Справа № 2-135/10
03 серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Бондар О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про вселення та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні квартирою, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про вселення та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні квартирою посилаючись на те, що він є власником 2/3 частин квартири АДРЕСА_1. Власником 1/3 частини спірної квартири є неповнолітній - ОСОБА_5, 2000 року народження. В спірній квартирі зареєстровані та проживають відповідачі. Позивач після отримання свідоцтва про право власності на частину квартири звернувся до БТІ, щоб зареєструвати право власності, але відповідачів, які не є власниками спірної квартири не пустили техніка-інженера БТІ до спірної квартири. Позивач бажає заселитись та проживати у квартирі, яка є його власністю, тому просить суд зобов'язати відповідачів допустити працівників БТІ в квартиру АДРЕСА_1, вселити його у спірну квартиру, зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди в користуванні спірною квартирою та надати ключі від дверей та стягнути судові витрати.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач-1 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що виконавче провадження не закрите і позивач не сплати грошові кошти за частину квартири, тому його і не пускають до квартири.
Співвідповідачі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача-1, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 належить 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва від 23 лютого 2009 року (а.с.7). Інша 1/3 частина спірної квартири належить на праві власності неповнолітньому ОСОБА_5 на підставі договору дарування 1/3 частини квартири від 27 травня 2005 року (а.с.10).
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Наполягаючи на задоволенні позову позивач пояснив, що 02 березня 2009 року об 11:30 годині технік-інженер БТІ прийшов до спірної квартири для огляду квартири, але відповідачів не впустили до квартири ні його, а ні техніка-інженера. Своїми діями відповідачі перешкоджають йому зареєструвати право власності в БТІ. Крім того, він немає змоги проживати в спірній квартир, оскільки відповідачі не надають йому ключі від дверей.
В судовому засіданні встановлено, а також відповідач-1 не заперечувала проти того, що відповідачі не надають доступу позивачу до квартири АДРЕСА_1, у позивача немає ключів від дверей, крім цього, позивач немає можливості проживати в спірній квартирі, так як відповідачі йому перешкоджають в користуванні спірною квартирою.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Тому вимоги позивача щодо вселення позивача до спірної квартири та зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди позивачу в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та надати ключі від дверей підлягають задоволенню.
В решті суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 58, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про вселення та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні квартирою задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1
Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та надати ключі від дверей.
В решті позову відмовити.
До суду може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя