іменем України
Справа № 210/3334/23
Провадження № 1-кс/210/1534/23
"28" червня 2023 р.
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 ,у кримінальному провадженні №12023046710000140 від 06.06.2023 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, із середньо - спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, зокрема останній раз:
- 31.01.2023 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Згідно ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений із іспитовим строком на 3 роки,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
28 червня 2023 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з клопотанням звернувся старший слідчий СВ відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Клопотання слідчий мотивує тим, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/22 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 (зі змінами, внесеними Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023) в Україні введено воєнний стан.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, останній раз 31.01.2023 року Довгинцівським районним судом м.Кривого Рогу за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, згідно ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого від відбуття покарання звільнити з випробуванням із іспитовим строком на 3 (три) роки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та в період іспитового строку, повторно вчинив умисне, корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так ОСОБА_5 , повторно 05.06.2023 приблизно о 19:00 годині, перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 , помітив раніше йому не знайомого малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого у нього виник злочинний умисел на заволодіння мобільним телефоном останнього, з метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_5 під приводом здійснення телефонного дзвінку взяв мобільний телефон та розмовляючи пройшов спільно з малолітнім ОСОБА_7 до тротуару позаду будинку АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , де ОСОБА_5 завершивши розмову повернув телефон власнику. Після чого ОСОБА_5 реалізуючи злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, скориставшись відсутністю свідків та очевидців, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, без застосування насильства, перебуваючи позаду малолітнього ОСОБА_7 , шляхом ривку, вихопив у останню з рук мобільний телефон марки Xiaomi моделі Redmi A1, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім карткою оператору ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_3 , чим спричинив матеріальний збиток, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/19645-ТВ від 19.06.2023р. на загальну суму 2166,67грн., після чого утримуючи при собі викрадене майно з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно,в умовах воєнного стану.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням воєнного стану згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №64/22, відповідно до якого 07 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство». Даним Законом було внесено зміни до низки статей Кримінального кодексу України, а також посилено покарання передбачене статтею 186 (грабіж), даний злочин доповнився кваліфікуючою ознакою - скоєння в умовах воєнного стану. Тому від тепер за вчинення злочинів в умовах воєнного або надзвичайного стану відповідальність стала більш жорсткою, та за грабіж (відкрите викрадення чужого майна) - порушнику загрожує позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого та зазначила, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу, тому просив суд його задовольнити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника та просив застосувати менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та його захисника,дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Дата ратифікації 17.07.97 р., дата набуття чинності 11.09.97р.) кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У справі "Єлоєв проти України" (Заява № 17283/02), рішення Європейського суду з прав людини від 6 листопада 2008 року, суд зазначив, що пункт 4 статті 5 Конвенції забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення "законності" позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою (справа "Буткевічюс проти Литви" (Butkevicius v. Lithuania), № 48297/99, п. 43, ECHR 2002-II).
28.06.2023року о 12-05годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні №12023046710000140.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 05.06.2023 року, показаннями малолітнього потерпілого ОСОБА_7 , показаннями представника потерпілого ОСОБА_8 , показаннями свідка ОСОБА_9 , протоколом впізнання зі свідком ОСОБА_9 , копією специфікації з ломбарду, протоколом впізнання з малолітнім потерпілим ОСОБА_7 .
Слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини, що наведена в чисельних рішеннях («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слід зауважити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п 3.4.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Таким чином, обставини викладені в клопотанні та матеріалах, наданих слідчим, доводять про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Вищевказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Діяння ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 186 КК України, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Підозрюваний ОСОБА_5 не працевлаштований, тобто відсутнє законне джерело доходів, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не одружений, осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність соціальних зв'язків, отже усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі може переховуватися від суду.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.
Вищевказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні корисливого злочину, у період іспитового строку, продовжив злочинну діяльність з метою отримання грошових коштів на проживання. Вказане свідчить про стійку злочину діяльність підозрюваного, який висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, тому зазначені обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інший злочин.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що прокурор довів у судовому засіданні недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного для запобігання ризикам передбаченим п.п 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У свою чергу, такі запобіжні заходи, як особисте зобов'язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м'якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначених ризиків.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. Розмір застав визначається у межах - щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян.
Враховуючи майновий стан ОСОБА_5 , а також беручі до уваги наявність вищевказаних ризиків, є об'єктивні підстави вважати, що для забезпечення підозрюваним покладених на нього обов'язків у разі внесення застави, необхідно визначити розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів, а саме - двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважає за необхідне відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Виходячи з вищевикладеного та на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 25 серпня 2023 року включно.
Визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 53 680,00 (п'ятдесят три тиясчі шістсот вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 - з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 на строк до 25 серпня 2023 року наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він проживає;
- утримуватись від спілкування із свідками, потерпілим по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях.
Роз'яснити ОСОБА_5 що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Термін дії ухвали до 25 серпня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 28 червня 2023 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1