справа №380/11263/23
27 червня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008 року виходячи із 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення, за рахунок врахування 5 процентів як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесеної до 2 категорії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2008 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення, за рахунок врахування 5 процентів як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесеної до 2 категорії.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій Пенсійного фонду, що полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії позивача виходячи із 55% сум грошового забезпечення, як військовослужбовцеві, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Вказану ухвалу було надіслано одержувачу - Головному управлінню ПФУ у Львівській області в його електронний кабінет 26.05.2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Станом на дату винесення судом рішення відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову від відповідача не надходило.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, як отримувач пенсії за вислугу років, з 30.12.2004 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ в розмірі 55% грошового забезпечення.
ОСОБА_1 є ліквідатором аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А №379902 від 17.05.1997 року.
Станом на 01.01.2008 року позивачу здійснено перерахунок пенсії виходячи з розміру 50% сум грошового забезпечення.
16 березня 2023 року позивачем на адресу відповідача надано заяву щодо здійснення перерахунку пенсії виходячи з 55% грошового забезпечення.
Листом №8053-7264/Б-52/8-1300/23 від 31.03.2023 року управлінням надано лист, яким повідомлено позивача, що за матеріалами пенсійної справи позивачу з 30.12.2004 призначено пенсію за вислугу років, відповідно до статті 13 Закону - 2262 (в редакції чинній на дату призначення пенсії) у розмірі 55 % сум грошового забезпечення. Законом України від 04.04.2006 № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» було внесено зміни до пункту „в” статті 13 Закону, якими не передбачено збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5% відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 2 категорії. З врахуванням викладеного, з 01.01.2008 проведено перерахунок пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 №Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», розмір пенсії обчислений за нормами Закону №2262 в редакції чинній на момент проведення перерахунку пенсії, тобто розмір пенсії обчислений відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262, у розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
При вирішення вказаного спору суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до статті 13 цього Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (станом на момент призначення пенсії позивачу - 30.12.2004 року), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Пунктом 9 Закону України від 04.04.2006 № 3591-IV, який набрав чинності 29.04.2006, внесено зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ та змінено редакцію пункту "в" цієї статті, а саме виключено можливість збільшення основної пенсії на 5% відповідних сум грошового забезпечення для осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 2.
Перерахунок призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій визначено статтею 63 цього Закону (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивачу), відповідно до частин першої, третьої та четвертої якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відтак, суд зазначає, що відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється статтею 13 Закону № 2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що позивачу станом на 30.12.2004 року призначено пенсію відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи з розміру 55%.
При цьому, відповідно до наявного протоколу станом на 01.01.2008 року управлінням Пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії позивача виходячи з 50% сум грошового забезпечення.
Враховуючи зазначене, суд наголошує, що зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії позивача у розмірі 50% відбулося не під час призначення пенсії станом на 30.12.2004 року, а на момент здійснення її перерахунку тобто 01.01.2008 року.
У зв'язку з чим, слід акцентувати увагу, що застосування Пенсійним фондом при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
Підсумовуючи зазначене суд прийшов до переконання, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії виходячи з розміру 55% є протиправними.
Тому з метою відновлення прав та інтересів позивача, суд вважає, що задоволенню також підлягає вимога щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області перерахувати пенсію позивача виходячи із 55% сум грошового забезпечення.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У свою чергу, відповідачами не доведено правомірності дій відмови у перерахунку пенсії позивача виходячи 55% грошового забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову повністю.
Щодо питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними - задоволити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008 року, виходячи із 55% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея,10, м. Львів; код ЄДРПОУ 13814885) перерахувати та виплатити з 01.01.2008 року пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП ), виходячи із 55% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених пенсійних виплат.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кухар Н.А.