Справа № 420/14815/23
27 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участю секретаря Загрійчук О.В.
сторін:
представника заявника Олійник Л.О.
представника відповідача Іноземцева О.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 283 КАС України) адміністративну справу за заявою Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за заявою Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО», в якому позивач просить:
зупинити видаткові операції платника податків на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» (код ЄДРПОУ 31982116).
Обґрунтовуючи вимоги заявник зазначив про наявність у ТОВ «СКВО» заборгованості з податку на додану вартість, податку на прибуток у загальному розмірі 167686854,35 грн., яка самостійно сплачена не була, внаслідок чого уповноваженою особою Південного МУ ДПС по роботі з ВПП в порядку ст. 89 ПК України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності підприємства.
Заявник стверджує, що з метою реалізації рішення про опис майна в податкову заставу та забезпечення виконання податкового обов'язку, податковим керуючим ОСОБА_1 22.06.2023 о 10:47 год було складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №3021/34-00-13, яким підтверджено, що платник податків ТОВ «СКВО» за наявності законодавчих підстав відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав документи, необхідні для такого опису.
Вищевказані обставини зумовили звернення позивача до суду із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, в порядку, передбаченому статтею 283 КАС України.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 23.06.2023 року заява залишена без руху через несплату судового збору до 26.06.2023 р. 10:00 год.
26.06.2023 року о 09:52 год. за вхід.№ЕП/24130/23 надійшла заява про залучення платіжної інструкції №244 від 22.06.2023 про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 26.06.2023 року відкрито провадження по заяві в порядку спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 283 КАС України). Розгляд заяви призначено на 27.06.2023 р. о 15:15 год.
Ухвала про відкриття провадження по заяві та заява з додатками направлена на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 26.06.2023 р. о 15:33 год.
Повідомленням, що надійшло на поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, підтверджено доставлення документів відповідачу 26.06.2023 р. о 16:11 год.
Ухвалою суду встановлено відповідачу строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на заяву до 27.06.2023 р. до 10:30 год.
«Можливість інформування учасників справи про судове провадження альтернативними засобами комунікації (тобто не рекомендованим листом і не на офіційну електронну адресу) прямо перебачено законом. Зокрема, відповідно до статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.
Отже, для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Однак їх не передбачено для вручення судових рішень. Водночас, як вручення повісток, так і вручення судових рішень є гарантіями забезпечення одного й того самого права - права на справедливий суд, елементом якого є право знати про суд (як про процес - засідання, так і про результат - рішення). Логічно було б забезпечувати це право в однаковий спосіб, незалежно від того, йдеться про розгляд справи у судовому засіданні чи про вручення копії судового рішення» (Постанова Верховного Суду від 17.11.2022 р. по справі №560/5541/20).
27.06.2023 року до суду за вхід. №ЕП24346/23 від представника ТОВ «СКВО» надійшов відзив, який обґрунтований наступним.
На підставі направлень, виданих Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП на підставі наказу від 12.07.2021 р. №80 була розпочата та проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» (ТОВ «СКВО») з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства з 01.07.2018 року по 31.03.2021 року та правильністю нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період діяльності з 01.07.2018 року по 31.03.2021 року.
Перевірка проводилась з 29.07.2021 року по 21.12.2021 року.
За результатами проведеної перевірки Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП було складено Акт №396/34-00-07-01/31982116 від 22.12.2021 р. (надалі за текстом Акт), який було отримано поштою 30.12.2021 р.
27.01.2022 року Відповідачем на підставі Акту були винесені податкові повідомлення-рішення: №02134000701, №01934000701 та №02034000701. Вказані податкові повідомлення-рішення, були отримані ТОВ «СКВО» поштою: 31.01.2022 р.
В подальшому TOB «СКВО» скористалося адміністративною процедурою та оскаржило ці податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.
В порушення вимог Податкового кодексу України Державна податкова служба України розглядала відповідну скаргу TOB «СКВО» більше року.
Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 23.02.2023 р. вих. №4610/6/99-00-06-08-02-06 у задоволенні скарги було відмовлено. Зазначене рішення було отримано ТОВ «СКВО» поштою 17.03.2023 р.
