Справа № 2-545/10
15 червня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарях Щербині Н.А., Луцькій Л.С., Арюліній А.С.
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська Авіаційна Транспортна Компанія», 3-я особа: Президент Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська Авіаційна Транспортна Компанія» ОСОБА_2 про зобов'язання видати трудову книжку, стягнення доплати до заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральну шкоду,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ДП МОУ «Українська Авіаційна Транспортна Компанія» про зобов'язання видати трудову книжку, стягнення доплати до заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральну шкоду посилаючись на те, що з травня 2005 року він працював на підприємстві відповідача на посаді віце-президента з економіки та фінансів. Зменшуючи розмір заробітної плати без попередження позивача відповідач грубо порушив законодавство про працю. 21 серпня 2008 року та 18 вересня 2008 року позивач подав заяви про звільнення за власним бажанням, яке відповідачем було проігноровано заяви та не видано наказу про звільнення. 30.10.2008 року позивач став переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади у ТОВ «Фаворит-стиль» та призначений на посаду заступника директора з фінансів, в зв'язку з чим 04.11.2008 року позивач знову подав заяву про звільнення за власним бажанням, 06.11.2008 року відправивши цю заяву та заяву директора ТОВ «Фаворит-стиль» про прийняття позивача на роботу за конкурсом. В телефонній розмові ОСОБА_2 повідомив позивачу, що не заперечує проти його звільнення та підпише наказ про звільнення щойно отримає його заяву. Одержавши поштове повідомлення про вручення відповідачеві заяви, позивач прибув на підприємство відповідача для отримання трудової книжки, але охорона його не пустила, посилаючись на розпорядження керівництва підприємства. В телефонній розмові ОСОБА_2 неодноразово обіцяв найближчим часом видати трудову книжку та розрахунок, але конкретної дати не називав. 29 липня 2009 року позивачем була знову направлена заява з проханням видати трудову книжку та належні при звільненні кошти перерахувати на поточний рахунок, але відповіді відповідач не надав. Тому позивач просить суд зобов'язати відповідача видати належним чином оформлену трудову книжку, стягнути з відповідача на його користь належні позивачу кошти при звільненні, включаючи компенсацію за невикористані щорічні відпустки, стягнути доплату в сумі 43981 грн. 31 коп., стягнути середній заробіток за весь час затримки трудової книжки та моральну шкоду в розмірі 25000 грн.
В подальшому позивач уточнював позовні вимоги, в кінцевому результаті просив суд зобов'язати відповідача видати йому належним чином оформлену трудову книжку, стягнути з відповідача на його користь: належні кошти при звільненні включаючи компенсацію за невикористані щорічні відпустки в сумі 61146 грн. 45 коп., доплату в сумі 105863 грн. 29 коп., середній заробіток за весь час затримки трудової книжки з 13 листопада 2008 року по 27 травня 2010 року в розмірі 386720 грн. 23 коп., 25000 грн. моральної шкоди.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили суд позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання позов не визнав з наступних підстав. Позовні вимоги щодо доплати не підлягають задоволенню, оскільки система оплати праці на підприємстві не змінювалась, розмір оплати праці позивача (посадовий оклад) не змінювався. Не Адміністрацією в односторонньому порядку, а Радою трудового колективу ДП МОУ «УАТК» було прийнято рішення про скасування доплат позивачу. Крім того, встановлення та скасування доплат та надбавок визначених колективним договором не є зміною істотних умов праці згідно ст. 32 КЗпП України. Щодо вимог позивача про видачу трудової книжки, то наказом від 12.11.2008 року позивача було звільнено з роботи з посади віце-президента з економіки та фінансів з 12.11.2008 року, підставою була заява позивача від 04.11.2008 року. Позивач до відповідача за отриманням наказу, трудової книжки та розрахунку не звертався. 29.12.2008 року відповідачем на адресу позивача було направлено рекомендованим листом лист, яким запропоновано з'явитись для отримання трудової книжки та розрахунку, але навіть після отримання вищевказаного листа позивач не звернувся до відповідача. Вимоги позивача з приводу моральної шкоди теж не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не було вчинено жодних дій, які б порушували трудові права позивача. Крім того, позивачем було пропущено тримісячний строк для звернення до суду з вимогою щодо стягнення з відповідача доплати.
3-я особа в судове засіданні не з'явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 працював на посаді віце-президента з економіки та фінансів в Державному підприємстві Міністерства оборони України «Українська Авіаційна Транспортна Компанія» (надалі ДП МОУ УАТК) починаючи з травня 2005 року. Цей факт в судовому засіданні встановлений з пояснень сторін та сторонами не оспорюється.
Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача доплату за період з 01.03.2008 року по 12.11.2008 року в зв'язку з тим, що за березень 2008 року відповідач без відповідного попередження зменшив розмір заробітної плати до 6628 грн. 88 коп. Вважає, зменшення заробітної плати порушення законодавства про працю.
Відповідно до ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з чинним законодавством заробітна плата складається з основної і додаткової, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (посадових окладів) і відрядних розцінок.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи і винахідливість та особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки та деякі інші виплати, передбачені чинним законодавством, а також премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад норми, установлені цим законодавством.
Згідно частини другої та третьої ст. 97 Кодексу законів про працю України визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розмірі надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Конкретні розмірі тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Як передбачено положеннями розділу ІІІ «Оплата праці» Колективного договору між Радою трудового колективу і адміністрацією ДП МОУ «УАТК» п.3.8. встановлено, що в УАТК встановлюється почасово-преміальна та відрядно-преміальна система оплати праці. Понад оклад працівникам встановлюються доплати і надбавки до основної заробітної плати (додаток № 4). Порядок встановлення доплат і надбавок регулюється відповідним положенням (додаток №5) (а.с.59-66).
Умови та порядок встановлення доплат та надбавок до посадових окладів працівників УАТК визначені у Положенні про порядок встановлення доплат та надбавок до посадових окладів працівників УАТК, яке є додатком до колективного договору (а.с.88-92).
Протоколом зборів Ради трудового колективу № 51\1 від 29.11.2007 року адміністрації було рекомендовано переглянути об'єм фонду заробітної плати в напрямок зменшення, не порушуючи чинне законодавство України (а.с.58). На виконання рішення зборів трудового колективу УАТК було видано наказ № 6\1п від 04.01.2008 року, яким було скасовано з 03.03.2008 року доплати та надбавки, в тому числі і ОСОБА_1 (а.с.69,70).
Накази про позбавлення позивача доплат та надбавок до посадового окладу в установленому законодавством порядку оскаржено не було, в межах розгляду даної справи таких вимог позивачем не заявлялось.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата має наступну структуру: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Таким чином, суд приходить до висновку, що доплати та надбавки до посадового окладу відноситься до категорії інших заохочувальних та компенсаційних виплати і не є оплатою праці. Тому система оплати праці на УАТК не змінювалась, що є підставою для відмови в задоволенні позову в частині стягнення суми доплати до заробітної плати.
Що стосується вимог позивача про неправомірність затримки звільнення ОСОБА_1 та невидачі йому трудової книжки.
В судовому засіданні встановлено, 04.11.2008 року ОСОБА_1 через пошту надіслав до УАТК заяву про звільнення в зв'язку з прийняттям на іншу роботу, як такого, що переміг за конкурсом у ТОВ «Фаворит-Стиль» та призначений на посаду директора з фінансів (а.с.7).
Наказом № 560-п від 12.11.2008 року ОСОБА_1 було звільнено з посади віце-президента з економіки та фінансів з 12.11.2008 року (а.с.76).
В судовому засіданні з пояснень позивача та представника відповідача достовірно встановлено, що з 07.11.2008 року ОСОБА_1 перестав ходить на роботу. З цього ж час він вважає себе звільненим.
З матеріалів справи вбачається, що заява про звільнення від імені ОСОБА_1 була отримана відповідачем УАТК лише 12.11.2008 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого листа (а.с.9), а тому звільнення раніше ніж 12.11.2008 року неможливо.
Відповідно до ст. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
Так, вбачається, що таке повідомлення відповідачем на адресу позивача було відправлено 29.12.2008 року, що підтверджується копією самого повідомлення (а.с.80), копією реєстру відправлень (а.с.79), копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення з особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.78 та зворот а.с.78), та копією квитанції про відправлення рекомендованого повідомлення (а.с.77).
Заперечуючи проти факту особистого отримання вказаного повідомлення позивачем було заявлено клопотання про направлення запиту до Лівобережного поштамту. З відповіді вбачається, що документи, які можуть підтвердити чи спростувати вказаний факт були знищені за закінченням терміну зберігання (а.с.120).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Так позивачем в обґрунтування заперечень даного факту не надано жодного доказу, а тому суд приймає до уваги докази, які були надані представником відповідача в судовому засіданні. Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що позивачем не було вчинено жодних реальних дій, спрямованих на отримання трудової книжки, які б свідчили про те, що відповідач зволікав або ж перешкоджав позивачу у її отриманні.
Абзацом 6 п.4.1. вказаної Інструкції передбачено, що при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Оскільки повідомлення про необхідність отримання трудової книжки направлено ОСОБА_1 з порушенням строків, а саме 29.12.2008 року, а отримано ним 03.01.2009 року, тому з УАТК підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.11.2008 року по 03.01.2009 року. Розмір середньоденної заробітної плати суд бере з довідки наданої представником відповідача, яка складає 316 грн. 37 коп. (а.с.140). В період з 12.11.2008 року по 03.01.2009 року 37 робочих днів, а тому стягненню за час вимушеного прогулу підлягає 11705 грн. 69 коп. (37 днів х 316 грн. 36 коп. = 11705 грн. 69 коп.).
В судовому засіданні встановлено, що трудову книжку позивач до моменту винесення рішення по даній справі не отримав, а тому вимога про зобов'язання видати належним чином оформлену трудову книжку підлягає задоволенню.
Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь компенсацію за невикористану відпустку із розрахунку заробітної плати, яка була встановлена ОСОБА_1 до березня 2008 року. Представником відповідача в судовому засіданні не заперечується факт , що у ОСОБА_1 є невикористана відпустка в розмірі 85 днів, але він заперечує проти нарахування компенсації виходячи з заробітної плати, яка була встановлена до березня 2008 року. Оскільки судом відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення доплати до заробітної плати, суд виходить з заробітної плати, яка реально була нарахована ОСОБА_1 (а.с.139), а тому стягненню підлягає 34120 грн. 70 коп.
Позивач також просить суд стягнути моральну шкоду, яка полягає в тому, що внаслідок неправомірних дій відповідача були порушені основні трудові права. Оскільки позивачем було несвоєчасно звільнено ОСОБА_1, було порушено його право вибору праці. Незаконним зниженням розміру заробітної плати та невиплатою до цього часу повного розрахунку порушено право на своєчасне одержання винагороди за працю. Внаслідок того, що до цього часу позивачеві безпідставно і протиправно з вини відповідача не видана трудова книжка, позивач позбавлений можливості працевлаштуватись за фахом.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних та моральних страждань, негативних наслідків від отриманих хвилювань, суд вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 2000 грн. моральної шкоди.
На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави суд стягує судовий збір в розмірі 466 грн. 76 коп., яка складається з судового збору за основними вимогами в сумі 458 грн. 26 коп. та судового збору в сумі 8 грн. 50 коп. за відшкодування моральної шкоди, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 97, 237-1 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», п.п.4.1., 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, ст.ст. 10, 58, 60, 88, 131, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська Авіаційна Транспортна Компанія», 3-я особа: Президент Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська Авіаційна Транспортна Компанія» ОСОБА_2 про зобов'язання видати трудову книжку, стягнення доплати до заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральну шкоду задовольнити частково.
Зобов'язати Державне підприємство Міністерства оборони України «Українська Авіаційна Транспортна Компанія» видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська Авіаційна Транспортна Компанія» на користь ОСОБА_1 11705 грн. 69 коп. за затримку видачі трудової книжки, 34120 грн. 70 коп. компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди 2000 грн., а всього 47826 грн. 39 коп.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська Авіаційна Транспортна Компанія» на користь держави 466 грн. 76 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
В решті позову відмовити.
До суду може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя