справа №380/6116/23
20 червня 2023 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
в провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивачка) до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі також ГУ ДМС України у Львівській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області №46011500061606 від 17.02.2023 про скасування посвідки на тимчасове проживання, виданої громадянці російської федерації ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що оскаржуване рішення суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки ГУ ДМС України у Львівській області, скасовуючи посвідку, жодним чином не обґрунтував та не надав доказів того, що при оформленні посвідки позивачка створювала небезпеку для здоров'я громадян України, що це за небезпека, та в чому саме вона полягає.
Ухвалою судді від 17.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Відповідач проти задоволення позову заперечує з мотивів, висвітлених у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування своїх доводів вказує про лист від Управління СБУ у Львівській області вх. №2301/1/4601-23 від 08.02.2023 про скасування посвідки на тимчасове проживання. На підставі зазначеної у листі інформації відповідачем прийнято рішення від 10.02.2023 про скасування посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_2 та рішення від 17.02.2023 про скасування посвідок на тимчасове проживання ОСОБА_3 (дружині) та ОСОБА_4 (сину). Вказав, що спірне рішення прийняте на підставі та в межах повноважень, встановлених законом, а тому підстави для його скасування відсутні.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що Головним управлінням Державної міграційної служби України у Львівській області 17.02.2023 прийнято рішення №460011500061606 про скасування посвідки на тимчасове проживання № 800295544 громадянці російської федерації ОСОБА_1 на підставі підпункту 6-1 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322.
Не погоджуючись із рішенням Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 17.02.2023 №460011500061606 про скасування посвідки на тимчасове проживання, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, а також порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України, визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» №3773-VI від 22.09.2011 (далі - Закон №3773-VI).
Іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування або укладення гіг-контракту або під час перебування на законних підставах на території України у випадку, передбаченому частиною тринадцятою цієї статті, отримали дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні та посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні (ч.4 ст.4 Закону №3773-VI).
Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, зазначеними у частинах другій - тринадцятій цієї статті, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України, на період, зазначений в частинах другій - тринадцятій цієї статті (ч.15 ст.4 Закону №3773-VI).
Згідно з ч.3 ст.5 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п'ятнадцятій та вісімнадцятій статті 4 вказаного Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.
Відповідно до ч.15 ст.5 Закону №3773-VI встановлено, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною п'ятнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування та документ, згідно з яким вони, відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства, вважаються членами сім'ї особи, зазначеної в частинах другій - тринадцятій статті 4 цього Закону. Документ, що підтверджує належність до членів сім'ї, визнається дійсним в Україні у разі його легалізації, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок №322).
Посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні (п.1 Порядку №322).
Відповідно до п.63 Порядку №322 посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі:
1) отримання даних з баз даних Реєстру, відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз інших державних органів або інформації від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;
2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця або особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи;
3) коли іноземця або особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі;
4) коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
5) коли уповноваженим державним органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства чи їх примусове видворення за межі України або про заборону подальшого в'їзду в Україну;
6) отримання особою паспорта громадянина України (тимчасового посвідчення громадянина України), посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, якій надано додатковий захист;
6-1) якщо з'ясується, що в іноземця або особи без громадянства припинилися підстави для перебування на території України, або якщо після оформлення посвідки з'ясується, що юридичний факт підтверджений/засвідчений відповідним документом, зазначеним у частинах четвертій - сімнадцятій статті 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який подавався іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки, визнано недійсним, скасованим, нікчемним або таким, що не відбувся;
6-2) отримання від іноземця або особи без громадянства заяви про скасування виданої посвідки;
7) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.64 Порядку №322 рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.
Пунктом 65 Порядку №322 передбачено, що копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається такій особі і приймаючій стороні рекомендованим листом не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня його прийняття.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до супровідного листа №4601.4.4-2151/46.2-23 від 23.02.2023 відповідачем на адресу позивача надіслано копію оскаржуваного рішення.
Відповідно до п.77 Порядку №322 рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку або до суду в установленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийняте відповідно до підпункту 6-1 пункту 63 Порядку №322, а саме якщо з'ясується, що в іноземця або особи без громадянства припинилися підстави для перебування на території України, або якщо після оформлення посвідки з'ясується, що юридичний факт підтверджений/засвідчений відповідним документом, зазначеним у частинах четвертій - сімнадцятій статті 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який подавався іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки, визнано недійсним, скасованим, нікчемним або таким, що не відбувся.
На підтвердження зазначених обставин суду надано лист Управління СБУ у Львівській області вх. №2301/1/4601-23 від 08.02.2023 про скасування посвідки на тимчасове проживання наступного змісту:
«Управлінням у встановленому законодавством порядку отримано інформацію стосовно громадянина рф ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , н.м.т. НОМЕР_2 , якому 21.12.2022 ГУ ДМСУ у Львівській області оформлено посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_3 та видано 01.01.2023 (термін дії до 03.12.2023).
У відповідності до пп.7 п.61 Постанови КМУ №322 від 25.04.2018, дані щодо необхідності перевірки ОСОБА_7 , у зв'язку із його зверненням на адресу органів чи підрозділів ГУДМС України у Львівській області для отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, погодження щодо його легалізації підрозділи СБ України не надавали.
З метою мінімізації загроз у сфері національної безпеки в умовах військового стану, у зв'язку із тим, що дії ОСОБА_7 можуть загрожувати національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав та законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, у відповідності до пп.4 п.63 Постанови КМУ №322 від 25.04.2018, просимо розглянути питання про скасування посвідки ОСОБА_8 »
Так, рішенням Головного управління ДМС України у Львівській області від 10.02.2023 на підставі пп.4 п.63 Порядку №322 скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_3 видану ОСОБА_2 . Зазначене рішення не є предметом спору у цій справі.
Як видно із матеріалів справи, 21.12.2022 Головним управлінням ДМС України у Львівській області було оформлено посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підстава видачі ч.15 ст.4 Закону № 3773-VI.
Відповідно до ч.15 ст.4 Закону № 3773-VI встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, зазначеними у частинах другій - тринадцятій цієї статті, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України, на період, зазначений в частинах другій - тринадцятій цієї статті.
Зважаючи на те, що рішенням Головного управління ДМС України у Львівській області від 10.02.2023 скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_3 чоловіку ОСОБА_9 , яка була видана йому на підставі ч.4 ст.4 Закону № 3773-VI, відтак ГУ ДМС України у Львівській області правомірно скасовано посвідку на тимчасове проживання позивачці, адже така посвідка була видана їй на підставі ч.15 ст.4 Закону № 3773-VI.
Резюмуючи наведене, суд дійшов висновку, що Головне управління ДМС України у Львівській області, приймаючи рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання від 17.02.2023 №46011500061606, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін на підтвердження своїх правових позицій, суд доходить переконання, що вимоги позивача не знаходять належного правового обґрунтування та спростовуються наявними у справі доказами, у зв'язку з чим, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено ст. 139 КАС України не передбачено, а тому такі слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11; код ЄДРПОУ 37831493) про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2023.
Суддя Сидор Н.Т.