26 червня 2023 року
справа №380/2715/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
за участю:
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
позивач ОСОБА_1 ,
від позивача ОСОБА_2 ,
від відповідача Лазорко І.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, та як наслідок звільнення його зі служби в поліції;
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 13.01.2023 №139 «Про застосування дисциплінарних до ВП №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області»;
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №28о/с. від 19.01.2023 «Про особовий склад»;
- поновити ОСОБА_1 на попередній посаді;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без відрахування податків і зборів.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач вважає дії ГУНП у Львівській області в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення та накази ГУНП у Львівській області №139 «Про застосування дисциплінарних стягнень до ВП №1 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області» від 13.01.2023 та №28о/с від 19.01.2023 «Про особовий склад» незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Фактично до позивача застосовано дисциплінарне стягнення та його звільнено внаслідок складення щодо нього працівниками поліції адміністративних протоколів за статтями 122-4 та 124 КУпАП. Однак, позивач стверджує, що будь-яких адміністративних правопорушень, які стали підставою для проведення службового розслідування і як наслідок застосування дисциплінарного стягнення - звільнення із служби в поліції не вчиняв, службову дисципліну не порушував. Під час проведення службового розслідування та винесення відповідного наказу не враховано ту обставину, що на час завершення службового розслідування ОСОБА_1 не було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень. Також під час проведення службового розслідування та винесення відповідного наказу не враховано ту обставину, що на час завершення службового розслідування ОСОБА_1 не було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень. Також під час проведення службового розслідування не враховано належним чином пояснення ОСОБА_3 , який 23.12.2022 повідомив на лінію « 102» про те, що він 21.12.2022 керуючи автомобілем марки АУДІ д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 здійснив ДТП в с. Бачина. Вважає, що результати розгляду протоколів про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 , а також результати розгляду справи за позовом ОСОБА_3 мають важливе значення для визначення правомірності дій ГУНП у Львівській області в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення та як наслідок його звільнення.
Ухвалою від 17.02.2023 суд відкрив загальне позовне провадження у справі.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказує, що службове розслідування проведено саме за фактом складання стосовно позивача протоколів про адміністративне правопорушення, а не за фактом доведення вини останнього у вчиненні цих порушень - в даному випадку, як вбачається з вступної частини наказу Самбірського РВП ГУНП у Львівській області №248 від 22.12.2022, службове розслідування було призначено на підставі складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 . Отже, в цьому випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства. Закриття провадження в справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не спростовує факту вчинення ним такої поведінки, у результаті якої працівниками поліції стосовно нього було складено протоколи. Відповідач стверджує, що слід відхилити доводи позивача про протиправність його звільнення через не доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які несумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники поліції власним прикладом та поведінкою зобов'язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.
Ухвалою від 05.04.2023 суд залишив позовну заяву без руху для подання доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом.
Ухвалою від 26.04.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду; заяву позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду задовольнив; причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом визнав поважними.
Ухвалою від 10.05.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позивач та його представник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали просили позов задовольн6ити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.
Суд заслухав доводи сторін, дослідив подані докази, з'ясував фактичні обставини, та,-
ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України.
Службовим розслідуванням за фактом порушення службової дисципліни працівником відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП встановлено, що: 21.12.2022 о 16:17 надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_5 жителя с. Торчиновичі Самбірського району про те, що 21.12.2022 о 16:16 на автодорозі біля с. Бачина Самбірського району відбулась ДТП з автомобілем Тойота р.н. НОМЕР_2 , один з учасників залишив місце пригоди і поїхав в сторону м. Старий Самбір, ймовірно це чорний Мерседес, точно вказати не може, на місці пригоди є різні уламки (ІКС ІПНП №4504 від 21.12.2022).
