Справа №932/14761/19
Провадження №2/932/4084/19
28 червня 2023 року м.Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання: Дубовик К.В., відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Катерина Юріївна, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання договору недійсним, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна, -
У провадженні суду знаходиться вищезазначена цивільна справа, розгляд якої по суті було призначено на 28.06.2023.
До судового засідання позивач, будучи належним чином повідомленим, про час та місце його проведення не з'явився. Від представника позивача ОСОБА_9 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з поданням ним апеляційної скарги на ухвалу суд про відмову у витребуванні доказів.
Відповідач зазначив про порушення його прав тривалим розглядом справи, просив розглядати справу по суті.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.
28.03.2023, за участі представника позивача ОСОБА_9 , було закрито підготовче провадження у справі, судове засідання призначено на 30.05.2023.
29.05.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_9 про відкладення судового засідання 30.05.2023 у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні у цей же день на 12:45 год.
Суд звертає увагу, що судове засідання у даній справі було призначено раніше (28.03.2023, у цей же день ухвалу отримано представником позивача) ніж у справі вказаній представником позивача (04.04.2023). Окрім того, враховуючи, що представник позивача бере участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, у нього була можливість взяти участь в обох судових засіданнях по порядку.
Разом із тим, враховуючи, що це була перша неявка у судове засідання (при новому розгляді), судове засідання 30.05.2023 було відкладено на 28.06.2023. Повістку отримано представником позивача 30.05.2023.
28.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача Калюжного Д.Ю. про відкладення судового засідання у зв'язку із поданням ним апеляційної скарги на ухвалу суду про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Незважаючи на те, що заявлені у клопотанні про відкладення обставини не свідчать про неможливість явки у судове засідання, представник позивача до суду не з'явився та на відеоконференцію не вийшов (із 13:00 год до 13:25 год).
Усною ухвалою від 28.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання.
Так, відповідних підстав для відкладення розгляду справи процесуальний закон не передбачає, ухвала про відмову у витребуванні доказів та її оскарження в апеляційному порядку не перешкоджають розгляду справи.
Жодної підстави поважності не з'явлення представника позивача до суду не наведено.
Представник позивача, а відповідно й позивач (ч.5 ст.130 ЦПК України), повідомлявся про судові засідання шляхом надсилання повісток на повідомлену ним електронну адресу.
При цьому слід застосувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18 про те, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то потрібно припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому потрібно виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Про обізнаність позивача про судові засідання свідчить також факт подання клопотань про відкладення розгляду справи та не зазначення у них зауважень щодо неналежного повідомлення про судове засідання.
Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.09. 2021 у справі N465/205/17.
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.03. 2021 у справі N558/9/18.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.04. 2019 у справі N757/23967/13-ц.
Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у такому випадку не вбачається.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.09. 2021 у справі N465/205/17.
За встановлених обставин, керуючись наведеними нормами процесуального закону та висновками Верховного Суду, у суду не має іншого варіанту поведінки аніж залишити позов ОСОБА_2 без розгляду.
Вимога відповідача про розгляд справи без участі позивача не може бути задоволеною, оскільки такої можливості імперативні приписи процесуального закону не передбачають.
Частинами 9, 10 статті 158 ЦПК України визначено, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
З огляду на те, що позовна заява ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду, забезпечувальні заходи вжиті на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2019 підлягають скасуванню.
На підставі ст.ст.257 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Катерина Юріївна, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання договору недійсним, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна - залишити без розгляду.
Скасувати заходи забезпечення позову вжиті на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11.11.2019 у справі №932/14761/16 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Катерина Юріївна, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання договору недійсним, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна, пов'язаних із відчуженням транспортного засобу марки «Porsche Panamera 4», 2012 року випуску, номер шасі (VIN-номер) НОМЕР_1 , білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу складено, підписано та проголошено 28.06.2023.
Суддя: В.І.Цитульський