З урахуванням строків позовної давності ТОВ «СКВО» 24.03.2023 р. звернулося з відповідним позовом до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 р. по справі № 420/6118/23 було залишено без руху адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
31.03.2023 р. до Одеського окружного адміністративного суду позивачем було подано клопотання про приєднання до справи письмових доказів та відкриття провадження у справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 р. зазначений позов було повернуто Позивачу. При цьому суд в ухвалі від 04.04.2023 р. зазначив, що станом на день винесення даної ухвали суду позивачем не надано повного пакету на усунення недоліків
П'ятим апеляційним адміністративним судом скасована вищезазначена ухвала та направлена справа для продовження розгляду.
Ухвалою від 24.05.2023 р. залишив позовну заяву без руху та зобов'язав позивача подати до суду ті документи, які були повернуті позивачу відповідно до ухвали від 04.04.2023 р.
На виконання зазначеної ухвали представником TOB «СКВО» через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду 25.05.2023 р. було подано всі витребувані судом документи, в тому числі копії позовної заяви та письмових доказів для Відповідача.
Не зважаючи на норми ч. 7 ст. 169 КАСУ, суд першої інстанції ухвалою від 29.05.2023 р. повторно повернув позовну заяву ТОВ «СКВО».
Зазначена ухвала також була оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою апеляційного суду від 14.06.2023 р. було відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою. Ухвала суду першої інстанції буде розглядатися в порядку письмового провадження.
Після повторного повернення позовної заяви ТОВ «СКВО» вирішило ще раз звернутися до Одеського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 р. по справі № 420/12670/23 було повернуто позивачу позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Вказана ухвала суду також була оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Таким чином, враховуючи вище викладене з підстав винесення Одеським окружним адміністративним судом протиправних ухвал та фактичної відмови ТОВ «СКВО» у доступі до правосуддя - до цього часу не було відкрито провадження за позовною заявою ТОВ «СКВО» на протиправні податкові повідомлення-рішення.
Окремо слід зазначити те, що сама перевірка, яка була призначена та проводилася співробітниками Заявника була незаконною, у зв'язку з тим, що Верховний Суд зазначив, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок є чинною, її дія не зупинялася.
У своїх постановах Верховним Судом викладено висновок про те, що податковий орган, незважаючи на прийняття Постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03 лютого 2021 року №89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальних планових/позапланових перевірок з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, а також, зокрема, на підставі п.п. 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.
Такі висновки колегії суддів обґрунтовані сталою та послідовною практикою Верховного Суду у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 820/609/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 520/11034/18, від 24 грудня 2020 року у справі № 320/6463/18, від 09 лютого 2021 року у справі № 804/3329/15, від 21 січня 2021 року у справі № 821/845/18, від 17 січня 2022 року у справі № 826/2583/18, від 04 травня 2022 року у справі № 1.380.2019.002258, від 18 травня 2022 року у справі №240/3290/21.
Окремо представником зазначено, що з урахуванням положень п. 56.13 ст. 56 ПКУ та дати закінчення адміністративної процедури, останнім днем на оскарження до суду винесених стосовно ТОВ «СКВО» податкових повідомлень-рішень було 16.04.2023 р. До цього часу податкове зобов'язання було неузгодженим. Більш того, спірні податкові повідомлення- рішення оскаржувались у справі № 420/6118/23, таким чином вказані податкові зобов'язання ТОВ «СКВО» є неузгодженими до прийняття по даній справі судовими інстанціями остаточного рішення.
Приймаючи до уваги вище викладене, та те, що у ТОВ «СКВО» станом ані на 05.04.2023 р., ані станом на теперішній час не є податкового боргу (у зв'язку з неузгодженням грошового зобов'язання) - Податкова вимога №0000006-1300-3400 від 06.04.2023 р. та Рішення про опис майна у податкову заставу від 07.04.2023 р., які були винесено Відповідачем, також є протиправним.
Вказані Податкова вимога та Рішення про опис майна в податкову заставу були оскаржені до Одеського окружного адміністративного суду. Ухвалою від 24.04.2023 р. у справ № 420/8388/23 було відкрито провадження. На цей час підготовче провадження у вказаній справі закінчено та справу призначено до розгляду по суті на 04.07.2023 р. об 11.30.
З огляду на те, що фактично у даному випадку між Заявником та TOB «СКВО» існує спір про право, що підтверджується численними судовими процесами, суд повинен був відмовити у відкритті провадження по справі.
Представник позивача зазначив, що матеріали приєднані до Заяви, містять лист Заявника від 20.06.2023 р. вих. № 2500/6/34-00-13 у якому TOB «СКВО» було повідомлено про те, що податковий керуючий ОСОБА_2 планує здійснити виїзд на підприємство з 10 до 12 години 22 червня 2023 р. за адресою м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1-а.
Вказаний лист було направлено на адресу ТОВ «СКВО» листом Укрпошти (трекінговий номер 6501500748770, роздруківка додається), який був вручений ТОВ «СКВО» тільки 23.06.2023 р., тобто наступного дня після складання Акту про не допуск від 22.06.2023 року.
У даному випадку належним чином ТОВ «СКВО» не було повідомлено про візит податкового керуючого та фактично було позбавлено належним чином відреагувати на складання вказаного акту.
Представник вважає, що ніякого виїзду інспектора до ТОВ «СКВО» не було, Акт був складений з надуманих підстав та мав на меті виключно штучне створення умов для подальшого звернення до суду з підстав, передбачених ст. 283 КАСУ. Зазначене в свою чергу на думку представника ТОВ «СКВО» є підставою для відмови у задоволенні заяви про зупинення видаткових операцій платника податків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СКВО», код ЄДРПОУ 31982116, зареєстроване Юридичним департаментом Одеської міської ради 19.06.2002 року за №1543105000.
За даними Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ТОВ «СКВО» перебуває за основним місцем обліку як платник податків у Південному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з ВПП з 19.06.2002 року та зареєстроване за №675.
Станом на 22.06.2023 року, відповідно до розрахунків податкового боргу та інтегрованих карток платника (ІКП), податковий борг перед державною ТОВ «СКВО» становить 167 686 854 грн. 35 коп., а саме:
по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 108 986 012,69 грн.;
по податку на прибуток на суму 58 700 841,66 гривень.
05.04.2023 р. наказом №49 Південного МУДПС по роботі з ВПП призначено головного державного інспектора сектору по роботі з податковим боргом Гончарук Вікторію податковим керуючим ТОВ «СКВО».
27.01.2022 року Південним МУДПС по роботі з ВПП на підставі Акту були винесені податкові повідомлення-рішення: №02134000701, №01934000701 та №02034000701. Вказані податкові повідомлення-рішення, були отримані ТОВ «СКВО» поштою: 31.01.2022р.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені TOB «СКВО» в порядку адміністративної процедури до Державної податкової служби України.
Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 23.02.2023 р. вих. №4610/6/99-00-06-08-02-06 у задоволенні скарги було відмовлено. Зазначене рішення було отримано ТОВ «СКВО» поштою 17.03.2023 р.
24.03.2023 року ТОВ «СКВО» звернулося з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 р. по справі № 420/6118/23 було залишено без руху адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
31.03.2023 р. до Одеського окружного адміністративного суду позивачем було подано клопотання про приєднання до справи письмових доказів та відкриття провадження у справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 р. зазначений позов було повернуто Позивачу у зв'язку з тим, що станом на день винесення даної ухвали суду позивачем не надано повного пакету на усунення недоліків
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 року Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року про повернення позовної заяви скасувати, справу направлено до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 року залишено позовну заяву без руху та зобов'язано позивача подати до суду ті документи, які були повернуті позивачу відповідно до ухвали від 04.04.2023 р.
25.05.2023 року на виконання зазначеної ухвали представником TOB «СКВО» через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду було подано всі витребувані судом документи, в тому числі копії позовної заяви та письмових доказів для Відповідача.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 р. зазначений позов було повернуто Позивачу у зв'язку з тим, що станом на день винесення даної ухвали суду позивачем не надано повного пакету на усунення недоліків
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 р. відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ «СКВО» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року. Ухвала суду першої інстанції буде розглядатися в порядку письмового провадження.
Рішення за вказаною апеляційною скаргою станом на 27.06.2023 року не прийняте.
Додатково ТОВ «СКВО» повторно звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 р. по справі №420/12670/23 було повернуто позивачу позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023 р. залишено без руху Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКВО" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 р. по справі №420/12670/23 у зв'язку з несплатою судового збору. Провадження за апеляційною скаргою станом на 27.06.2023 року не відкрито.
Південним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкову вимогу форми «Ю» від 06.04.2023 р. №0000006-1300-3400 на суму 167686854,35 грн. грн.
07.04.2023 р. Південним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято рішення №1543/6/34-00-13 про опис майна товариства у податкову заставу.
Вказані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу, податковим органом були надіслані на адресу відповідача та отриманні останнім 11.04.2023 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №65015 0070206 1.
17.04.2023 року ТОВ «СКВО» оскаржені до Одеського окружного адміністративного суду податкова вимога № 0000006-1300-3400 від 06.04.2023 р. та рішення про опис майна у податкову заставу від 07.04.2023 р.
Ухвалою від 24.04.2023 р. у справ № 420/8388/23 було відкрито провадження та станом на 27.06.2023 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 04.07.2023 р. об 11.30.
Також лист про надання інформації та документів від 07.04.2023 р. №1544/6/34-00-13 направлено електронною поштою 07.04.2023 р. о 10:06 год.
05.06.2023 р. Південне МУ ДПС по роботі з ВПП направило на адресу ТОВ «СКВО» листа №2203/6/34-00-13 про зобов'язання негайно визначити та надати на адресу управління перелік ліквідного майна для реєстрації податкової застави, який отримано товариством 08.06.2023 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення за трек-номером: 65015 0074500 3.
Листом №2500/6/34-00-13 від 20.06.2023 р. управління просило забезпечити 22.06.2023 р. з 10 до 12 години присутність посадової особи ТОВ «СКВО» за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1-А для надання документів для складення Акту опису майна.
Даний лист направлено на адресу ТОВ «СКВО» засобами поштового зв'язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення за трек-номером: 65051 0074877 0, отримано останнім 23.06.2023 року.
Податковим керуючим ОСОБА_1 22.06.2023 о 10:47 год було складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №3021/34-00-13, яким підтверджено, що платник податків ТОВ «СКВО» за наявності законодавчих підстав відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав документи, необхідні для такого опису.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
Згідно із підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.
Як стверджувало Південне МУ ДПС по роботі з ВПП у заяві та судовому засіданні, у ТОВ «СКВО» станом на 22.06.2023 наявний податковий борг з податку на додану вартість, податку на прибуток у загальному розмірі 167686854,35 грн.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, TOB «СКВО» скористалося адміністративною процедурою та оскаржило ці податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.
Державна податкова служба України розглядала відповідну скаргу TOB «СКВО» більше року.
Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 23.02.2023 р. вих. №4610/6/99-00-06-08-02-06 у задоволенні скарги було відмовлено. Зазначене рішення було отримано ТОВ «СКВО» поштою 17.03.2023 р.
24.03.2023 року ТОВ «СКВО» звернулося з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 р. зазначений позов було повернуто Позивачу у зв'язку з тим, що станом на день винесення даної ухвали суду позивачем не надано повного пакету на усунення недоліків
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 року Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року про повернення позовної заяви скасувати, справу направлено до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 року залишено позовну заяву без руху та зобов'язано позивача подати до суду ті документи, які були повернуті позивачу відповідно до ухвали від 04.04.2023 р.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 р. зазначений позов було повернуто Позивачу у зв'язку з тим, що станом на день винесення даної ухвали суду позивачем не надано повного пакету на усунення недоліків
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 р. відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ «СКВО» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року. Ухвала суду першої інстанції буде розглядатися в порядку письмового провадження.
Рішення за вказаною апеляційною скаргою станом на 27.06.2023 року не прийняте.
Додатково ТОВ «СКВО» повторно звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 р. по справі №420/12670/23 було повернуто позивачу позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023 р. залишено без руху Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКВО" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 р. по справі №420/12670/23 у зв'язку з несплатою судового збору. Провадження за апеляційною скаргою станом на 27.06.2023 року не відкрито.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
Вказана норма є імперативною.
Така ситуація зумовлена тим, що у цьому випадку грошове (податкове) зобов'язання буде узгодженим не з самого моменту власне визначення контролюючим органом його суми у відповідному рішенні, а з урахуванням інших обставин, зокрема, строків та типу оскарження. Тобто, ПКУ пропонує певний алгоритм узгодження сум грошових (податкових) зобов'язань.
Встановлення ж моменту узгодження важливе в силу того, що платник податку при визначенні грошового (податкового) зобов'язання контролюючим органом, несе відповідальність лише за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання. Тобто, якщо грошове зобов'язання буде не узгодженим, то платник податків не має обов'язку щодо його сплати, йому не може бути надіслана податкова вимога.
З огляду на встановлені в судовому засіданні фактичні обставини, суд дійшов висновку, що грошове (податкове) зобов'язання ТОВ «СКВО» є неузгодженим.
Натомість, як встановлено судом, контролюючим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 06.04.2023 р. №0000006-1300-3400 на суму 167686854,35 грн. грн. та 07.04.2023 р. Південним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято рішення №1543/6/34-00-13 про опис майна товариства у податкову заставу.
Вказані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу, податковим органом були надіслані на адресу відповідача та отриманні останнім 11.04.2023 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №65015 0070206 1.
Вказана вимога та рішення також стали предметом оскарження в судовому порядку, 17.04.2023 року ТОВ «СКВО» оскаржені до Одеського окружного адміністративного суду податкова вимога №0000006-1300-3400 від 06.04.2023 р. та рішення про опис майна у податкову заставу від 07.04.2023 р.
Ухвалою від 24.04.2023 р. у справ №420/8388/23 було відкрито провадження та станом на 27.06.2023 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 04.07.2023 р. об 11.30.
Не зважаючи на наявність судових справ щодо грошового (податкового) зобов'язання ТОВ «СКВО» податковим органом продовжувалось здійснення заходів, спрямованих на стягнення нарахованих грошових зобов'язань.
05.06.2023 р. Південне МУ ДПС по роботі з ВПП направило на адресу ТОВ «СКВО» листа № 2203/6/34-00-13 про зобов'язання негайно визначити та надати на адресу управління перелік ліквідного майна для реєстрації податкової застави, який отримано товариством 08.06.2023 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення за трек-номером: 65015 0074500 3.
Листом №2500/6/34-00-13 від 20.06.2023 р. управління просило забезпечити 22.06.2023 р. з 10 до 12 години присутність посадової особи ТОВ «СКВО» за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1-А для надання документів для складення Акту опису майна.
Разом з тим, вказаний лист було направлено на адресу ТОВ «СКВО» листом Укрпошти (трекінговий номер 6501500748770, роздруківка додається), який був вручений ТОВ «СКВО» тільки 23.06.2023 р., тобто наступного дня після складання вище вказаного Акту.
Податковим керуючим ОСОБА_1 22.06.2023 о 10:47 год було складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №3021/34-00-13, яким підтверджено, що платник податків ТОВ «СКВО» за наявності законодавчих підстав відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав документи, необхідні для такого опису.
В судовому засіданні в якості свідка була допитана податковий керуючий ОСОБА_1 , яка пояснила, що лист №2500/6/34-00-13 від 20.06.2023 р. вона направила поштою 20.06.2023 року, а також через електронний кабінет платника та електронною поштою. Файли, які направлені засобами електронної комунікації електронним цифровим підписом не підписані.
21.06.2023 року свідок зателефонувала ОСОБА_3 (прізвище не пам'ятає), яка надавала послуги з бухгалтерського обліку ТОВ «СКВО» і вона повідомила податкового керуючого, що їй зателефонує юрист. ОСОБА_4 податковому керуючому надала координатор (головний інспектор) ОСОБА_5 , яка супроводжує ТОВ «СКВО».
22.06.2023 року ОСОБА_1 прибула за адресою: АДРЕСА_1 о 10:00 год. і зателефонувала по телефону НОМЕР_1 . Їй відповів ОСОБА_6 і повідомив про відсутність посадових осіб ТОВ «СКВО».
Потім вона поїхала до Південного МУ ДПС по роботі з ВПП і о 10:47 склала акт про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу №3021/34-00-13, яким підтверджено, що платник податків ТОВ «СКВО» за наявності законодавчих підстав відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав документи, необхідні для такого опису.
Надаючи правову оцінку показам свідка ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що остання діяла не у спосіб та не у межах, визначених законом.
Так, податковий керуючий прибула на адресу підприємства, не пересвідчившись в отриманні поштового відправлення, яким надіслано лист №2500/6/34-00-13 від 20.06.2023 р.; зателефонувала по телефону НОМЕР_1 особі, яку не можливо ідентифікувати, оскільки такий номер мобільного телефону не міститься в матеріалах справи, як номер, який належить Іноземцеву Олексію Володимировичу .
Натомість всі матеріали свідчать про те, що Іноземцев О.В. користується номером телефону НОМЕР_2 . Цей номер телефону зазначений у всіх процесуальних документах, які подавались ним, зокрема, і до суду, що достеменно відомо Південному МУ ДПС по роботі з ВПП, оскільки воно є учасником судових процесів.
Разом з тим, ордер серії ВН №1240554 від 17.04.2023 року, який надано до заяви про зупинення видаткових операцій, підтверджує, що Південні МУ ДПС по роботі з ВПП мало контактні дані адвоката Іноземцева О.В.
Крім того, суд звертає увагу, що у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду відступила від висновків, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки.
У постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду сформовано правовий висновок про те, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава). Оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Таким чином, головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.
Тобто, питання дотримання Відповідачем процедури призначення та проведення перевірки є істотним для правильного вирішення цієї справи, а обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору й підлягають першочерговому дослідженню.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17, відступивши від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14), сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
У цьому аспекті варто зазначити, що, аналізуючи положення ПК України в розрізі процедури проведення податкових перевірок, Верховний Суд у справі №160/2116/19 (постанова від 12 серпня 2020 року) зазначив, що завчасне (до початку перевірки) повідомлення про час та місце її проведення перевірки є гарантією права платника податку на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку, а також необхідних пояснень з питань, що слугували призначенню податкової перевірки.
Як встановлено з наявних у справі доказів, лист №2500/6/34-00-13 від 20.06.2023 р. отримано представником ТОВ «СКВО» лише 23.06.2023 року, тобто тільки на наступний день після виїзду податкового керуючого та складення акту про недопуск, що позбавило платника податку права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни.
Отже, за наведеного у цій постанові правового регулювання в контексті встановлених обставин у справі, не вручення/не надіслання Заявником листа №2500/6/34-00-13 від 20.06.2023 р. до початку опису майна в податкову заставу, зокрема, задля забезпечення права платника податку щодо належного подання документів, свідчить про допущення податковим органом порушення встановленої процедури проведення опису майна в податкову заставу, відтак не створює правомірних наслідків.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 14 липня 2021 року у справі № 640/14040/20, від 4 серпня 2021 року у справі №540/2553/19.
На переконання суду вказані висновки Верховного Суду є релевантними до спірних правовідносин.
Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права, зокрема, зазначила, що у контексті принципу верховенства права закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.
Крім того, законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів. Існування конкретних процесуальних гарантій є у цьому контексті необхідним. Те, які саме гарантії вимагатимуться, певною мірою залежатиме від характеру та масштабів зазначеного втручання (див. рішення у справі «Р.G. та J.H. проти Сполученого Королівства» (Р.G. and J.H. v. United Kingdom), заява № 44787/98, п. 46, ЕСНR 2001-ІХ (п.п. 169, ПО).
Між тим, захист від свавілля реалізується через механізми контролю за діяльністю носіїв публічної влади, які включають або пов'язані з механізмами оскарження. Зокрема, у п. 55 рішення ЄСПЛ у справі «Класс та інші проти Німеччини» (06.09.1978р.) Суд наголосив: «Із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Суд вважає, що у сфері, яка надає в окремих справах такі великі можливості для зловживань, котрі можуть призводити до шкідливих наслідків для демократичного суспільства загалом, у принципі функцію наглядового контролю доцільно доручати судді» (п. 56 абз. 2 рішення).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 242, 245, 246, 250, 255, 283 КАС України, суд,
У задоволенні заяви Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП (адреса: 65015, м. Одеса, проспект Шевченка, 15/1, код ЄДРПОУ 44104032, електронна пошта: officevp.od.official@tax.gov.ua)
Товариство з обмеженою відповідальністю «СКВО» (ЄДРПОУ 31982116, 65009, м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1-А, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1).
Головуючий суддя Н.В. Потоцька
.