Іменем України
08 вересня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-2774/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Спіжавки Г.Г.,
при секретарі судового засідання: Хмілю С.Р.,
за участю сторін:
від позивача - Бабій Г.Я.,
від відповідача - Шестакович С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Чернівецької філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області про визнання нечинним та скасування припису, -
В поданому до суду позові Чернівецька філія відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" просить суд визнати нечинним та скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області №125 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги зазначає наступне.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернівецькій області від 19 липня 2010р. винесений Припис директору Чернівецької філії ВАТ "Укртелеком" про виконання законних вимог щодо усунення порушення державної дисципліни цін. Згідно з висновком, зробленим у приписі, Чернівецька філія ВАТ "Укртелеком" в період 01.08.2009р. по 30.06.2010р. нараховувала абонплату за користування телефонним апаратом приватному підприємству "Редакція газети "Буковинське віче", Колективному підприємству "Редакція газети "Час", Колективному підприємству "Редакція газети національної меншини України "Конкордія", Державному підприємству всеукраїнське спеціалізоване видавництво "Світ" по тарифам, встановленим як для категорії "інші споживачі", замість тарифів, встановлених для категорії споживачів "бюджетні організації", чим були порушені вимоги ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", ст. 6 Закону України "Про видавничу справу", пункт 5 розділу 1 Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 28.04.2009р. № 1491. В приписі також зазначено, що вказані дії відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, міністерства фінансів України від 03.12.2010р. № 298/519 є порушенням порядку застосування тарифів.
Позивач із приписом не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до змісту п. 98 Правил та п.4.7 Типового договору про надання послуг електрозв'язку пільги споживачу (абоненту) надаються з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги. Відповідно тарифи, встановлені для бюджетних організацій і підприємств, можуть застосовуватися лише із дня звернення споживача до оператора.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та ст. 6 Закону України "Про видавничу справу" державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують та видавництва користуються послугами організацій поштового, телеграфного і телефонного зв'язку за тарифами, передбаченими для бюджетних організацій та установ.
Відповідно до ч. 2 ст.12 Закону України «Про видавничу справу» суб'єкти видавничої справи підлягають внесенню до Державного реєстру в порядку, встановленому КМУ. Відповідно до п.5 постанови КМУ «Про Державний реєстр видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції» від 28 вересня 1998 року № 1540 необхідною умовою діяльності видавництва є внесення його до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції, про що суб'єкту видавничої справи видається свідоцтво за зразком, встановленим цією ж постановою.
Відповідно до п.5 Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, затверджених Рішенням НКРЗ України від 28.04.09р. тарифи, установлені для бюджетних підприємств, установ, організацій, застосовуються на підставі довідки фінансових органів про повне фінансування підприємств, установ, організацій за рахунок бюджетних коштів. Цими тарифами користуються видавництва відповідно до Закону України "Про видавничу справу" та Українське національне інформаційне агентство України (Укрінформ) у частині, що стосується виконання державного замовлення. Державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються послугами телефонного зв'язку за тарифами, установленими для бюджетних організацій, на підставі документів чи завірених в установленому законодавством порядку їх копій, що підтверджують фактичне здійснення відповідної діяльності.
Позивач також зазначає, що довідкою перевірки Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області від 16.07.2010 не зафіксовано, що на момент її проведення, у абонентських справах споживачів є в наявності документи чи завірені в установленому законодавством порядку їх копії, що підтверджують статус видавництва або належність до засобів масової інформації та виконання ними державного замовлення, розповсюдження державних і комунальних періодичних видань.
Відповідач в свох запереченнях зазначив, що плановою перевіркою порядку правильності застосування тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги та на послуги за надання в користування каналів електрозв'язку, проведеною працівником Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області в період з 05.07.2010р. по 16.07.2010р., встановлено, що Чернівецька філія ВАТ "Укртелеком" в період з 01.08.2009р. по 30.06.2010р. нараховувала абонплату за користування телефонним апаратом приватному підприємству "Редакція газети "Буковинське Віче", Колективному підприємству "Редакція газети "Час", Колективному підприємству „Редакція газети національної меншини України "Конкордія", Державному підприємству всеукраїнське спеціалізоване видавництво "Світ" у завищених розмірах - по тарифам, встановленим як для категорії "інші споживачі", замість тарифів, встановлених для категорії споживачів "бюджетні організації". Зазначені дії Чернівецької філії ВАТ "Укртелеком" призвели до порушення вимог ст. 6 Закону України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" від 23.09.1997р. №540/97-ВР; ст. 6 Закону України „Про видавничу справу" від 05.06.1997р. № 318/97-ВР; п. 5 розділу 1, ст.5 розділу II Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 28.04.2009р. № 1491 „Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги", зареєстрованого в Мін'юсті України 30.04.2009р. за № 395/16411.
За результатами проведеної перевірки складено довідку від 16.07.2010р. №219 та суб'єкту надано припис від 19.07.2010р. №125 щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, обгрунтувавши вищенаведеним.
Представник відповідача позову не визнав.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення суд прийшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Частина 1 ст. 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. У контексті положення зазначеної норми КАС України під рішенням суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. В правових позиціях висловлених Верховним Судом України (постанова від 14.08.2007 р. у справі №21-1121 про визнання недійсним рішення про визначення коду товару та зобов'язання провести його митне оформлення) зазначено, що нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для їх суб'єктів. Правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов'язки тільки в того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому (яким) його адресовано.
Наведене свідчить, про те, що припис не являється ні нормативно-правовим актом, ні правовим актом індивідуальної дії. Крім того, не встановлює будь-яких обов'язків, крім рекомендації виконати вимоги щодо усунення порушень державної дисципліни цін, що є свого роду попередженням прийняття рішення. З огляду на вищенаведене, можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративного суду не поширюється на вказані правовідносини.
На підставі викладеного, керуючись постановою Верховного суду України від 14.08.2007 р. у справі №21-1121, 2, 11, 17, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі виготовлено 13 вересня 2010 року.
Суддя Г.Г. Спіжавка