Справа № 420/3106/23
20 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кралі І.С.
представниці позивача - Руснакової Т.А.
представниці відповідача - Луценко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення вирішив відмовити у задоволенні позову.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача,Головного управління Національної поліції в Херсонській області, у якій позивач просить суд:
(1). Визнати протиправним та скасувати наказ №0010 від 27.05.2022 “Про застосування дисциплінарного стягнення” в частині, що стосується застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції.
(2). Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Херсонській області “Про особовий склад” від 27.05.2022 №0024 о/с.
(3). Стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
Позивач стверджує, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності та його звільнення зі служби є безпідставним, оскільки відсутні фактичні дані, які би свідчили про реальну наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни, не доведена його вина. Так, матеріали службового розслідування не доводять невиконання позивачем службових обов'язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, у порушенні Присяги працівника поліції, невиконанні наказу начальника ГУНП “ Про проведення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район” та відсутності з 24.02.2022 на службі без поважних причин. Відповідач протиправно не взяв до уваги, що територія міста Херсон, де позивач безпосередньо проживає, опинилася під окупацією, що можна вважати непереборною силою, яка постійно створювала загрозу життю і здоров'ю, в області та в місті був відсутній інтернет, мобільний зв'язок та електроенергія.
Крім того, як стверджує позивач, до його відома не був доведений наказ “Про проведення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район”.
(б) Позиція відповідача
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що у порушення вимог наказу ГУНП в Херсонській області “Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район” станом на час проведення службового розслідування позивач не прибув на облік ГУНП області протягом доби з моменту прибуття до інших ГУНП, на облік не став, що є порушенням Присяги працівника поліції та є дисциплінарним порушенням.
Відповідач стверджував про існування можливості виїхати з тимчасово окупованої території Херсонської області. Всі мешканці Херсонської області та працівники поліції, які мали намір та бажання виїхати на підконтрольну Україні територію покинули тимчасово окуповану територіальну громаду Херсонської області.
Відповідач вважає, що позивач, як поліцейський, склав присягу на вірність Українському народові та сумлінність виконання службових обов'язків з моменту офіційного опублікування Указу Президента України “Про введення в Україні воєнного стану” мав вживати всі можливі заходи з метою виконання повноважень необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Відповідач стверджує, що позивач не здійснював жодних спроб отримати інформацію із загальнодоступних джерел та отримати вказівки щодо подальших дій. Відповідач при прийнятті спірного рішення врахував вказані обставини, а також врахував характер служби в правоохоронних органах, яка пов'язана з наявністю підвищеного ризику для життя і здоров'я, а тому він вважає спірне рішення обґрунтованим та законним.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
13.03.2023 суд ухвалив відкрити загальне позовне провадження у справі.
В судових засіданнях 30.03.2023, 25.04.2023 суд ухвалив задовольнити клопотання представника позивача відкласти розгляд справи.
09.05.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи до отримання направлених відповідачем доказів до суду.
01.06.2023 суд ухвалив витребувати у відповідача довідку про середній заробіток, закрити підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
12.06.2023 суд ухвалив задовольнити клопотання представниці позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
20.06.2023 суд розглянув справу по суті та ухвалив вступну та резолютивну частину рішення про відмову у задоволенні позову.
IV. Обставини, встановлені судом
Позивач проходив службу в Національній поліції України на посаді старшого інспектора відділу ГУНП в Херсонській області.
24.02.2022 відбулося вторгнення військ російської федерації на територію України та розпочалася повномасштабна збройна агресія рф проти України.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 введений воєнний стан в Україні.
24.02.2022 близько 05:00 год. з боку рф через територію тимчасово окупованого півострова Крим розпочалося військове вторгнення на територію Херсонської області.
24.02.2022 о 05:00 у групі месенджера WhatsApp, яка використовувалася для здійснення інформування особового складу з питань службової діяльності, було повідомлено керівний та особовий склад “БОЙОВА ТРИВОГА!!!” у зв'язку із вторгненням військ російської федерації на територію України.
24.02.2022 о 09.00 год. проведений загальний збір особового складу ГУНП в Херсонській област, на якому поліцейським з числа осіб чоловічої статі надано вказівку заступати на охорону громадського порядку.
У відповідності до інформації з групи “Інформування керівників ГУНП” у месенджері “Telegram”, яка використовувалася для здійснення інформування керівників органів та підрозділів ГУНП в Херсонській області з питань службової діяльності, встановлено, що об 11.30 год. 24.02..2022 керівникам в зазначену групу надіслано інформацію щодо наказу про евакуацію особового складу в бік міста Миколаєв.
Наказом ГУНП Херсонської області від 24.02.2022 №87 “Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район” начальник ГУНП в Херсонській області наказав ввести в дію план евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район.
У зв'язку із веденням активних бойових дій на більшості території Херсонської області, в місцях визначених керівництвом Національної поліції України як безпечний район для евакуації апарату ГУНП та його територіальних підрозділів основним місцем евакуації визначено Миколаївську область , додатковими місцями евакуації - Кіровоградську, Чернігівську та Івано-Франківську області. Начальником ГУНП в Херсонській області визначено Миколаївську область.
З 24.02.2022 основним місцем дислокації ГУНП в Херсонській області є м. Миколаїв.
За інформацією Херсонської обласної військової адміністрації для евакуації співробітників обласної державної адміністрації, а також для сімей територіальних органів і інших структур Херсонської області 24.02.2022 було поставлено чотири автобуси до будівлі Херсонської обласної державної адміністрації, а також потяг на залізничному вокзалі м. Херсон. Херсонську область станом на 24.05.2022 залишило понад 50% населення.
За інформацією. УКЗ ГУНП станом на 31.05.2022 на підконтрольну Україні територію прибуло 1525 поліцейських. Станом на 27.05.2022 покинули тимчасово окуповану територію Херсонської області 55 працівників УОС ГУ НП в Херсонській області через Снігурівку -20; через Давидов Брід - 35.
Накази начальником ГУНП в Херсонській області про перебування особового складу у м. Херсон після 25.02.2022 не віддавалися. Поліцейським не надано повноважень самостійно визначати місця несенння служби, самостійного усунення поліцейським від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.
24.05.2022 до ГУНП в Херсонській області надійшла інформація про відсутність окремих працівників на службі без поважних причин, а саме доповідна записка в.о. начальника управління оперативної служби ГУНП в Херсонській області підполковника поліції ОСОБА_2 , у якій зазначено, що станом на 24.05.2022 без поважних причин відсутні на своїх робочих місцях окремі працівники управління оперативної служби ГУНП в Херсонській області.
Відповідно до змісту доповідної записки на теперішній час не приступили до своїх службових обов'язків і без поважних причин відсутні на своїх робочих місцях окремі працівники підрозділу, зокрема старший інспектор І відділу УОС ГУНП капітан поліції ОСОБА_1
24.05.2022 відповідач наказом №223 призначив службове розслідування за фактом невиконання окремими працівниками наказу ГУНП від 24.02.2022 №87 “Про введення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в безпечний район, і як наслідок відсутності цих поліцейських на службі без поважних причин”.
27.05.2022 відповідач склав акт №21/1057 про відмову від надання позивачем пояснень впродовж службового розслідування.
Під час опитування в межах службового розслідування безпосередній керівник позивача та інші керівники підрозділів УОС пояснили, що вимоги отриманого наказу про евакуацію начальником УОЗ ГУНП в Херсонській області був доведений до особового складу УОС ГУНП в Херсонській області. Доведеність наказу про евакуацію підтвердила ОСОБА_3 безпосередній керівник позивача. Під час службового розслідування були опитані керівник підрозділів УОС ГУНП в Херсонській області, підлеглі, які були відсутні на службі.
Службовим розслідуванням встановлено, що заступником начальника 10-го відділу УОС ГУНП в Херсонській області підполковником поліції ОСОБА_4 , у присутності в якості свідків начальника 8-го відділу УЩС ГУНП підполковника поліції ОСОБА_5 та начальника РСС УОС ГУНП підполковника поліції Салтикової Інги, 24.05.2022 складений акт про відсутність на службі в місцях дислокації ГУНП в т.ч. ОСОБА_1 . У висновку службового розслідування зазначено, що своїми діями вказані вище працівники порушили вимоги пунктів ч.1 ст.18 ЗУ “Про Національну поліцію”, Присяги працівника поліції, передбаченої статтею 64 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 1 та 4 частини 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, наказу ГУ НП в Херсонській області від 24.02.2022 №87 “Про введення плану евакуації підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район”.
Наказом ГУ НП в Херсонській області від 27.05.2022 №0010 відповідач застував до позивача дисциплінарне стягнення про звільнення зі служби в поліції, яке реалізоване наказом по особовому складу від 27.05.2022 №0024, останнього звільнено зі служби.
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначається Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.20158 №580-VIII, який згідно з п.1 розділу ХІ Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону набрав чинності 07.11.2015.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України “Про Національну поліцію” : “1. Поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді”.
Положення ст.ст.8, 18 ЗУ “Про Національну поліцію” покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Стаття 23 даного Закону встановлює повноваження поліцейського. Так, відповідно до п.24 ч.1 цієї статті: “ Поліція відповідно до покладених на неї завдань:[...] бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості”.
Стаття 24 ЗУ “Про Національну поліцію” встановлює додаткові повноваження поліцейського, а саме: у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до ст.59 ЗУ “Про Національну поліцію” служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з ч.1, 2 ст.19 ЗУ “Про Національну поліцію” : “1. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
2. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом”.
Частиною 1 ст.77 ЗУ “Про Національну поліцію” визначені підстави для звільнення поліцейських зі служби в поліції. Зокрема, відповідно до п.6 ч.1 цієї статті : “ Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:
[...] у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України”.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закон України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції” від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Закон №2337): “Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників”.
В ч.2, ч.3 ст.1 Закону №2337 визначено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
З сукупного аналізу вказаних норм права суд вважає, що служба в поліції за своєю суттю пов'язана з наявністю підвищеного ризику для життя та здоров'я.
Відповідно до ст.12 Закону №2337: “Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції”.
Звертаючись до фактів цієї справи, суд зазначає, що прямі докази доведення безпосередньо до позивача наказу про евакуацію особового складу відсутні. Разом з тим факт доведення наказу ГУ НП в Херсонській області про евакуацію до особового складу підтверджується поясненнями опитаних під час службового розслідування керівників підрозділів УОС ГУНП в Херсонській області, які зазначили, що наказ начальника ГУНП щодо здійснення евакуації в безпечний район доводився особисто до особового складу УОС начальником підрозділу.
Крім того, суд звертає увагу, що станом на 31.05.2022 на підконтрольну територію Україні прибуло 1525 поліцейських в тому числі працівники і УОС ГУНП в Херсонській області, в якому ніс службу позивач.
У будь-якому разі позивач не надає жодних пояснень та доказів того, що він протягом з 24 лютого 2022 року по травень 2022 року здійснював будь-які спроби отримати інформацію про подальшу його службу в якості поліцейського. При цьому суд відхиляє посилання позивача на сторінку ГУНП в Херсонській області в соціальній мережі Facebook про виконання поліцією Херсонщини своїх обов'язків, оскільки відповідач зазначав, що накази начальником ГУНП в Херсонській області про перебування особового складу у м. Херсон після 25.02.2022 не віддавалися, так само накази поліцейським про надання повноважень самостійно визначати місця несенння служби. Позивач не заперечував проти даних обставин. В ситуації, яка склалася, на думку суду, було б логічним з боку позивача здійснити спроби щодо принаймні отримання інформації у безпосереднього керівництва про подальший план дій, виконання повноважень поліцейського. Однак позивач таких доказів не надає.
Таким чином, позивач самостійно усунувся від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника. При цьому суд звертає увагу на інформацію щодо проведення протягом 2021-2022 років системної роботи з підготовки підрозділів ГУНП в області до роботи в особливий період та проведення евакуаційних заходів, що свідчить про те, що позивач повинен був усвідомлювати необхідність виїзду з окупованої території.
Отже на підставі викладеного, з урахуванням особливого характеру служби в поліції, суд робить висновок, що в діях позивача наявний дисциплінарний проступок, яким згідно з Дисциплінарним статутом Національної поліції України визнається протиправна бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконання обов'язків поліцейського та вчинення дій, що підривають авторитет поліції. Відтак, суд вважає спірні рішення законним, а позовні вимоги такими, що не належать до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений та підписаний 26.06.2023.
Суддя Оксана БОЙКО
.