26 червня 2023 року справа №380/14011/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Лужняк О.М.
розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність щодо не перерахунку та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 12 липня 2018 року включно, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу та розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078;
зобов'язати нарахувати та виплатити щомісячну суму індексації грошового забезпечення у розмірі 4463, 15 грн. за період з 01 березня 2018 року по 12 липня 2018 року включно, визначену з урахуванням розміру підвищення доходу у березні 2018 року та розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення її грошового доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року у справі №380/18323/21 відповідач здійснив перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року, однак, не здійснив перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018 року по 12.07.2018 року, визначеної як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Вказує, що перерахунок індексації з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін вплинув на розмір її індексації у березні 2018 року, у місяці підвищення її посадового окладу, оскільки індексації нараховуються наростаючим підсумком, що стало підставою для перерахунку відповідачем індексації з березня 2018 року. Однак, відповідач відповідні дії не вчинив. Оскільки у березні 2018 року розмір її грошового доходу не підвищився, вона набула право на отримання щомісячної суми індексації грошового забезпечення, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу та розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу за період з 01.03.2018 року по 12.07.2018 року у розмірі 4463 грн. 15 коп. (розмір поточної індексації за березень 2018 року, оскільки не відбулося підвищення грошового доходу).
Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що на день виключення зі списку особового складу загону та всіх видів забезпечення та на день закінчення військової служби спору між позивачем та Львівським прикордонним загоном щодо виплачених сум не було. Позивач рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року у справі №380/18323/21 не оскаржувала, що свідчить про згоду з таким. Зауважень та заперечень з боку позивача на момент звільнення не було, а, отже, вона погодилась із розрахунками. Вказує, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. До компетенції суду не входить повноваження визначення конкретних сум індексації. Це є виключно дискреційними повноваженнями підприємства. Враховуючи правомірність звільнення позивача, відсутність поновлення на посаді, своєчасність виплати грошового забезпечення та індексації грошових доходів, що нею не заперечується, відповідач діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповіді на відзив позивач вказує, що відповідач, за умови дотримання законодавства, своєчасно нараховуючи та виплачуючи їй індексацію грошового забезпечення станом на березень 2018 року мав би врахувати розмір грошового доходу у лютому 2018 року та при підвищенні на законодавчому рівні у березні 2018 року посадових окладів мав би вжити заходів для перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у березні 2018 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових грошового забезпечення у сумарному виразі для неї у березні 2018 року перевищив суму індексації, яку повинні були виплатити у березні 2018 року. Натомість, відповідач не нараховував та не виплачував їй цей вид індексації за період з 01.03.2018 року по 12.07.2018 року.
Ухвалою суду від 28.10.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії повернуто позивачу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 року у справі № 380/14011/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2022 року про повернення позовної заяви у справі №380/14011/22 скасовано, а справу №380/14011/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 13.02.2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 14.04.2023 року справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 05.06.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України №147-ос від 01.06.2018 року позивача звільнено з військової служби за пунктом «в» (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» із застосуванням абзацу 14 ч.8 вказаного Закону у відставку.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України №185-ос від 12.07.2018 року позивача виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.
Як вбачається із архівної відомості позивача №418 з січня 2018 року по липень 2018 року, індексація грошового забезпечення їй у період з 01.03.2018 року по липень 2018 року не нараховувалась.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року у справі №380/18323/21 позов задоволено; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, з урахуванням лютого 2015 року та квітня 2011 року, як місяців, для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення («базових» місяців); зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року, як місяця, для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення («базового» місяця), з урахуванням виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2022 року у справі №380/18323/21 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року у справі №380/18323/21 - без змін.
Змістом спірних правовідносин є бездіяльність щодо не перерахунку та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 12 липня 2018 року включно, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу та розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Абзацом другим ч.1 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно із абзацом першим ч.2 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (абзац другий ч.2 ст.9 Закону №2011-XII).
Відповідно до абзацу третього ч.2 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Як передбачено в ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017-III (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2017-III), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною другою ст.19 Закону №2017-III визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII (чинний на момент виникнення спірних правовідносин; зупинено дію від 01.01.2023 року; далі - Закон №1282-XII).
Згідно із абзацом 2 ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною шостою ст.2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із ст.3 Закону №1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому, як передбачено абзацом третім ст.1 Закону №1282-XII індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (ч.2 ст.4 Закону №1282-XII).
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону №1282-XII для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Частиною четвертою ст.4 Закону №1282-XII встановлено, що підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Частиною п'ятою цієї ж норми передбачено, що у разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 1078).
Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 6 лютого 2003 р. № 491-IV. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до абзацу 5 п.2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з абзацом першим п.4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Абзацом другим п.4 Порядку № 1078 передбачено, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац четвертий п.4 Порядку № 1078).
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий п.4 Порядку № 1078).
Відповідно до абзацу першого п.5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац другий п.5 Порядку № 1078 встановлює, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій п.5 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий п.5 Порядку № 1078).
Абзацом п'ятим п.5 Порядку № 1078 встановлено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий п.5 Порядку № 1078).
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що Верховним Судом у постановах від 01.06.2019 року у справі № 825/1987/17, від 20.11.2019 року у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020 року у справа № 825/565/17 зазначено, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, з урахуванням встановлених обставин, у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 року у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 року у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 року у справі №320/8554/210, від 09.05.2023 року у справі № 120/2234/22-а.
Аналіз викладених вище норм Порядку №1078 вказує, що цей нормативно-правовий акт передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка.
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Суд враховує, що з 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 п.5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 року до 01.04.2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу;
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 п.5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Аналіз уже згаданих норм Порядку №1078 дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковою для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на норми Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Наведене дає суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
При цьому, враховуючи абзац 4 п.5 Порядку №1078, суд вважає, що позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що для визначення розміру індексації-різниці відповідач повинен був застосувати абзаци 3, 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078 та встановити наступне:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року;
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року;
- чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У такому випадку сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Судом встановлено відповідно до уже згаданої архівної відомості позивача №418, яка наявна в матеріалах справи, розмір її посадового окладу становив:
у лютому 2018 року - 760 грн. 00 коп.;
у березні 2018 року - 3170 грн. 00 коп.
Тобто розмір посадового окладу позивача з 01.03.2018 року збільшився на 2410 грн. 00 коп.
У лютому та березні 2018 року прожитковий мінімум становив 1762 грн. 00 коп.
Згідно розрахунку нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року, який наявний в матеріалах справи, у лютому 2018 року позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення у розмірі 4258 грн.75 коп.
Натомість, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про нарахування індексації грошового забезпечення позивачу з березня 2018 року по 12.07.2018 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого п.5 Порядку №1078.
Вказане також підтверджується і самим відповідачем у своїх запереченнях.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, норм чинного законодавства, а також зазначених правових висновків Верховного Суду, суд вважає, що відповідач зобов'язаний провести індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 року по 12.07.2018 року включно, яка визначена з урахуванням розміру підвищення доходу та розрахована як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078.
При цьому, судом не беруться до уваги інші твердження відповідача, з огляду на встановлені обставини.
Щодо зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячної суми індексації у розмірі 4463 грн. 15 коп.
Відповідач ще не ухвалював рішення щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення на виконання даного судового рішення, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого нарахування та виплаті будуть порушені.
Як наслідок слід констатувати, що згадані вимоги є передчасними і не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, бездіяльність відповідача з приводу нездійснення перерахунку позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 року по 12.07.2018 року включно, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу та розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 не відповідає визначеним у п.1 ч.2 ст.2 КАС України критерію правомірної поведінки у спірних правовідносинах та порушує гарантоване державою право позивача на отримання індексації грошового забезпечення у повному розмірі.
Враховуючи те, що позовна вимога з приводу зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 12.07.2018 року, визначену з урахуванням розміру підвищення доходу у березні 2018 року та розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового доходу позивача відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 є похідною від першої позовної вимоги, така також підлягає задоволенню.
В іншій частині у задоволенні позову належить відмовити.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню із сторін.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.07.2018 року включно, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу та розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) щомісячну суму індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.07.2018 року включно, визначену з урахуванням розміру підвищення доходу у березні 2018 року та розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення її грошового доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Мартинюк В.Я.