Справа № 2-3167/10
02 вересня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Кучерявець О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
Позивач 04.06.2010 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить, вважаючи неправомірною відмову відповідача у перерахунку йому пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік, а саме 1650,43 грн., зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до вимог закону та нарахувати до виплати різницю між перерахованою та отриманою пенсією, яка утворилася з часу звернення позивача за перерахунком пенсії - з 01.02.2010 року.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що перебуває на пенсії та продовжує працювати. 29.01.2010 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва з заявою та відповідними документами на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру у відповідності до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV та п/п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Незважаючи на те, що за 2009 рік вже був затверджений показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу у сумі 1650,43 грн., який має застосовуватись при визначенні коефіцієнту заробітної плати за 2009 рік при призначенні пенсій у відповідності з Законом, відповідач відмовився проводити перерахунок з врахуванням цього показника середньої заробітної плати за 2009 рік, хоча такий перерахунок явно обумовлений в п/п.3 п.11. Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, і виплачує пенсію із застосуванням такого показника за 2007 рік.
Відмову у застосування при перерахунку пенсій в 2010 році показника середньої заробітної плати за 2009 рік та врахування такого показника за 2007 рік відповідач, не заперечуючи визнання неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року змін щодо внесення до ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій, мотивував посиланням на те, що рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось. У зв'язку з цим, перерахунки пенсій проводились відповідно до підпункту третього пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». А отже, згідно з матеріалами пенсійної справи та заяви позивача від 29.01.2010 року був зроблений перерахунок пенсії, який з 01.02.2010 року становить 4968,94 грн., а з 01.04.2010 року - 4973,78 грн.
Між тим, позивач зазначає, що в п/п 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» тільки підтверджується застосування показника середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік.
Таким чином, позивач вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва свідомо порушує захищені Конституцією України права позивача на перерахунок пенсії в 2010 році у встановленому законодавством порядку із застосуванням середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2009 рік у сумі 1650,43 грн.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача, вважаючи розмір пенсії обчисленим згідно вимог чинного законодавства, просив у позові відмовити та розглянути справу без їх участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженому Постановою КМ України від 24.10.2007 року № 1261 та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.
Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261, постановами правління, наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим Постановою Пенсійного фонду від 25.02.2008 року № 5-5.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання з інших джерел).
Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № І07-У1 були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-ри/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема до ч. 4 ст. 42.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У пункті 6 рішення Конституційного Суду України зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, які були чинними до внесення змін Законом № 107. При цьому прийняття будь-якого рішення про відновлення дії норми, визнаною неконституційною, в попередній редакції не має прийматись, її відновлення відбувається саме шляхом визнання її неконституційності, що є підставою для застосування закону без врахування такої норми.
Частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 107) передбачала проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу ь цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визнавався згідно ст. 40 Закону.
Судом встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за віком.
Перебуваючи на пенсії, позивач продовжує працювати. 29.01.2010 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою та відповідними документами на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру у відповідності до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV та п/п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Представник відповідача не заперечував, що у зв'язку з тим, що позивач є працюючим пенсіонером та після попереднього перерахунку пенсії має більше 24 місяців страхового стажу, то має право на перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, що передбачено ст. 42 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Із змісту частини четвертої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» випливає, що для перерахунку пенсій застосовується показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Адже, якщо при перерахунку пенсії береться заробітна плата відповідно до абзацу першого частини першої статті 40, то, відповідно, має застосовуватися і той показник середньої заробітної плати, який береться при призначенні пенсії із заробітку відповідно до цієї ж частини першої статті 40 Закону, тобто за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Коригування заробітку шляхом множення коефіцієнта заробітку на показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, проводиться з метою осучаснення раніше отриманого заробітку, тобто приведення його до сьогоднішнього дня. Якщо для перерахунку пенсії подається заробітна плата за 2008-2009 рік, то коригування цієї заробітної плати на показник середньої заробітної плати за 2007 рік втрачає позитивне соціальне значення. У такому випадку осучаснення заробітку не відбувається, а навпаки провадиться його штучне заниження.
Однак відповідач, визнаючи право позивача на перерахунок пенсії з 01.02.2010 року з врахуванням стажу та заробітку, при цьому використав для перерахунку показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2007 рік - в сумі 1197,91 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян».
У відповідності до п.4 ст. 4 ЦК України постанови Кабінету Міністрів України є актами цивільного законодавства. До повноважень Кабінету Міністрів України, визначених ст. 116 Конституції України, зокрема, належить забезпечення проведення політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Порядок здійснення зазначеного перерахунку був визначений пп. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно з яким при перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої статті 40 Закону, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу не може бути менший від 60 календарних місяців;
у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
З 04.03.2008 року діє Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, затверджений Постановою (z0146-08) Пенсійного фонду від 01.02.2008 року № 4-4, за яким і обчислено показник середньої заробітної плати (доходу) за 2008 року - 1573,99 грн., що застосовується при обчисленні новопризначених пенсій у 2009 році у відповідності до п/п 2 п.11 Постанови КМ У № 530 від 28.05.2008 року.
Проте, Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва перерахунок пенсії позивачці у 2010 році був здійснений із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік - 1197,91 грн., незважаючи на те, що за 2009 року був затверджений показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу, у розмірі 1650,43 грн., який застосовується при визначенні коефіцієнту заробітної плати за 2009 рік при призначенні пенсій у відповідності з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності з положеннями Конституції України зміст та обсяг існуючих прав і свобод не може бути звужений при прийнятті нових чи внесенні змін у діючі закони (ч.3 ст. 22 Конституції), конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, та у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, і юридичними засобами - здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.
Таким чином, проведення відповідачем перерахунку пенсій у 2010 році із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік - 1197,91 грн. з посиланням на п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, який, разом з тим, не містить такої прямої норми, не має під собою правового обґрунтування, не підкріплене посиланнями на норми чинного законодавства і є всього лише спробами незаконно звузити права працюючих пенсіонерів і в 2009 році перераховувати пенсію в заниженому розмірі.
Подібні спроби відмічені і засуджені в Постанові Верховної Ради України № 1700-IV від 11.05.2004 року «Про сучасний стан пенсійного забезпечення і впровадження пенсійного страхування в Україні», за змістом п.2 якої вважається неприпустимим і таким, що суперечать Конституції України, невиконання законів у сфері пенсійного забезпечення та будь-які спроби звузити обсяг чи зміст існуючих прав пенсіонерів, які встановлені законодавчими актами.
Крім того, суд звертає увагу, що протягом 2005-2008 років для перерахунку пенсій відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органами Пенсійного фонду застосовувався показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, і при цьому будь-яких різних тлумачень щодо застосування такого порядку не виникало.
Так, в 2006 році для перерахунку пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону застосовувався показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2005 рік.
Відповідно до повідомлень Пенсійного фонду України показники заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік становить - 1197,91 грн., за 2008 рік - 1573,99 грн., за 2009 рік - 1650,43 грн.
Позиція відповідача ґрунтується виключно на відсутності законодавчого регулювання питання щодо визначення заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, що з огляду на вищевказані норми закону є помилковою та такою, що не ґрунтується на вимогах закону.
Таким чином, проведений відповідачем перерахунок пенсії позивачу у 2010 році, виходячи із показника заробітної плати (доходу) в середньому одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., є безпідставним з огляду на положення принципу законності, визначених ст. 8 ЦПК України, а тому позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, ст.ст. 3, 8, 10-11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва перерахувати до виплати ОСОБА_1 з 01.02.2010 року пенсію відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески, який відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2009 рік, за виключенням здійснених Управлінням пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва за цей період таких виплат.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі - 8,50 грн. та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: