вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
31.08.10Справа №2а-6568/10/6/0170
(09:24)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Латиніна Ю.А.,
при секретарі Усковій О.І.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Горохової А. К.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії
Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання недійсним та скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 38,17-299 та зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі відновити данні ОСОБА_3 в реєстрі платників податку на додану вартість.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.05.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.08.2010 року прийнято заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про зміну позовних вимог.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на змінених позовних вимогах та просив суд з 29.04.2010 року визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, оформленого актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 38/17-299 від 29.04.2010 року, а також про зобов'язання відповідача прийняти засоби про поновлення дії свідоцтва № 100070140 про реєстрацію платником ПДВ позивача та поновлення відповідних даних в реєстрі платників податку на додану вартість з 29.04.2010 року.
Позовні вимоги, з урахуванням доповнень та змін, обґрунтовані тим, що 29.04.2010 року Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим прийняла рішення, оформлене актом N 38/17-299, яким анулювала реєстрацію платника податку на додану вартість фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на підставі пп. " ґ " п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з порушенням позивачем вимог, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання - відсутність за юридичною адресою. Позивач вважає, що рішення від 29.04.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є незаконним, оскільки відсутні встановлені законодавством підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а висновки відповідача про відсутність фізичної особи - підприємця за її місцезнаходженням не відповідають дійсності.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав викладених у запереченнях на адміністративну позовну заяву (вих. № 14605/9/0). У судовому засіданні представник ДПІ в м. Сімферополі просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке оформлено актом № 221/15-2 від 04.04.2010 р. є законним, а підстави для його скасування відсутні.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
29.04.2010 року Державна податкова інспекція в м. Сімферополі прийняла рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке оформлено актом N 38/17-299, відповідно до якого анулювала реєстрацію платника податку на додану вартість фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на підставі пп. " ґ " п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з порушенням позивачем вимог, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання, яке полягає в відсутності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за місцем проживання.
Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець 16.09.2004 року ( а. с. 9).
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 від 16.09.2004 року місце проживання фізичної особи - підприємця - АДРЕСА_1.
Позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість на підставі Свідоцтва N 100070140 про реєстрацію платника податку на додану вартість (дата реєстрації платника ПДВ 10.10.2007 року), позивачу присвоєно індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 (а.с. 10).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, прийнявши рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, в акті від 29.04.2010 року зазначив, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом жовтня 2007 року до березня 2010 року з показниками, які свідчать про наявність оподатковуваних поставок; має за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 233833,00 грн.; на момент складання акту підприємець не має податкової заборгованості з ПДВ; факт відсутності чи неможливості установити місце проживання підтверджено довідкою № 1028/26-31 від 27.04.2010 року. Документами, які підтверджують наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідач зазначив зазначену вище довідку № 1028/26-31 від 27.04.2010 року.
Закон України “Про податок на додану вартість” визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до п.п. “а” п. 2.1. ст. 2 Закону № 168 платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.
Статтею 9 Закону № 168 закріплений порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, де у п. 9.8 Закону визначені випадки анулювання реєстрації.
Відповідно до пп. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Згідно ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Фізична особа може мати кілька місць проживання (ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року №80, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за N172/2612 затверджений Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) (далі - Порядок).
Згідно з п. 11.2. Порядку, підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи.
У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб. Якщо підрозділами податкової міліції підтверджено відсутність за місцезнаходженням юридичної особи, яка включена до Єдиного державного реєстру, то підрозділи з обліку платників податків до відповідного державного реєстратора (органу державної реєстрації) надсилають повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 17), як це передбачено п. 11.5 Порядку обліку.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 N79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за N 208/4429, затверджене Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення), відповідно до п. 1.1. якого ним визначається порядок реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.
Підпунктом “ґ”пункту 25 Положення, який по змісту є ідентичним пп. "г" п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону, у тому числі якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
У відповідності до п.п. 25.2.2 Положення, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.
Пункт 25.2.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість встановлює, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ " пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), у тому числі:
- повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);
- судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону).
З вищезазначеного переліку вбачається, що тільки наявність зазначених документів може бути підставою для прийняття рішення для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у разі порушення платником вимог законодавства про реєстрації суб'єктів господарювання.
В переліку підтверджуючих документів (відомостей) відсутній такий документ - довідка про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, як підтверджуючого документу, на підставі якого можливо зробити висновок про відсутність особи за адресою.
З положень вказаних вище норм вбачається, що податковий орган має право анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість фізичної особи - підприємця тільки у випадках, визначених в законодавстві, тоді як в законодавчих актах відсутня конкретна норма, яка визначає у яких саме випадках порушення порядку реєстрації ДПІ може скасувати реєстрацію платника податку на додану вартість.
Крім того, довідка про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків не є належним документом, який є підставою для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР.
Акт № 38/17-299 затверджений 29.04.2010 року не містить посилань на наявність запису про державну реєстрацію припинення фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.
Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, також не надано належних доказів наявності в ЄДРПОУ запису про державну реєстрацію припинення фізичної особи - підприємця.
Отже, на момент складання акту № 38/17-299 та прийняття 29.04.2010 року відповідачем рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, відповідач не керувався даними Єдиного державного реєстру та не з'ясував обставини щодо державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця, а також про відсутність фізичної осби - підприємця за її місцем проживання, що спростовує викладені в акті відомості відповідача про відсутність платника за місцем проживання.
Відповідач не надав доказів того, що на момент прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за місцем проживання або про відсутність підтвердження відомостей про дану фізичну особу.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що, вказуючи п.п. “ґ ” п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, як підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, відповідач діяв необґрунтовано, без урахування фактичних обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З урахуванням викладених норм чинного законодавства України, зважаючи на те, що фізична особа може мати кілька місць проживання, суд приходить до висновку, що відсутність фізичної особи за місцезнаходження, або неможливість встановити її місцезнаходження не може бути підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до пп. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".
Таким чином, ДПІ в м. Сімферополь прийняла рішення, що оформлене актом N 38/17-299 від 29.04.2010 року, про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість з підстав, які не встановлені п.п. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” необґрунтовано з порушенням підстав встановлених діючим законодавством.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України не надав суду належних доказів обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо анулювання реєстрації платником податку позивача.
Виходячи з викладеного суд не приймає до уваги доводи відповідача на підставі яких він просить відмовити у задоволенні позову.
За таких обставин рішення ДПІ про анулювання реєстрації платником податків на додану вартість фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, яке оформлено актом № 38/17-299 від 29.04.2010 року, є таким, що суперечить чинному законодавству, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача прийняти засоби про поновлення дії свідоцтва № 100070140 про реєстрацію платником ПДВ позивача та поновлення відповідних даних в реєстрі платників податку на додану вартість з 29.04.2010 року, суд виходить з наступного.
Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429 (далі Положення).
Відповідно до ч. 3 п.п. 25.4 п.25 Положення, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
На підставі викладеного, суд вважає за можливе зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі вчинити дії з відновлення дії свідоцтва № 100070140 про реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 платником податку на додану вартість з моменту його видачі та з відновлення цих даних в реєстрі платників податку на додану вартість.
Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Таким чином, судовий збір у розмірі 3,40 грн. підлягає поверненню позивачу.
Під час судового засідання, яке відбулось 31.08.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 06.09.2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим від 29.04.2010 року про анулювання реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 платником податку на додану вартість, яке оформлено актом № 38/17-299 від 29.04.2010 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі вчинити дії з відновлення дії свідоцтва № 100070140 про реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 платником податку на додану вартість з моменту його видачі та з відновлення цих даних в реєстрі платників податку на додану вартість.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Латинін Ю.А.