справа №380/700/21
14 червня 2023 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,
представника позивача Рісної Ю.Б.,
представника відповідача Болотіна М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул.Стрийська, 35 (далі - відповідач), в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позову від 09.03.2021, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 №124496-5706-1311.
Ухвалою від 25.01.2021 суддя прийняла до розгляду позовну заяву й відкрила провадження у справі.
Ухвалою від 07.06.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 25.10.2021 суд зупинив провадження у справі № 380/700/21 до набрання законної сили судовим рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/10322/21.
Ухвалою від 15.05.2023 суд поновив провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням строків, передбачених Податковим кодексом України, не за місцем реєстрації платника податку. Представник позивача з посиланням на практику Верховного Суду вказала, що зміна нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати, а відтак і відповідного донарахування відповідачем суми податкового зобов'язання з орендної плати за 2019 рік. Відповідач не долучив до оскарженого податкового повідомлення-рішення розрахунку податкового зобов'язання, що не відповідає формі такого рішення. При прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідач застосував рішення Моршинської міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки, яке прийнято з порушенням норм чинного законодавства та не оприлюднено у встановленому порядку. Оскільки станом на 31.12.2019 жодні об'єкти нерухомого майна - курортний готель та ресторан на земельній ділянці площею 0,8181 га позивачем не зведені та в експлуатацію не здані, то будь-які підстави для перерахунку визначеної договором оренди нормативної грошової оцінки у цьому випадку відсутні.
25.02.2021 представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що відповідач прийняв оскаржене податкове повідомлення-рішення, яким на підставі даних Моршинської міської ради та витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки здійснив нарахування позивачу суми орендної плати за землю (за місцем знаходження земельної ділянки) за 2019 рік на суму 921303,92 грн.
09.03.2021 представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що відповідач не спростував аргументи, які викладені у позові.
07.06.2021 представник позивача подала до суду пояснення, в яких вказала ті ж доводи, що й у позовній заяві.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Просила суд позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
05.07.2007 позивач (Орендар) уклав з Моршинською міською радою (Орендодавець) договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі комерційного призначення, яка знаходиться у м. Моршин по вул.Вокзальній; кадастровий номер земельної ділянки - 4625350100:01:006:0206; загальна площа - 0,8181 га. Передача цієї земельної ділянки позивачу підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 19.07.2007.
05.07.2018 Моршинська міська рада Львівської області прийняла рішення “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина” №645.
На підставі вказаного рішення Моршинської міської ради та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 №124496-5706-1311 (далі - оскаржене податкове повідомлення-рішення, згідно з яким здійснив нарахування позивачу суми орендної плати за землю за 2019 рік у розмірі 921303,92 грн.
Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; ПК України).
У пункті 288.1 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Відповідно до пунктів 288.2 - 288.5 статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
- для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.
- для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.
У пункті 288.7 статті 288 ПК України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Згідно з пунктом 285.1 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Як видно з матеріалів справи, відповідач оскарженим податковим повідомленням-рішенням нарахував позивачу орендну плату за землю за 2019 рік у розмірі 921303,92 грн. При цьому, визначаючи розмір орендної плати, відповідач керувався розмірами, визначеними рішенням Моршинської міської ради “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина” від 05.07.2018 №645.
Водночас вказане рішення Моршинської міської ради оскаржувалось в судовому порядку, за результатами чого рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі №380/10322/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023, позов ОСОБА_2 до Моршинської міської ради про визнання протиправними та нечинним рішення задоволено повністю. Визнано протиправним та нечинним рішення Моршинської міської ради від 05.07.2018 №645 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина”.
Суд визнає, що частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.
Суд наголошує на неможливості зобов'язати платника податків виконати положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені у численних рішеннях, де Суд неодноразово звертав увагу Держави Україна на ту обставину, що дії суб'єкта владних повноважень щодо втручання в права особи повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а вручання - пропорційним.
Принцип “належного урядування”, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки” (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі “Ґаші проти Хорватії” (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007, та у справі “Трґо проти Хорватії” (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009).
Враховуючи викладене, суд вважає, що визнання протиправним і нечинним у судовому порядку рішення Моршинської міської ради “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина” від 05.07.2018 №645 унеможливлює його застосування при обчисленні ставок податку з орендної плати саме з моменту його прийняття.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 10.03.2020 у справі №160/1088/19.
Таким чином, відповідач протиправно застосував при визначенні орендної плати рішення Моршинської міської ради “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина” від 05.07.2018 №645.
Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Резюмуючи викладене, враховуючи нечинність рішення Моршинської міської ради “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина” від 05.07.2018 №645, суд дійшов висновку про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 9213,04 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 13.11.2019 №124496-5706-1311.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул.Стрийська, 35) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 9213 (дев'ять тисяч двісті тринадцять) грн 04 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 26 червня 2023 року.
Суддя Мричко Н.І.