Справа № 420/10896/23
26 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., позивача - ОСОБА_1 , представник відповідачів - Гончаренка А.В., третя особа - не з'явилася, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства оборони України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить:
- визнати протиправним рішення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02.09.2022 про закінчення виконавчого провадження ВП №67474759 та скасувати постанову державного виконавця від 02.09.2022 у виконавчому провадженні №67474759, якою оформлене це протиправне рішення;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України встановленим порядком відновити виконавче провадження ВП №67474759.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення суду від 11.05.2021 у частині нарахування компенсації боржник Міністерство оборони України зобов'язано у виконавчому провадженні №67474759 скласти два обов'язкових фінансових документа, а саме: помісячний (за кожний місяць) розрахунок компенсації втрати позивачем частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати йому щомісячного грошового забезпечення за період з 30.10.2002 по 25.07.2014 включно, зробленого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 по справі №522/8826/17, відповідно до вимог «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001, та на підставі роздавальної відомості №832 за листопад 2016 року по військовій частині НОМЕР_1 ; роздавальну відомість на виплату позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати йому щомісячного грошового забезпечення за період з 30.10.2002 по 25.07.2014 включно, яка ґрунтується на помісячному (за кожний місяць) розрахунку цієї компенсації.
Отже, у виконавчому провадженні №67474759 виконання боржником рішення суду від 11.05.2021 у частині нарахування позивачу компенсації за період з 30.10.2002 по 25.07.2014 включно означає складання боржником цих обов'язкових фінансових документів у спосіб та в порядку, який встановлений цим судовим рішенням. При цьому, роздавальна відомість на виплату компенсації за цей період повинна ґрунтуватися виключно і тільки на помісячному (за кожний місяць) розрахунку компенсації за цей період, який обов'язково долучається до роздавальної відомості. У свою чергу, відповідно до п.4.3 Правил тільки роздавальна відомість є єдиною підставою для здійснення будь-яких виплат коштів (у тому числі через карткові рахунки). Таким чином, у виконавчому провадженні №67474759 помісячний (за кожний місяць) розрахунок компенсації за період з 30.10.2002 по 25.07.2014 включно є першим та визначальним обов'язковим фінансовим документом, відсутність якого в апріорі виключає виконання боржником рішення суду від 11.05.2021, як у частині нарахування, так і у частині виплати позивачу компенсації за період з 30.10.2002 по 25.07.2014 включно.
Вищевказані обов'язкові фінансові документи Міністерство оборони України, як боржник, було зобов'язано надати у виконавчому провадженні №67474759 до відділу виконавчої служби на підтвердження правильності та повноти виконання рішення суду від 11.05.2021 у частині нарахування позивачу компенсації за кожний місяць періоду з 30.10.2002 по 25.07.2014 включно.
Позивач вказав, що до теперішнього часу вищевказані обов'язкові фінансові документи для виплати йому компенсації за період з 30.10.2002 по 25.07.2014 включно не складені жодним з фінансових органів Міністерства оборони України і Збройних Сил України.
Також у поясненнях до суду позивач зазначив, що в матеріалах виконавчого провадження немає жодного документа від боржника - Міністерства оборони України про виконання рішення суду як в частині нарахування, так і в частині виплати йому компенсації за період з 30.10.2002 по 25.07.2014 включно. Наявний в матеріалах виконавчого провадження лист від 16.02.2022 є листом Командування ВМС ЗС України, а не листом Міністерства оборони України. Крім того, цей лист взагалі не містить відомостей про сплату компенсації за період з 30.10.2002 по 25.07.2014 включно в повному обсязі.
Позивач вважав, що належним доказом протиправності рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №67474759 є рішення суду від 11.05.2021, зміст якого міститься у виконавчому листі №522/8826/17.
Ухвалою від 13.06.2023 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом та поновлено цей строк. Прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19 червня 2023 року о 14:00 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України.
У судовому засіданні 19.06.2023 року за заявою позивача протокольною ухвалою замінено відповідача Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на належного - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Розгляд справи відкладено на 26.06.2023 року на 12.00 год.
У судовому засіданні 26.06.2023 року протокольною ухвалою залучено до участі у справі в якості другого відповідача Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Розгляд справи відкладено на 14.00 год. 26.06.2023 року.
У судове засідання, призначене на 26.06.2023 року на 14:00 год., з'явилися позивач та представник відповідачів.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, згідно приписів ст.268 КАС України.
Відповідно до приписів ч.3 ст.268 КАС України суд ухвалив про розгляд справи за відсутності третьої особи, що не з'явилася.
Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважав позов необґрунтованим, просив у його задоволенні відмовити.
19.06.2023 року від представника відповідача - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов письмовий відзив на позов, у якому відповідач зазначив, зокрема, таке.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходився виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 року № 522/8826/17 про зобов'язання Міністерство оборони України на підставі роздавальної відомості № 832 за листопад 2016 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 30.10.2002 року по 25.07.2014 року включно, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159. Боржник листом від 27.01.2022 №20.1/В-7/67474759 повідомив Відділ про нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 30.10.2002 року по 25.07.2014 року включно, в сумі 412 862,52 грн. Відповідно до платіжного доручення №156 від 15.02.2022 стягувачу виплачено кошти в повному обсязі. Вказані обставини зумовлюють винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із фактичним виконанням рішення, яке підлягало виконанню.
Таким чином, прийняття рішення на підставі роздавальної відомості №832 за листопад 2016 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 30.10.2002 року по 25.07.2014 року включно, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, належить до виключної компетенції Міністерства оборони України.
Орган державної виконавчої служби не може перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Тому закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» відповідач вважав правомірним.
Відповідач - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відзив на позов не подав.
Заслухавши вступне слово позивача, представника відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року у справі №522/8826/17, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року, визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за період з 30.10.2002 року по 25.07.2014 року включно; зобов'язано Міністерство оборони України на підставі роздавальної відомості № 832 за листопад 2016 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 30.10.2002 року по 25.07.2014 року включно, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
10.11.2022 року до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява ОСОБА_1 про примусове виконання рішення суду за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №522/8826/17, виданим 06.10.2021 року. До заяви додано, серед іншого, вказаний виконавчий лист (а.с. 115-116).
11.11.2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67474759 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №522/8826/17, виданим 06.10.2021 року, про зобов'язання Міністерство оборони України на підставі роздавальної відомості № 832 за листопад 2016 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 30.10.2002 року по 25.07.2014 року включно, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (а.с. 118-119).
Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови.
Цією ж постановою стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 24000 грн.
27.01.2022 року Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направив на адресу Міністерства оборони України вимогу державного виконавця №20.1/В-7/67474759, якою вимагав у дводенний строк з моменту отримання цієї вимоги надати письмове пояснення щодо причин невиконання судового рішення, а також заходів, які вживалися боржником з метою його фактичного виконання (а.с. 120-121).
Листом від 16.02.2022 року Фінансово-економічне управління Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України Міністерства оборони України повідомило Відділ примусового виконання рішень Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що відповідно до платіжного доручення №156 від 15.02.2022 року кошти у сумі 412862,52 грн. зараховано на картковий рахунок ОСОБА_1 16.02.2022 року. Вказано, що рішення суду виконано (а.с. 122-123).
02.09.2022 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №67474759 (а.с. 125-126). Вказаною постановою державним виконавцем встановлено, що на виконання рішення суду, боржником нараховано ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 30.10.2002 року по 25.07.2014 року включно, в сумі 412862,52 грн. Відповідно до платіжного доручення №156 від 15.02.2022 року стягувачу виплачено кошти в повному обсязі. Вказані обставини зумовлюють винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із фактичним виконанням рішення, яке підлягало виконанню.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.ч. 1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року “Про виконавче провадження” (далі за текстом - Закон №1404-VIII).
Так, статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 4 ст.19 Закону №1404-VIII, зокрема, передбачено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Відповідно до ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно ч.6 ст.26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, боржником у виконавчому провадженні ВП №67474759 є Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022).
Отже, згідно приписів ч.4 ст.19 Закону №1404-VIII обов'язком саме боржника, як сторони виконавчого провадження, є повідомлення виконавця про виконання судового рішення.
Однак, на вимогу державного виконавця від 27.01.2022 року №20.1/В-7/67474759, адресовану боржнику - Міністерству оборони України, останнє про хід виконання судового рішення державного виконавця не повідомило.
Натомість, до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 16.02.2022 року надійшов лист фінансово-економічного управління Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України Міністерства оборони України, в якому щодо примусового виконання виконавчого листа № 522/8826/17 від 06.10.2021 стосовно виплати суми компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 30.10.2002 до 25.07.2014 ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до платіжного доручення №156 від 15.02.2022 року кошти у сумі 412862,52 грн. зараховано на картковий рахунок ОСОБА_1 16.02.2022 року. Вказано, що рішення суду виконано. До вказаного листа додано платіжне доручення №156 від 15.02.2022 року (а.с. 122-123).
Суд зауважує, що Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України не є боржником у виконавчому провадженні ВП №67474759.
Тому за відсутності повідомлення від боржника з додаванням до такого повідомлення документів, що підтверджують повне виконання рішення суду, підстав для закінчення виконавчого провадження ВП №67474759 у державного виконавця не було.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно ч.1 ст.41 Закону №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
За таких обставин, слід зобов'язати відповідача у встановленому законом порядку відновити виконавче провадження ВП №67474759.
Решта доводів сторін висновків суду не спростовують.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає повному задоволенню.
Відповідно до п.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, органами державної виконавчої служби є, серед інших, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Згідно ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч.3 ст.287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Таким чином, належним відповідачем у справі з оскарження постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02.09.2022 року про закінчення виконавчого провадження ВП №67474759 є відповідний відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який є органом державної виконавчої служби, і залучення до участі у справі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо заявлених позивачем вимог є безпідставним. Тому у задоволенні позову до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України слід відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, структурним підрозділом якого є Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 139, 241-246, 268, 269, 287 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства оборони України (адреса: пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. від 02.09.2022 року про закінчення виконавчого провадження ВП №67474759.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у встановленому законом порядку відновити виконавче провадження ВП №67474759.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 33743494) - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів