Справа № 420/12700/23
26 червня 2023 року м. Одеса
суддя Одеського окружного адміністративного суду, Бжассо Н.В., дослідив матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 15.06.2023 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду виправленої позовної заяви з обґрунтуванням позовних вимог з урахуванням вимог вказаної ухвали суду, надання доказів на підтвердження наведених обґрунтувань або зазначення причин неможливості їх надання та надання доказів направлення листом з описом вкладення зазначеної позовної заяви з додатками на адресу відповідача.
Від представника позивача, на виконання ухвали суду, надійшло клопотання, в якому останні зазначає, що 24.02.2023 року позивачем було направлено заяву до відповідача з проханням надати інформацію який розмір прожиткового мінімуму застосовано при встановленні позивачу посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт в період з 30.01.2020 року по 07.04.2020 року. Заява отримана відповідачем 11.03.2023 року, проте станом на день подачі позовної заяви відповідь на заяву від відповідача не надходила. Також представник надав докази направлення листом з описом вкладення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, п. п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В ухвалі від 15.06.2023 року зазначено, що в адміністративному позові позивач вказує, що відповідач протиправно з 30.01.2020 року по 07.04.2020 року при обчисленні грошового забезпечення не враховував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року.
Проте, жодних доказів на підтвердження вказаного факту матеріали справи не містять. Також, позивач не зазначає розмір сум грошового забезпечення, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки і одноразової грошової допомоги, які він отримав та не наводить жодних розрахунків із сумами, які, на його думку, мав би отримати. Позивач лише вказує, що йому стало відомо про порушення своїх прав. Проте, звідки і коли стало відомо не зазначає.
Проте, на виконання вимог ухвали суду позивач не усунув недоліки, про які зазначено в ухвалі від 15.06.2023 року, зокрема: позивач не надає доказів на підтвердження протиправного неврахування відповідачем розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року при обчисленні грошового забезпечення позивача в період з 30.01.2020 року по 07.04.2020 року. Також, позивач не зазначив розмір сум грошового забезпечення, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки і одноразової грошової допомоги, які він отримав та не навів жодних розрахунків із сумами, які, на його думку, мав би отримати і звідки і коли йому стало відомо про порушення його прав.
З вказаних підстав позивач мав надати виправлену позовну заяву з обґрунтуванням позовних вимог з урахуванням вимог вказаної ухвали суду, а також докази на підтвердження наведених обґрунтувань або зазначення причин неможливості їх надання.
Проте, представник позивача лише надав клопотання, в якому зазначив, що 24.02.2023 року позивачем було направлено заяву до відповідача з проханням надати інформацію який розмір прожиткового мінімуму застосовано при встановленні позивачу посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт в період з 30.01.2020 року по 07.04.2020 року, на яку досі не отримано відповідь.
Суд наголошує, що обов'язок підтвердження доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що визначений ч. 4 ст. 161 КАС України покладається саме на позивача (його представника).
Надання представником позивача клопотання, в якому зазначено про направлення заяви до відповідача з проханням надати інформацію який розмір прожиткового мінімуму застосовано при встановленні позивачу посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт в період з 30.01.2020 року по 07.04.2020 року не є усуненням недоліків, про які зазначено в ухвалі суду від 15.06.2023 року про залишення адміністративного позову без руху.
Отже, позивачем частково виконано вимоги ухвали суду від 15.06.2023 року.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до положень ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити строк залишення адміністративного позову без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом усунення всіх недоліків, що зазначені в ухвалі суду від 15.06.2023 року.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя
Продовжити строк залишення без руху адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Повідомити позивача про необхідність у термін протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку залишення адміністративного позову без руху усунути недоліки.
Роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду не належить до оскарження.
Суддя Н.В. Бжассо