22 червня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/4592/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Супруна Є.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лисака С.В.,
представника позивача - адвоката Бровченка О.О.,
представника відповідача - Біленко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
15.04.2023 ОСОБА_1 направила до Полтавського окружного адміністративного суду позов (надійшов до суду 17.04.2023), що заявлений до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУДПС), в якому просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 15.05.2020 №0006263305, №0006273305, №0006213305 та №0006223305.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано усунути недоліки, зокрема шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою з доказами поважності причин пропуску строку або доказів на підтвердження факту дотримання такого строку.
Ухвалою від 08.05.2023 суд, за відсутності інших доказів, взяв до уваги твердження заявниці стосовно того, що рішення за її скаргами від ДПС не надходили, а були отримані на її запит лише 23.02.2023, та поновив цей строк без дослідження інших мотивів, які спростовують поважність причин пропуску. При цьому суд залишив за відповідачем право спростовувати повідомлені позивачем мотиви поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом. Цією ж ухвалою суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження та призначив справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Ухвалою від 15.05.2023 суд залишив без задоволення заперечення представника ГУДПС проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження цієї справи.
24.05.2023 до суду від представника відповідача Біленко А.О. надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 122 КАС України, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовом.
Ухвалою суду від 12.06.2023 клопотання ГУДПС про залишення без розгляду позовної заяви призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників на 22.06.2023.
У судовому засіданні 22.06.2023 представник відповідача підтримала заявлене клопотання та зазначила, що звертаючись до суду 15.04.2023 з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2020, позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки вона свого часу скористалася процедурою адміністративного оскарження, за наслідками якої 07.09.2020 ДПС було прийнято рішення, яке направлялося на адресу позивачки, але повернулося з відміткою відділення зв'язку АТ "Укрпошта" на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення "За закінченням встановленого строку зберігання". Тож з урахуванням вимог п. 42.2 ст. 42, п. 56.19 ст. 56 ПК України, ст. 122 КАС України та висновків Верховного Суду у справі №1640/2885/18 (постанова від 22.01.2021), у справі №500/2486/19 (постанова від 26.11.2020) позов слід залишити без розгляду.
Представник позивача висловив заперечення проти клопотання про залишення позову без розгляду. Зазначив, що за трекінгом відправлень на сайті Укрпошти відсутня будь-яка інформація щодо відправлення №0405346841095. На адвокатські запити до Укрпошти отримані відповіді від Полтавської дирекції АТ "Укрпошта", згідно з якими інформація щодо відправлення №0405346841095 не відслідковується, як і відсутня будь-яка інформація щодо будь-яких відправлень від ДПС на адресу позивача у період з 01.07.2020 по 01.02.2021. У доданому відповідачем до матеріалів справи рекомендованому повідомленні про вручення рішення про результати розгляду скарги відсутня передбачена чинним законодавством інформація, яка може свідчити про факт невручення листа (відмітки АТ "Укрпошта", штампи, штемпеля, дати, підписи, ПІБ, причини невручення). З прикріпленого до конверту папірця (довідка форми 20), на переконання позивача, неможливо ідентифікувати до якого саме поштового відправлення цей папірець має відношення.
Надаючи оцінку твердженням учасників справи щодо строку звернення з позовом, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України, за змістом якої у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України.
З матеріалів справи суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 скористалася своїм правом на адміністративне оскарження, зокрема податкових повідомлень-рішень відповідача від 15.05.2020 №0006263305, №0006273305, №0006213305 та №0006223305, шляхом подання відповідної скарги до ДПС 03.07.2020 (т. 1 а.с. 205-210).
Рішенням ДПС про розгляд скарги від 07.09.2020 №27161/6/99-00-06-02-04-06 було залишено без змін, зокрема ППР ГУДПС у Полтавській області від 15.05.2020 №0006263305, №0006273305, №0006213305 та №0006223305, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення (т. 1 а.с. 243-252).
Поновлюючи позивачу строк звернення до суду з цим позовом, суд, за відсутності інших доказів, прийняв до уваги твердження заявниці стосовно того, що рішення за її скаргами від ДПС не надходили, а були отримані на її запит лише 23.02.2023. При цьому суд залишив за відповідачем право спростовувати повідомлені позивачем мотиви поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
На спростування цих мотивів представник ГУДПС приєднав до свого клопотання докази направлення на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рішення ДПС про розгляд скарги від 07.09.2020 №27161/6/99-00-06-02-04-06, у вигляді копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (форма №119) та копії конверту з довідкою АТ "Укрпошта" про повернення поштового відправлення (форма 20), в якому міститься помітка про причини повернення "За закінченням встановленого строку зберігання" (т. 4 а.с. 29-30).
