Справа № 420/14100/20
26 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст.382 та в порядку ст.383 КАС України
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішення набрало законної сили 08.07.2021 року.
18.03.2021 року за заявою позивача судом видано виконавчі листи.
20.06.2023 року від позивача надійшла заява в порядку ст.382 та ст.383 КАС України, в якій позивач просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо належного та повного виконання судового рішення Одеського окружного суду від 24.02.2021 року, Справа № 420/14100/20. 2
- Прийняти рішення про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 420/14100/20, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фону України в Одеській області, подання до суду звіту про виконання рішення суду у встановлений судом термін.
Суд, в порядку письмового провадження, розглянув заяву позивача, дослідив матеріали справи в частині даної заяви та робить наступні висновки.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Суд зазначає, що приписами КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: - зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ст. 282 КАС України); - визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду ( ст. 283 КАС України); - визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу виконавчої служби, приватного виконавця (ст. 287 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Спеціальних вимог до змісту заяви, поданої в порядку ст.382 КАС України, процесуальний закон не містить, що обумовлює застосування загальних вимог до форми та змісту письмової заяви (клопотання), що передбачені ст. 167 КАС України.
Зокрема, розглядаючи заяву в порядку ст.382 КАС України, суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду та за наслідком оцінки звіту ухвалити рішення про прийняття звіту, накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень або встановлення нового строку для подання звіту.
Строків для подання заяви на підставі ст. 382 КАС України не встановлено, а тому виходячи із мети здійснення судового контролю, така заява може бути подана на стадії виконання рішення суду.
Натомість ч.2 ст.383 КАС України передбачає чіткі вимоги до змісту заяви про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду.
В свою чергу, ст.383 КАС України передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч.4 ст.383 КАС України). При цьому, процесуальним наслідком недотримання встановленого процесуальним законом строку для подання заяви є її повернення заявнику (ч. 5 ст. 383 КАС України).
Крім того і судові рішення, які приймаються за результатом розгляду питань, передбачених ст. 382 та 383 КАС України, є різними. Зокрема, розглядаючи заяву в порядку ст. 382 КАС України, суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду та за наслідком оцінки звіту ухвалити рішення про прийняття звіту, накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень або встановлення нового строку для подання звіту.
За результатом розгляду заяви в порядку ст. 383 КАС України суд приймає рішення про залишення її без задоволення, або постановляє окрему ухвалу на підставі ст. 249 КАС України.
Узагальнюючи вказане, суд доходить висновку, що встановлення статтями 382 - 383 КАС України різних способів судового контролю за виконанням рішень судів зумовлює і різні процесуальні форми реалізації позивачем права на ініціювання того чи іншого способу судового контролю. Як зазначалося, законодавцем встановлено не лише відмінні правила подання та розгляду заяв в порядку ст.ст. 382-383 КАС України, але й розмежовано повноваження суду щодо прийняття до розгляду цих процесуальних питань, тому їх об'єднання в одній заяві є недопустимим.
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та відповідно, наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Оформлюючи дану заяву позивач одночасно посилається і на положення ст.382 КАС України і на положення ст.383 КАС України.
При цьому, Законом України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень суду, які орган виконавчої служби застосовує у випадку невиконання рішення суду у добровільному порядку.
Суд зазначає, що держава забезпечує виконання судових рішень, що виявляється у існуванні окремого державного інституту, який передбачає виконання рішень суду, що набрали законної сили у примусовому порядку у випадку невиконання боржниками таких рішень у добровільному порядку.
Як встановлено судом, виконавче провадження з виконання рішення суду по справі №420/14100/20 за виданими виконавчими листами відкрито Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Постанова про закінчення виконавчого провадження до суду не надходила та доказів про закінчення виконавчого провадження матеріали справи не містять.
Згідно ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 293, ч.1 ст.370, ч.1 ст.382 КАС України, суд
Заяву позивача, подану в порядку ст.ст. 382 та 383 КАС України повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н.В. Бжассо