Справа № 420/7227/23
26 червня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, щодо відмови в прийнятті документів для обміну бланку посвідки на постійне проживання, що не містить безконтактного електронного носія на посвідку нового зразка (з безконтактним електронним носієм);
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити обмін та видачу громадянину Наджібулла ОСОБА_2 посвідки нового зразка (з безконтактним електронним носієм) замість посвідки серії НОМЕР_1 , виданої ВСГІРФО ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
Ухвалою суду від 15.05.2022 року адміністративну справу №420/7227/23 судом було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч.5 ст.262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
Водночас суд зазначає, що приписами ч.4 ст.9 КАСУ визначений обов'язок суду вжити визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 3 цієї ж статті КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно положень ч.ч. 6-9 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Так під час розгляду даної адміністративної справи судом було виявлено необхідність у витребуванні додаткових письмових доказів по справі, зокрема, у Головного управління Державної міграційної служби України належним чином засвідчену копію заяви позивача від 15.02.2023 року про заміну посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , що слугувало підставою прийняття рішення про відмову в прийнятті документів для обміну бланку посвідки на постійне проживання, що не містить безконтактного електронного носія на посвідку нового зразка (з безконтактним електронним носієм).
При цьому суд зазначає, що підготовка та надсилання витребуваних судом документів може зайняти певний час. Сторонам при надісланні цих доказів також повинна бути забезпечена можливість для ознайомлення із доказами, які стосуються спірних правовідносин.
Водночас суд зазначає, що статтею 258 КАС України встановлені строки розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, суд зазначає, що зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Статтею 236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення. Положення цієї норми передбачає обов'язок суду зупинити провадження у разі об'єктивної неможливості розгляду справи до отримання необхідних суду доказів. При цьому зазначена норма також передбачає умову - коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що відповідно до ч.6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до спірних правовідносин норми закону, яка регламентує подібні відносини.
На другій стадії процесу правозастосування, а саме при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено, що є прогалиною в законодавстві.
Способи ж подолання прогалин - це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити ситуацію, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосування в такому разі долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.
На підставі вищевикладеного, враховуючи необхідність у збиранні додаткових доказів по справі №420/7227/23, суд, застосовуючи аналогію закону з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін, вважає за необхідне зупинити провадження по справі №420/7227/23 до виконання доручення суду про витребування додаткових письмових доказів та отримання витребуваних судом доказів на підставі п. 6 ч.2 ст. 236 КАС України.
Частиною 2 ст. 241 КАС України визначено, що всі процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, а також клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5-11, 77, 80, 90, 236, 243, 248, 256, 287, 293-295 КАС України, суд, -
Витребувати у Головного управління Державної міграційної служби України належним чином засвідчену копію заяви позивача від 15.02.2023 року про заміну посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , що слугувало підставою прийняття рішення про відмову в прийнятті документів для обміну бланку посвідки на постійне проживання, що не містить безконтактного електронного носія на посвідку нового зразка (з безконтактним електронним носієм).
Провадження в адміністративній справі №420/7227/23 зупинити на підставі п.6 ч.2 ст. 236 КАС України до виконання доручення суду.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України виключно з підстав зупинення провадження у справі.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя Білостоцький О.В