У зв'язку з цим суд звертає увагу на положення статті 42 ПК України, якою визначені правила листування платників податків та контролюючих органів.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
За приписами п. 56.17 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:
56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;
56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
56.17.31. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
Відповідно до статті 191 розділу І, статей 55 та 56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 було затверджено Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, відповідно до п. 5 розділу ІХ якого (у редакції чинній на момент здійснення поштового відправлення), рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (надається) платнику податків.
Рішення вважається надісланим (наданим) фізичній особі - платнику податків, якщо його вручено особисто фізичній особі або її законному представнику під розписку чи надіслано листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі незазначення такої адреси в скарзі - на податкову адресу платника податків.
При цьому пунктом 6 розділу ІХ цього ж Порядку передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків рішення за результатами розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти рішення за результатами розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків або з інших причин, рішення за результатами розгляду скарги вважається врученим платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
Як свідчать надані представником відповідача письмові докази, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було направлене на адресу ФОП ОСОБА_1 07.09.2020 (т. 4 а.с. 29).
Правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку, а також відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв'язку і користувачами їх послуг на момент здійснення поштового відправлення регулював Закон України від 04.10.2001 №2759-III "Про поштовий зв'язок".
Відповідно до ч. 2 ст. 13 вказаного Закону, послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку (надалі - Правила №270).
Відповідно до п. 2 цих Правил, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
З огляду на це суд визнає безпідставними доводи представника позивача щодо обставин відсутності будь-яких даних на сайті АТ "Укрпошта" за наслідками пошуку за трек-кодом поштового відправлення №0405346841095, за яким ДПС здійснила поштову відправку на адресу позивача, оскільки інформація на сайті не є доказом поштового відправлення відповідно до Правил №270. Натомість таким доказом є, крім іншого, повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно з п. 99 Правил №270, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою “Судова повістка”), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Відповідно до п. 116 Правил №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (п. 117 Правил №270).
Тож з урахуванням обставин відправлення з боку ДПС на адресу ФОП ОСОБА_1 рішення про результати розгляду скарги, здійсненого ДПС 07.09.2020, та місячного терміну зберігання поштового відправлення на об'єкті поштового зв'язку місця призначення, очевидним є висновок про те, що процедура адміністративного оскарження закінчилася наприкінці 2020 року, тоді як до суду позивачка звернулася з даним позовом лише 15.04.2023, тобто з пропуском місячного строку, встановленого п. 56.19 ст. 56 ПК України.
Незважаючи на такий тривалий проміжок часу, позивач, стверджуючи про неотримання нею рішення ДПС, так і не повідомила суду розумних причин власної бездіяльності впродовж майже трьох років з моменту звернення зі скаргою в порядку адміністративного оскарження до вищестоящого податкового органу. Натомість розпочала вживати удавані заходи активної переписки для створення видимості про інтерес щодо наслідків розгляду її скарги (лист до ДПС від 06.02.2023, т. 1 а.с. 239-241) саме після прийняття 06.02.2023 Другим апеляційним адміністративним судом постанови на її користь у справі №440/4977/20 про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) і рішення ГУДПС про застосування штрафних санкцій.
Така поведінка позивачки вказує на свідоме неотримання нею кореспонденції, яка свого часу направлялася на її податкову адресу з боку ДПС, що у свою чергу не може бути виправданням у випадку вирішення питання дотримання строків звернення до адміністративного суду.
При вирішенні питання дотримання строку звернення суд враховує висновок, сформульований Верховним Судом у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, відповідно до якого "Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у цій справі.".
З огляду на повідомлені представником відповідача у клопотанні обставини направлення з боку ДПС на адресу позивача копії рішення від 07.09.2020 №27161/6/99-00-06-02-04-06 про розгляд скарги, твердження позивача про отримання вказаного рішення ДПС лише 23.02.2023 суд визнає спростованим наданими з боку відповідача доказами.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що позивач не навів поважних причин пропуску строку, які б давали підстави для його поновлення, даний позов слід залишити без розгляду з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України, суд
Клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 у справі №440/4592/23 - задовольнити.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у справі №440/4592/23 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 26.06.2023.
Суддя Є.Б. Супрун