< для копії >
Справа № 2-а-4682/10/2270
31 серпня 2010 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіШевчука О.П.
при секретаріЗаїці О.В.
за участі: представника позивача
представника відповідачаОСОБА_3
Власюка А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 < 3-тя особа > до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції < 3-тя особа > про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення № 0000101700/0 від 24.02.2010 року, -
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просить суд визнати не чинним податкове повідомлення - рішення № 0000101700/0 від 24.02.2010 року про нарахування позивачеві 38078,00 грн. штрафних санкцій.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просить суд його задовольнити, мотивуючи позицію тим, що податкове повідомлення - рішення від № 0000101700/0 від 24.02.2010 прийняте з порушенням норм діючого законодавства України та вважає, що застосування до нього штрафних санкцій після спливу одного року є незаконним.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначив, що перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, а саме : необлікування готівкових коштів в день їх отримання на суму 7615,60 грн.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі за таких підстав.
При розгляді справи судом встановлено, що працівниками Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції була проведена планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_6 за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р., за результатами якої 11 лютого 2010 року складено акт перевірки № 70/7/17/3230724730, із висновком про те, що позивач допустив порушення - необлікування готівкових коштів в день їх отримання (липня 2007 року -6718,00 грн., жовтень 2007 року -897,60 грн.)..
На підставі акту відповідачем 24.02.2010 року прийняте податкове повідомлення-рішення: №0000101700/0, згідно з яким позивачу були нараховані штрафні санкції в сумі 38078,00 грн. за порушення законодавства про патентування, норма регулювання обігу готівки та застосування регістраторів, а саме : п.6 ст.9 Закону №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п.1 Указу Президента України від 11.03.1996р. №173/96 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", ст.9 Постанови КМУ від 26.09.2001р. №1269"Про затвердження порядку ведення книги обліку доходів та витрат", п.2 пп.2.2 та п.1.2 "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 .
У відповідності до п.п.2.2. п.2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Згідно із ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", із змінами і доповненнями, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
Статтею 2 зазначеного Указу встановлено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються до осіб, зазначених у ст. 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Згідно з п. 1.2 згаданого Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Передбачена Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" штрафна санкція не є податковим зобов'язанням у розумінні п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Статті 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" містять вичерпний перелік податків і зборів, які є обов'язковими для сплати їх платником. Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вбачається, що тільки штрафні санкції за порушення податкового законодавства прирівнюється до сплати податку.
Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень за процедурою, встановленою Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" стосовно порушень вимог Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".
Відповідно до вимог п.7 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право застосувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.
Тобто, встановивши порушення, податкові органи повинні прийняти рішення про застосування санкцій, у порядку та розмірах, встановлених законом.
На підставі вищевикладеного, фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 ГК України, а відтак повинні застосовуватися у межах строків передбачених статтею 250 Господарського кодексу України.
У відповідності до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків передбачених законом.
Судом встановлено, що штрафна санкція до фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 за порушення - необлікування готівкових коштів в день їх отримання ( липень 2007 року - 6718,00 грн., жовтень 2007р.-897,60 грн.) застосована відповідачем 24.02.2010 року, тобто майже через 3 роки.
Враховуючи викладене вище, суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з держбюджету на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 71, 94, 122, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000101700/0 від 24.02.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 витрати по оплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 03 вересня 2010 року
< чи набрала законної сили > < Дата набрання законної сили >
Суддя< для копії >О.П. Шевчук
< для копії >< для копії >