Справа № 129/1400/23
Провадження по справі № 2-а/129/26/2023
"27" червня 2023 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Бондар О.В.,
з участю секретаря Чаленко А.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Бодачевського Р.В.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Гайсині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
установив:
24.04.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови № 136, винесеної 13.04.2023 р. начальником Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1700 грн., справу просить передати на новий розгляд до Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП від 11.04.2023 року ОСОБА_1 , будучи зарахованим у запас рішенням призовної комісії Пр.8Л від 17.10.2017 року та в порушення вимог п.81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (до 05.01.2023 року абз. 18 п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою КМУ № 921 від 07.12.2016 року), не прибув до другого відділу Гайсинського РТЦК та СП (раніше Тростянецький ОРВК) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, внаслідок чого громадянин ОСОБА_1 з жовтня 2017 року по теперішній час, протягом 5 років та 5 місяців не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та для оформлення військово - облікового документа до цього часу не з'являвся, що має ознаки ухилення ОСОБА_1 від військового обліку, внаслідок чого останнім було порушено вимоги абз. 8 п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та абз. 2 п.1 ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року (до 05.01.2023 року абз. 2 п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджених Постановою КМУ № 921 від 07.12.2016 року), внаслідок своїх дій громадянин ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення, яке почалось у жовтні 2017 року, коли даний громадянин особисто мав з'явитись для постановки на військовий облік військовозобов'язаних та яке закінчилось у квітні 2023 року, коли громадянин ОСОБА_1 звернувся до другого відділу Гайсинського РТЦК та СП із заявою про взяття його на військовий облік та отримання військового квитка. За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність згідно ст.210 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, то громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП. Позивач погодився із висунутим йому обвинуваченням згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11.04.2023 року, подав заяву про розгляд справи у його відсутність. 14.04.2023 року ОСОБА_1 з'явився до другого відділу Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де сплатив штраф в розмірі 1700 грн., про що надав квитанцію установи банку, тобто відбув призначене йому покарання, після чого лише отримав оскаржувану постанову під розписку; після ознайомлення з постановою від 13.04.2023 р. позивач вважає її незаконною, оскільки начальником Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_2 визнано винуватим ОСОБА_1 крім правопорушення, яке викладено у протоколі про адміністративне правопорушення від 11.04.2023 року, ще й у тому, що ОСОБА_1 , будучи особою призовного віку, систематично ігнорував вимоги абз. 3 ч.8 ст.15 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу » та п.2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (до 05.01.2023 року п.2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних затверджених постановою КМУ № 921 від 07.12.2016 року), а саме протягом чергових призовів на строкову військову службу, визначених Указом Президента України, не з'являвся до призовної дільниці Тростянецького ОРВК в десятиденний строк з дня початку оголошення чергових призовів на строкову військову службу, що підтверджується рішенням призовної комісії та згідно засідань витягу з книги протоколів засідань призовної комісії № 8л від 17.10.2017 року, громадянин ОСОБА_1 був зарахований в запас по досягненню 27- річного віку як такий, що ухилявся від призову на строкову військову службу, чим свідомо та систематично порушував правила військового обліку в умовах особливого періоду в державі.Оскільки, розгляд справи про адміністративне правопорушення має провадитися в межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, викладене обвинувачення позивачу в протоколі не інкримінувалося, то за таких обставин вважає оскаржувану постанову протиправною і просить її скасувати. Крім того, позивач зазначає про те, що відповідачем протиправно не застосовано положення ч.1 ст. 38 КУпАП, яка регламентує строки накладення адміністративного стягнення.
17.05.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача С.Стоколос проти позову заперечив, вважав винесену ним постанову законною, а позовні вимоги безпідставними і необґрунтованими, оскільки позивач власноручно визнав висунуте йому в протоколі обвинувачення за ч.2 ст. 210 КУпАП, розмір накладеного на ОСОБА_1 стягнення відповідає санкції ч.2 ст. 210 КУпАП; крім того, скаргу на постанову позивач подав не в передбачений законом десятиденний строк, що тягне за собою залишення його позовних вимог без розгляду.
В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Бодачевський Р.В. позовні вимоги підтримали, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини.
Представник відповідача Олійник С.В. проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на викладені у відзиві на позовну заяву підстави, також зазначив, що додаткові обставини в постанові зазначені задля обґрунтування кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 210 КУпАП.
Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши позиції сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що постановою начальника Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.04.2023 року № 136 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. за те, що ОСОБА_1 будучи зарахованим у запас рішенням призовної комісії Пр.8Л від 17.10.2017 року та в порушення вимог п.81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (до 05.01.2023 року абз. 18 п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою КМУ № 921 від 07.12.2016 року), не прибув до другого відділу Гайсинського РТЦК та СП (раніше Тростянецький ОРВК) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, внаслідок чого громадянин ОСОБА_1 з жовтня 2017 року та по теперішній час протягом 5 років та 5 місяців не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання в другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та для оформлення військово - облікового документа до цього часу не з'являвся, що має ознаки ухилення ОСОБА_1 від військового обліку, внаслідок чого останнім було порушено вимоги абз. 8 п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та абз. 2 п.1 ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (до 05.01.2023 року абз. 2 п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджених постановою КМУ № 921 від 07.12.2016 року), внаслідок своїх дій громадянин ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення, яке почалось у жовтні 2017 року, коли даний громадянин особисто мав з'явитись для постановки на військовий облік військовозобов'язаних та яке закінчилось у квітні 2023 року, коли громадянин ОСОБА_1 звернувся до другого відділу Гайсинського РТЦК та СП із заявою про взяття його на військовий облік та отримання військового квитка. Крім того, громадянин ОСОБА_1 , будучи ще особою призовного віку, систематично ігнорував вимоги абз. 3 ч.8 ст.15 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу » та п.2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (до 05.01.2023 року п.2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних затверджених постановою КМУ № 921 від 07.12.2016 року), а саме протягом чергових призовів на строкову військову службу визначених Указом Президента України не з'являвся до призовної дільниці Тростянецького ОРВК в десятиденний строк з дня початку оголошення чергових призовів на строкову військову службу, що підтверджується рішенням призовної комісії та згідно засідань витягу з книги протоколів засідань призовної комісії № 8л від 17.10.2017 року, громадянин ОСОБА_1 був зарахований в запас по досягненню 27 - річного віку як такий, що ухилявся від призову на строкову військову службу, чим свідомо та систематично порушував правила військового обліку в умовах особливого періоду в державі. За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність згідно ст.210 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період то громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП.
Копію постанови № 136 від 13.04.2023 року ОСОБА_1 вручено 14.04.2023 року у другому відділі Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки під розписку після надання ним квитанції про сплату призначеного штрафу в розмірі 1700 грн.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП від 11.04.2023 року ОСОБА_1 висунуто обвинувачення в тому, що він, будучи зарахованим у запас рішенням призовної комісії Пр.8Л від 17.10.2017 року та в порушення вимог п.81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (до 05.01.2023 року абз. 18 п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженого постановою КМУ № 921 від 07.12.2016 року), не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 (раніше Тростянецький ОРВК) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, внаслідок чого громяданин ОСОБА_1 з жовтня 2017 року та по теперішній час, протягом 5 років та 5 місяців, не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання в другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та для оформлення військово - облікового документа до цього часу не з'являвся, що має ознаки ухилення ОСОБА_1 від
військового обліку, внаслідок чого останнім було порушено вимоги абз. 8 п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та абз. 2 п.1 ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (до 05.01.2023 року абз. 2 п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджених постановою КМУ № 921 від 07.12.2016 року), внаслідок своїх дій громадянин ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення, яке почалось у жовтні 2017 року, коли даний громадянин особисто мав з'явитись для постановки на військовий облік військовозобов'язаних та яке закінчилось у квітні 2023 року, коли громадянин ОСОБА_1 звернувся до другого відділу Гайсинського РТЦК та СП із заявою про взяття його на військовий облік та отримання військового квитка. За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність згідно ст.210 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період то громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій погодився із висунутим обвинуваченням згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11.04.2023 року та просив розглянути справу про адміністративне правопорушення без його участі, щодо встановлених в постанові обставин, які не були зазначені в протоколі правопорушення, пояснень не давав, із додатковим обвинуваченням ознайомлений не був.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечуються систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, а також вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Відповідно до cт.cт.254-256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків потерпілих якщо вони є; пояснення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, має провадитися розгляд справи про адміністративне правопорушення; протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер правопорушення.
Отже, відповідно до викладеного, орган чи посадова особа уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. На цьому акцентував увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед
законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Системний аналіз правовідносин та нормативно- правових актів, що їх регулюють, свідчить про те, що оскаржувана постанова вимогам закону не відповідає, ОСОБА_1 визнаний винуватим за обвинуваченням, яке не містив протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, таким чином посадовою особою, що винесла оскаржувану постанову, порушено право позивача на захист, за таких обставин оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню, справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП необхідно передати на новий розгляд до Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Заперечення представника відповідача суд до уваги не бере, оскільки вони не грунтуються на вимогах закону і не спростовують встановлені в судовому засіданні обставини.
Судові витрати в розмірі 536,80 грн. (сплачений позивачем судовий збір) підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову № 136, винесену 13.04.2023 р. начальником Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1700 грн., справу передати на новий розгляд до Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Судові витрати в розмірі 536,80 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 з Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за рахунок його бюджетних асигнувань.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: