Справа № 211/5111/22
Провадження № 2/211/990/23
іменем України
27 червня 2023 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Юзефовича І.О.,
при секретарі Бірж Д.В.,
за відсутності сторін по справі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) до досягнення їх спільною дитиною трирічного віку, посилаючись на перебування у відпустці по догляду за дитиною. В обґрунтування вимог зазначила, що від спільного проживання з відповідачем вони мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина перебуває на вихованні та утриманні матері, яка перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, відповідач в добровільному порядку не виділяє належних коштів на її утримання, тому просить задовольнити вимоги.
Ухвалою судді ОСОБА_4 від 26 грудня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку прощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2023, справу розподілено на суддю Юзефовича І.О. у зв'язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним прийняти справу та призначити до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 27 червня 2023 року суд постановив здійснювати заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення.
В судове засідання сторони не з'явилися.
В матеріалах справи міститься заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні вимог наполягає.
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку, встановленому ст. 128 ЦПК України, не повідомив причини неявки, відзиву не подав.
Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9 - копія свідоцтва), який проживає з матір'ю (а.с. 10).
Позивач не працює у зв'язку із доглядом за дитиною до досягнення сином трьох років, відповідач матеріальну допомогу на утримання дружини не надає.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному із подружжя, як правило у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно (ст. 77 СК України).
Згідно статті 80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини другої статті 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Тлумачення частини другої статті 84, частини другої статті 91 СК України свідчить, що для виникнення права на утримання потрібна сукупність таких умов: проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від жінки, чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридичного значущого зв'язку (усиновлення); можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 487/5798/20 (провадження № 61-13023св21).
Визначальним на підставі цієї норми закону є наявність у дружини (матері дитини) права на утримання, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища (постанова Верховного Суду від 13 червня 2019 року у справі № 201/2097/17 (провадження № 61-26230 ск 18).
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком народженої від нього малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_1 , що не заперечується та не спростовано відповідачем, тому відповідач має обов'язок не лише утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а й обов'язок щодо утримання матері дитини до досягнення останньою трьох років (постанова Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 194/629/17-ц (провадження № 61-37792св18).
Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.
Визначаючи розмір аліментів на утримання позивача, як матері спільної з відповідачем дитини, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, обставин та доказів неможливості надання ним матеріальної допомоги позивачу в заявленому розмірі, суду не надано, тому виходячи з принципу справедливості та розумності, враховуючи потреби позивача та можливості відповідача, суд присуджує аліменти на її утримання до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/6 частини всіх доходів відповідача, що буде відповідати інтересам обох сторін.
Відповідно до положень статті 191 та статті 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Датою подачі позову є 20 грудня 2022 року.
Крім того, оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, він підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в дохід держави у сумі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст. 75, 77, 79, 80, 84 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 278-279, 280-284, 288 ЦПК України,суд
ухвалив:
задовольнити позов ОСОБА_1 - повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на користь та на утримання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ), у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно, починаючи стягнення з 20 грудня 2022 року.
Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О.Юзефович