10 вересня 2010 р. № 18/190
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів
Т.Добролюбової - головуючого,
Т.Гоголь,
В.Швеця
розглянувши
матеріали касаційної скарги Приватного підприємства фірми "ІнтерФЕЙС"
на постановувід 23.02.10 Львівського апеляційного господарського суду
у справі№ 18/190 господарського суду Рівненської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг №16 Рівненської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"
до
проПриватного підприємства фірми "ІнтерФЕЙС"
стягнення 1174,27 грн.
Касаційна скарга Приватного підприємства фірми "ІнтерФЕЙС" від 14.07.10 № 72 на постанову від 23.02.10 Львівського апеляційного господарського суду не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Так, до касаційної скарги Приватного підприємства фірми "ІнтерФЕЙС" доданий примірник платіжного доручення №49 від 23.03.10 про сплату 51,00грн. державного мита з касаційної скарги.
Згідно зі статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року №7-93 (далі Декрет) порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.
Вимоги до платіжного документу унормовані Інструкцією "Про порядок обчислення та справляння державного мита". Відповідно до п.14 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. №15, при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. Однак на доданому платіжному дорученні міститься лише підпис керуючої Здолбунівським відділенням РФ ПАТ КБ "ПриватБанк".
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення із зазначенням порушених норм права, конкретних їх пунктів та статей. Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Проте в касаційній скарзі скаржником не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права апеляційним господарським судом під час прийняття оскаржуваної постанови, а касаційна скарга зводиться лише до перерахування норм права та переоцінки доказів.
Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення.
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4, 6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного підприємства фірми "ІнтерФЕЙС" від14.07.10
№ 72 на постанову від 23.02.10 Львівського апеляційного господарського суду справі
№ 18/190- повернути скаржникові без розгляду.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець