№2-а-446/10
Іменем України
15 вересня 2010 року м. Балаклія
Балаклійський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Носова Г.С., при секретарі Болбот Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора з дізнання відділу ДАІ та АТІ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції Гудименко Романа Вікторовича про визнання постанови в справі про адміністративне правопорушення незаконною та її скасування, -
09.11.2010 ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача про визнання постанови АХ № 185528 від 11.06.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч.1 та накладення адміністративного стягнення в розмірі 340,0 грн., незаконної та її скасування. В обґрунтування позову пояснює, що 28 травня 2010 року він керував транспортним засобом ВАЗ 21124 рн НОМЕР_1 та його було зупинено інспектором ВДАІ на автомобілі звичайного фарбування, без написів та розпізнавальних знаків в темну пору доби на неосвітленій ділянці дороги. Відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п.п. 31.3-Б ПДР України. Про існування цієї постанови він дізнався лише 07 вересня 2010 року у ВДВС Балаклійського РУЮ. Він був позбавлений можливості оскаржити цю постанову у встановлений законом строк, так як не отримував її, хоча згідно вказаної вище постанови, вона була направлена йому рекомендованим листом ще 13 червня 2010 року. Вважає зазначену постанову такою, що не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
В судове засідання позивач надав заяву, згідно якої позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився,був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.
Суд, з урахуванням заяв, наданих сторонами по справі, вирішив можливим розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Постановою інспектора з дізнання ВДАІ Балаклійського району та АТІ ГУМВСУ в Харьківській області ст. лейтенанта міліції Гудименко Р.В. АХ 185528 від 11 червня 2010 року, позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340, 00 грн. (а.с.3).
Згідно ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 6.3 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС від 27.03.2009 року № 111 (далі - Інструкція) працівник підрозділу ДПС під час несення служби зобов'язаний перебувати на визначеному місці несення служби відповідно до дислокації.
Згідно 13.2. Інструкції нагляд за дорожнім рухом з використанням транспортних засобів та без такого може здійснюватися відкритим, прихованим чи змішаним способами. Прихований нагляд здійснюється працівниками Державтоінспекції МВС на службових транспортних засобах (автомобілях) без спеціального кольорографічного пофарбування та розпізнавальних знаків.
Під час несення служби на транспортних засобах працівниками ДАІ, застосовуються таки тактичні засоби, як дислокація патрульного автомобіля в небезпечних за аварійністю місцях та в місцях його найкращої видимості.
З пояснень позивача до протоколу про адміністративне правопорушення АХ № 229613 від 28.05.2010 року та пояснень, викладених у позовній заяві вбачається, що позивача було зупинено працівником ДАІ на неосвітленій ділянці дороги в темну пору доби на автомобілі звичайного фарбування без написів та розпізнавальних знаків.
Вказані дії відповідача суперечать вимогам Інструкції. Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували його право перебувати на визначеному місці дислокації для прихованого нагляду за дорожнім рухом.
Згідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.
Відповідно ст.245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи; вирішення її в точній відповідності з законом. Однак, як встановлено вищенаведеним, ця вимога закону була порушена відповідачем при розгляді справи відносно ОСОБА_1
Всупереч положенням ст.280 КпАП України, при розгляді справи належним чином не з'ясовано чи винна дана особа у вчиненні правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідач не надав доказів які б підтверджували незаконність вимог позивача або їх необгрунтованість, не довів перед судом правомірності свого рішення.
За таких обставин, постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, підлягає скасуванню, як така, що винесена без повного і всебічного з'ясування всіх обставин.
При розгляді даної справи суд перевірив законність та обґрунтованість винесеної постанови і дійшов висновку, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не має, а тому його адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 18, ч.2 ст.71, ст.ст. 158-163, 167 КАС України, ст.ст. 14-1, 33-35, 245, 251, 280, 289 КпАП України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення АХ 185528 від 28 червня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень на користь держави визнати незаконною та скасувати.
Постанова оскарженню не підлягає.