний розмір заборгованості становить 37 134грн. 65коп.
Також позивачка зазначає, що між нею та відповідачем був укладений договір позики № 181 від 01.02.2022р., відповідно до якого 12.03.2022р. відповідачем було їй перераховано - 4 500грн., а 14.03.2022р. - 6 000грн., а тому залишок заробітної плати, яку позивачка просила стягнути з відповідача з відрахуванням ПДФО та військового збору та виплачених сум позики становить 17 693грн. 39коп. (37 134грн. 65коп. (загальна сума заборгованості по зарплаті) - 7 241грн.26коп. (податки та збори) - 10 500грн. (сума позики)) (а.с.№4).
Верховний Суд у постанові від 31.05.2021р. у справі № 242/3051/18 вказав, що системний аналіз ст.ст. 21, 94, 233 КЗпП України дає підстави дійти висновку про те, що захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 77, 81 ЦПК України саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав.
Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу необхідно довести розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу відповідно до затверджених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження порушення відповідачем трудових прав позивачки нею суду надані наступні докази.
Відповідь Відділу з питань додержання законодавства про працю у Дніпропетровському регіоні Управління з питань правці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН/4.1/1192-ЗВ-22 від 23.08.2022р., з якої вбачається, що управлінням перевірка не проводилась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», і провести інформаційно-роз'яснювальну роботу шляхом телекомунікаційного зв'язку щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням неможливо, оскільки зв'язок з підприємством відсутній (а.с.№26).
Форма ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування станом на 08.08.2022р. та 22.06.2023р., з яких вбачається, що заробіток позивачки становить: у січні 2022р. -10 548грн.69коп.; у лютому 2022р. - 10 606грн.47коп.; у березні 2022р. - 10 951грн.50коп.; у квітні 2022р. - 5 027грн. 99коп. (а.с.№29-34).
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, відповідачем з січня 2022р. по квітень 2022р. сплачені страхові суми (а.с.№34).
Згідно виписок АТ «Сенс Банк» за період з 01.01.2022р. по 15.03.2023р. та з 01.01.2022р. по 23.06.2023р. позивачці 21.01.2022р. нарахована заробітна плата (компенсація за затримку заробітної плати за січень) - 39грн. 20коп., 11.02.2022р. нарахована заробітна плата (компенсація за затримку заробітної плати за лютий) - 85грн.71коп., 28.02.2022р. нарахована заробітна плата за січень 2022р. - 1 700грн. (а.с.№35-36, 43-50).
Крім того, 12.03.2022р. та 14.03.2022р. за договором позики № 181 від 01.02.2022р. позивачці було перераховано загалом 10 500грн. (а.с.№36, 44).
В заяві від 23.06.2023р. позивачка зазначає, що отримані нею кошти за договором позики враховані як часткове погашення заборгованості по заробітній платі (а.с.№42).
Отже, з роздруківки банківського рахунку позивачки щодо карти, виданої ТОВ «ВКФ Базис», вбачається, що заробітна плата виплачувалась позивачці із затримками, про що свідчать записи про виплату компенсації за затримку заробітної плати та виплата в січні та лютому 2022р. заробітної плати за листопад - грудень 2021р. (а.с.№35) та наявна заборгованість по заробітній платі.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивачки, а тому з ТОВ «ВКФ Базис» на користь ОСОБА_1 слід стягнути суму заборгованості по заробітній платі з відрахуванням ПДФО та військового збору у розмірі 17 693грн. 39коп. за період з 01.01.2022р. по 10.04.2022р.
Враховуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми за один місяць у розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995р. «Порядку обчислення середньої заробітної плати», а саме у розмірі 7 989грн. 75коп. ((10 951 грн. 50 коп. + 5 027 грн. 99 коп.) : 2 = 7 989грн. 75коп.).
З огляду на те, що при подачі позовної заяви позивачка була звільнена від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір», враховуючи задоволення позовних вимог з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1 073грн. 60коп. (виходячи зі ставки судового збору, яка підлягала сплаті при подачі позову за ставками у 2023р.).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 21, 94, 233, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, ч. 1 ст. 274, ч.5 ст. 279, ст. 430 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Базис» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Базис» (ЄДРПОУ - 34916892) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату з відрахуванням ПДФО та військового збору за період з 01.01.2022р. по 10.04.2023р. у розмірі 17 693грн. 39коп.
Рішення суду в межах суми платежу за один місяць у розмірі 7 989грн. 75коп. (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 75коп.) допустити до негайного виконання.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Базис» (ЄДРПОУ - 34916892) на користь держави судовий збір у розмірі 1 073грн. 60коп. (одна тисяча сімдесят три грн. 60коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.