03.08.10 < копія >
30 червня 2010 р. Справа № 2а-2707/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В. < Текст >
при секретаріКирилової Х.Ю.
за участю:
представника позивача Тітової Х.Ю.
представника відповідача в судове засідання не з'явився < ПІБ Пр. >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 2а-2707/10/0470 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Юс" до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення, -
До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю аудиторської фірми «Юс» про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0000162305/3/5816 та №0000402305/3/5816 від 18.02.2010р. (з урахуванням уточнень).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.12.2009р. ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська на підставі акту перевірки № 5483/23-306/23365690 від 08.09.2009р. були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000402305/3/5816 та №0000162305/3/5816, в яких зазначено про порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р., а саме: позивачем неправомірно було віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 1103,10 грн. у 3 кварталі 2008р., за операціями, що були проведені на підставі нікчемного правочину з ТОВ «Содес». Проте, даний висновок відповідача є необґрунтованим, оскільки в результаті операції ТОВ АФ «ЮС» придбало у власність комп'ютерну техніку в кількості однієї одиниці, а ТОВ «Содес» отримав компенсацію за реалізований товар. У ТОВ АФ «ЮС» в результаті даної операції виникло право на податковий кредит в сумі 1103,10 грн., який був відображений у податковій декларації з ПДВ за 3 квартал 2008 р. в сумі 1103 грн. Підставою для виникнення податкового кредиту є податкова накладна № 147 від 24.07.2008р виписана платником податку на додану вартість - ТОВ «Содес», який на момент виписки податкової накладної мав свідоцтво платника податку на додану вартість і мав законне право видавати податкові накладні. При відображенні податкового кредиту позивач в обов'язковому порядку перевіряв інформацію про дійсність свідоцтва платника ПДВ на офіційному веб-сайті ДПА України, за даними якого свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Содес» анульовано 14.08.2009р. і на момент здійснення операції (24.07.2008р.) було дійсним. Таким чином, позивач згідно до п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» відобразив у складі податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 1103 грн., сплачену платнику податку на додану вартість - продавцю товару ТОВ «Содес» і підтверджену податковою накладною № 147 від 24.07.2008р. В цьому разі жодна з умов ст.203 ЦК України порушено позивачем не була, а отже, угода не може вважатися незаконною.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився надавши суду письмові заперечення в яких пояснив, ТОВ «Содес» було порушено ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених з ТОВ АФ "Юс", що в свою чергу призвело до порушення ТОВ АФ "Юс" ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. Згідно акту від 29.05.2009 р. №1531/23-3/35498068 ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Содес» при співставленні податкових зобов'язань в розрізі контрагентів за липень 2008 р., було виявлено відхилення по контрагенту ТОВ АФ "Юс" на суму 1103,10 грн. Таким чином, податковий кредит ТОВ АФ "Юс" за липень 2008 р. в сумі 1103,10 грн., не підтверджено податковими зобов'язанями ТОВ "Содес" за відповідний період. Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у разі з придбанням товарів (робіт, послуг), не підтверджені оригіналами податкових накладних. Таким чином, за даними наданих до перевірки первинних документів (видаткова накладна на придбання товару) загальна вартість товару, отриманого ТОВ АФ "Юс" від ТОВ "Содес" за 3 квартал 2008р. становить 6618,60 грн. в т.ч ПДВ 1103,10 грн. В порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем неправомірно було віднесено до складу податкового кредиту суму у розмірі 1103,10 грн., а саме у 3 кварталі 2008р., за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину. В результаті цього відповідачем правомірно на підставі з п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи, оцінивши докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська було отримано контрольне завдання від ДПА у Дніпропетровській області 19.08.2009р. щодо результатів роботи по виявленню та припиненню протиправної діяльності "податкових ям" та організації проведення документальних позапланових виїзних (невиїзних) перевірок платників, які мали взаємовідносини зокрема ТОВ "Содес".
На виконання контрольного завдання ДПА у Дніпропетровській області та акту від 29.05.2009р. №1531/23-3/35498068 ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Содес" з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.08р., було встановлено наступне: дирекція та бухгалтерія ТОВ «Содес» за юридичною адресою не знаходяться; загальна численність працюючих - 1 особа; відсутні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності; відповідно до пояснень відібраних співробітниками ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, громадянин України ОСОБА_4 ніколи не був директором, бухгалтером та засновником ТОВ «Содес», доручень в присутності нотаріуса на здійснення реєстрації підприємства не давав. ТОВ «Содес» створено невідомими особами для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Фактично у періоді, що перевірявся ТОВ „Содес" фінансово - господарською діяльністю не займалося, а займалося діяльністю спрямованою на здійснення операцій з метою надання податкової вигоди. ТОВ «Содес» порушено ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених ТОВ «Содес» з ТОВ АФ "Юс".
У відповідності до п.5 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" 20.08.2009р. на юридичну адресу позивача було направлено лист с повідомленням про вручення з проханням підтвердити взаємовідносини з ТОВ "Содес" за період з 31.07.2006 р. по 31.07.2009 р. та надати оригінали та копії документів завірених у встановленому порядку у 10 денний термін.
Листом від 28.08.2009 р. директором ТОВ АФ "Юс" Тітовою Н.Ю. до перевірки були надані пояснення та завірені в установленому порядку копії наступних документів: рахунок-фактура №147 від 24.07.2008 р. на загальну суму 6618,60 грн., у т.ч. ПДВ 1103,10 грн.; видаткова накладна №147 від 24.07.2008 р. на загальну суму 6618,60 грн., у т.ч. ПДВ 1103,10 грн.; податкова накладна №147 від 24.07.2008 р. на загальну суму 6618,60 грн., у т.ч. ПДВ 1103,10 грн.; платіжне доручення від 24.07.2008 р. №2595 на суму 6618,60 грн., у т.ч. ПДВ 1103,10 грн.
Згідно письмового дозволу від 08.09.2009р. №550/23-314 керівника ДПІ, в приміщенні ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська 08.09.2009р. у відповідності до завдання ДПА у Дніпропетровській області відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ АФ «Юс» з питань правових відносин з платником податків ТОВ "Содес" та матеріалів перевірки ТОВ "Содес", що надійшли від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, за 3 квартал 2008 р. про що складено акт №5483/23-306 від 08.09.2009р. В результаті перевірки було встановлено, що липні 2008 р. згідно рахунку №147 від 24.07.2008 р. на суму 6618,60 грн., в т.ч. ПДВ 1103,10грн., ТОВ "Содес" було виписано видаткову накладну №147 від 24.07.2008 р. на суму 6618,60 грн., в т.ч. ПДВ 1103,10 грн. підприємству ТОВ АФ"Юс" на реалізацію комп'ютерної техніки. Придбання ТОВ аудиторська фірма "Юс" товарів (комп'ютерна техніка) підтверджено податковою накладною №147 від 24.07.2008 р. на суму 6618,60 грн., в т.ч. ПДВ 1103,10 грн. Згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів суму податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній в сумі 1103,10 грн., перевіряємим підприємством включено до податкової декларації за 3 квартал 2008 р. Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі. В рахунок оплати за одержаний товар було перераховано на банк одержувача ТОВ «Содес» грошові кошти згідно платіжних доручень. Таким чином, ТОВ АФ "Юс" є кінцевим споживачем куплених товарів, які в подальшому використані в фінансово-господарській діяльності підприємства. До перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товарів, а також не надано ніяких пояснень по питанню фактичного транспортування товару від постачальника покупцю. Таким чином, на думку податкового органу податковий кредит позивача за липень 2008 р. в сумі 1103,10 грн. не підтверджено податковими зобов'язаннями ТОВ "Содес" за відповідний період. Позивачем було порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.
На підставі висновків перевірки відповідачем були винесені в подальшому податкові повідомлення-рішення №0000162305/3/5816 та №0000402305/3/5816 від 18.02.2010р. за основним платежем 1103,1 грн., за штрафними санкціями 441,24 грн. та110,31 грн.
Суд вважає, що висновок відповідача та податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими які не відповідають нормам законодавства.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про систему оподаткування" 25.06.1991р. № 1251, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту; платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком.
Згідно пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Пункт 7.5 зазначеного Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з таких подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У пп. 7.4.5 вищезгаданого Закону України зазначається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Як підтверджено доказами, підставою для виникнення податкового кредиту була податкова накладна № 147 від 24.07.2008р виписана платником податку на додану вартість - ТОВ «Содес», який на момент виписки податкової накладної мав свідоцтво платника податку на додану вартість і мав законне право видавати податкові накладні. Позивачем відповідно до п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями було відображено у складі податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 1103 грн., сплачену платнику податку на додану вартість - продавцю товару ТОВ «Содес» і підтверджену податковою накладною № 147 від 24.07.2008р., а також рахунком-фактурою №147 від 24.07.2008 р. на загальну суму 6618,60 грн., у т.ч. ПДВ 1103,10 грн.; видатковою накладною №147 від 24.07.2008 р. на загальну суму 6618,60 грн., у т.ч. ПДВ 1103,10 грн.; платіжним дорученням від 24.07.2008 р. №2595 на суму 6618,60 грн., у т.ч. ПДВ 1103,10 грн.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивач виконав всі вимоги зазначених законів і правомірно на підставі отриманої податкової накладної в декларації з ПДВ відобразив податковий кредит на суму ПДВ, перерахованого на рахунок продавця.
Висновки відповідача про те, що позивач для віднесення до податкового кредиту суми витрат, понесених останнім в оплату вартості отриманого товару та нарахованого продавцями ПДВ, повинне мати товарно-транспортні накладні за формою №1-ТН та акти приймання-передачі товару є помилковими, оскільки такі вимоги не передбачені податковим законодавством. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, були розроблені на виконання п. 3 розд.1 «Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті», затвердженої постановою КМУ від 05.01.1995р. №7 і в силу ст.1 Закону України "Про систему оподаткування", не можуть бути застосовані до податкових правовідносин, які врегульовані спеціальним законодавством.
Так як, ТОВ «Содес» прийняв на себе зобов'язання з доставки товару та документів на адресу позивача факт прийняття товару підтверджується підписом та печаткою на первинних документах постачальника.
В судовому засіданні було доведено обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які не визнала податкова інспекція, є те, що на момент здійснення господарської операції ТОВ "Содес" знаходилося в Єдиному державному реєстрі. За таких обставин покупець не несе відповідальність як за несплату податків продавцем, так і за можливу недостовірність відомостей про нього, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.
Згідно ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Відповідно до п.5 ст.203 ЦК України угода повинна бути спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. У результаті завершеної операції ТОВ АФ «ЮС» придбало у власність комп'ютерну техніку в кількості однієї одиниці, яка оприходувана позивачем та використовується ним у господарській діяльності, а ТОВ «Содес» отримав грошову компенсацію за реалізований товар. У позивача в результаті даної операції виникло право на податковий кредит в сумі 1103,10 грн., який був відображений у податковій декларації з ПДВ за 3 квартал 2008 р. в сумі 1103 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки документи, що підтверджують вчинення господарських операцій між ТОВ АФ «ЮС» та ТОВ «Содес» були оформленні у відповідності до вимог законодавства, продавець знаходилвся в державному реєстрі на момент здійснення операцій, а отже відповідач безпідставно зробив висновок про заниження позивачем податку на додану вартість і незаконно виніс податкові повідомлення-рішення №0000162305/3/5816 та №0000402305/3/5816 від 18.02.2010р.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю аудиторської фірми «Юс» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень задовольнити.
Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення №0000162305/3/5816 та №0000402305/3/5816 від 18.02.2010р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю аудиторської фірми «Юс» судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку встановленому ст. 186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складений < Текст >
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О.В. Врона
< суддя учасник колегії >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >