Справа № 2-1200/10
07 вересня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бірси О.В.
при секретарі - Бушура Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, третя особа Товариство з обсмаженою відповідальністю «Україна житло-сервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття, посилаючись на те, що 21 липня 2009 року та 21 серпня 2009 року відбулось залиття його квартири з квартири відповідачів. Внаслідок залиття він зазнав матеріальної шкоди пов'язаної з псуванням шпалер і стель в кімнаті, коридорі та кухні. Факт залиття та його наслідки з переліком пошкоджень було зафіксовано при проведенні обстеження квартири представниками ЖРЕО-414 та складено відповідні акти. Сума матеріальної шкоди, згідно кошторису, який було складено за заявою позивача становила 7256 гривень. Оскільки мешканці квартири, з якої відбулося залиття протягом тривалого часу уникали будь-яких контактів на предмет відшкодування понесених витрат, в лютому 2010 року він звернувся з даним позовом та просить відшкодувати матеріальні збитки у розмірі 7256 гривень, 500 гривень за проведення експертизи, 300 гривень понесених ним витрат на правовому допомогу та понесені ними судові витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Крім матеріальної шкоди просить стягнути з відповідачів моральну шкоду, яку він зазнав у зв'язку з неодноразовим залиттям його квартири, що призвело до погіршення стану його здоров'я у розмірі 14000 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, та надала заперечення в якому посилається на те, що ОСОБА_2 згідно рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08.06.1997 року є піклувальником неповнолітньої ОСОБА_3 Неповнолітня ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1. На момент залиття, в квартирі АДРЕСА_1 ніхто не проживав, оскільки там проводились ремонтні роботи. Крім того відповідач ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_3 фактично проживають за адресою АДРЕСА_2 та жодного дня не проживали в квартирі АДРЕСА_1. Тому у задоволенні відшкодування моральної шкоди просила відмовити. Одночасно визнала матеріальну шкоду у розмірі 2000 гривень.
Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс» ОСОБА_5 у вирішені спору поклався на розсуд суду.
В судовому засіданні 18 травня 2010 року до участі у справі залучено в якості третьої особи Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві адміністрації .
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві адміністрації не з'явився, надавши суду заяву з проханням слухати справу у відсутності представника.
Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 10 червня 2009 року в квартирі АДРЕСА_3, яка належить позивачу (а.с.7) відбулося залиття з вище розташованої квартири № 69, але причин не встановлено, оскільки мешканці даної квартири відмовили в доступі, що підтверджується актом обстеження від 21 липня 2009 року (а.с.11) та 14 серпня 2009 року відбулося повторне залиття з причини відсутності сантехнічного обладнання на кухні, що підтверджується актом обстеження квартири від 21 серпня 2009 року (а.с.10).
21 липня 2009 року при огляді квартири членами комісії зафіксовано що в квартирі № 57 пошкоджено: кімната 12,5 кв.м - стеля, стіни; кухня 3,2 кв.м- стеля, стіни; коридор 3,5 кв.м - стеля, стіни.
Згідно акту обстеження від 21 серпня 2009 року при огляді квартири членами комісії зафіксовано що в квартирі № 57 пошкоджено: кімната 12,5 кв.м - стеля, стіни; кухня 3,2 кв.м- стеля, стіни; коридор 3,5 кв.м - стеля, стіни.
Відповідно до кошторису ремонтних робіт, складеним ЗАТ ВПБФ «Атлант» вартість ремонту у квартирі АДРЕСА_3, становить 7256 гривень ( а.с.18-33).
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11 вересня 2001 року (а.с.37). Відповідач ОСОБА_2 відповідно до витягу з розпорядження Дарницької районної державної адміністрації м. Києва від 26 лютого 1998 року є піклувальником неповнолітньої ОСОБА_3 (а.с. 86). Згідно завіреної заяви ЖРЕО-416 від 14.05.2010 року ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_3 проживають за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 107).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, який працює слюсарям - сантехніком в ЖРЕО-414, пояснив, що 21 серпня 2009 року у квартирі АДРЕСА_3 відбулося залиття з вище розташованої квартири № 69 з причини відсутності сантехнічного обладнання на кухні. Доступ до квартири АДРЕСА_1 йому надала жінка похилого віку і пояснила, що залиття сталося у зв'язку з відсутністю сантехніки на кухні. Факт відсутності сантехнічного обладнання було зафіксовано в акті обстеження від 21 серпня 2009 року.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, яка є знайомою відповідачки ОСОБА_2, пояснила, що про затоплення квартири АДРЕСА_3, вона дізналася від відповідачки ОСОБА_2, яка їй повідомила що ОСОБА_3 здійснила затоплення квартири позивача. Щодо проведення ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1 її відомо також тільки зі слів відповідачки ОСОБА_2 На даний час відповідач ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_3 проживають за адресою АДРЕСА_2.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, яка є знайомою відповідачки ОСОБА_2, пояснила, що відповідач ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_3 проживають за адресою АДРЕСА_2. На її думку відповідач ОСОБА_2 не може відшкодувати завдану матеріальну шкоду у такому розмірі, як просить позивач у зв'язку з тим, що вона утримує неповнолітню ОСОБА_3 та свого батька похилого віку, який також потребує догляду.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено і не спростовано відповідачем та її представником факт залиття, яке мало місце 14 серпня 2009 року та відсутності сантехнічного обладнання на кухні, що відображено в акті обстеження від 21 серпня 2009 року, але заперечували розмір заподіяної матеріальної шкоди, посилаючись на те, що розмір шкоди зазначений у кошторисі значно перевищу фактично заподіяну шкоду. Разом з тим, будь-яких доказів на спростування розміру заподіяної шкоди відповідач та її представник не надали, клопотань щодо проведення експертизи на предмет визначення розміру заподіяної шкоди від них не надходило.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1179 ЦК України у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
За таких обставин, враховуючи те, що неповнолітня ОСОБА_3, яка є власником квартири, не працює і не має самостійного доходу, обов'язок по відшкодуванню шкоди покладається на її піклувальника - відповідача ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 7256 гривень 72 копійки підлягають задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні, і не спростовано жодною стороною у справі, залиття сталося внаслідок відсутності сантехнічного обладнання у кухні квартири АДРЕСА_1.
Разом з тим, суду не надано будь-яких доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на складання кошторису у розмірі 500 гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 300 гривень, тому суд не вбачається підстав для стягнення зазначених коштів на користь позивача.
Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки позивачем не доведено, що він зазнав моральних страждань, не зазначено в чому саме вони полягали, не надано доказів того, що завдана йому моральна шкода мала місце внаслідок протиправності діяння її заподіювача та наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням її заподіювача та вини останнього у її заподіянні, в тому в частині задоволення позову щодо відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, перелік яких наведено у ст. 79 ЦПК України. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог. Тобто, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача необхідно судові витрати пропорційно до частини вимог, що підлягають задоволенню у розмірі 72 гривні 56 копійок судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1179 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс», Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві адміністрації про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 7256 гривень, 72 гривні 56 копійок судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 7448 (сім тисяч чотириста сорок вісім) гривень 56 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду в судовому засіданні, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.