21.12.2022 о 17:06 зі служби 102 надійшло телефонне повідомлення від ОСОБА_6 , жительки АДРЕСА_1 про те, що водій на автомобілі чорного кольору марки Ауді фрагмент реєстраційного номера 5300 в стані алкогольного сп'яніння слухає гучно музику, заявниця ствердила, що він працює у поліції, знімає квартиру за адресою АДРЕСА_2 , можливо попередньо потрапив у ДТП, оскільки заявниця ствердила що машина пошкоджена (ІКС ІПНП №4505 від 21.12.2022).
21.12.2022 о 17:30 начальником Самбірського РВП ГУНП полковником поліції ОСОБА_7 у відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП оголошено збір особового складу за сигналом «Навчальна тривога», за результатами якого з 69 працівників поліції, які підлягали оповіщенню, прибуло 68 - 98,5% від загальної кількості, не прибув на «Навчальну тривогу» інспектор СРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , що відображено у доповідній записці заступника начальника сектору моніторингу районного відділу поліції майора поліції ОСОБА_8 (Вх.№12140/58/12-2022 від 21.12.2022).
Актом відвідування за місцем проживання інспектора СРПП відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (Вих. №7069/59-2022 від 21.12.2022) встановлено, що останній за місцем проживання вказаному у схемі оповіщення, а саме АДРЕСА_2 відсутній, вхідні двері зачинені, на неодноразові телефонні дзвінки на номер мобільного телефону НОМЕР_3 та месенджер WhatsApp, не відповідає.
22.12.2022 надійшов рапорт на ім'я начальника відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_10 від старшого інспектора чергового чергової частини цього ж підрозділу лейтенанта поліції ОСОБА_11 про те, що 22.12.2022 о 07:45 інспектор СРПП відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не прибув на інструктаж та не заступив на службу згідно графіку несення служби. Викладене підтверджується Актом Вих. №7066/59-2022 від 22.12.2022, рапортом начальника СРПП ВнП №1 Самбірського РВП капітана поліції ОСОБА_13 від 22.12.2022, стройовою запискою від 22.12.2022.
Таким чином, на підставі зібраних у ході проведення службового розслідування матеріалів, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що 21.12.2022 інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою, допустив порушення службової дисципліни, зокрема 21.12.2022 о 16.10 год. на 78 км. +200 м. автодороги Н-13 «Львів-Самбір-Ужгород» керуючи власним автомобілем марки Ауді А6 р.н. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху де вчинив зіткнення з зустрічним автомобілем марки Тойота Королла р.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_5 , не вжив, як водій та працівник поліції необхідних заходів щодо встановлення обставин пригоди, можливої наявності потерпілих та необхідності надання їм допомоги, про настання події не повідомив про це найближчий орган поліції, внаслідок чого спричинив механічні пошкодження та завдав матеріальних збитків. Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди водій - старший лейтенант ОСОБА_1 , для уникнення відповідальності залишив місце пригоди, що виразилось в порушенні ним вимог пунктів 34, 13.1, 2.10, а ПДР України. В подальшому, перебуваючи на прибудинковій території в стані алкогольного сп'яніння, продовжував вчиняти порушення загальноприйнятих норм поведінки, гучно продовжував слухати музику російських виконавців, на зауваження гр. ОСОБА_6 не реагував. Крім того, з метою уникнення відповідальності пошкоджений належний транспортний засіб приховав з місця тимчасового проживання, а на оголошений начальником Самбірського РВП збір особового складу відділення поліції №1 за сигналом оповіщення «Навчальна тривога» не прибув, з метою уникнення від медичного освідування щодо встановлення стану алкогольного сп'яніння, та при відвідуванні за місцем проживання уповноваженими особами, вхідні двері не відчинив, на телефонні дзвінки не відповідав, про вагомі причини неявки керівництво не повідомив. Крім того, згідно графіку несення працівників СРПП відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП, 22.12.2022 о 08:00 до несення служби не заступив, на службу не з'явився, про своє місце перебування, причину відсутності та про перебування на лікуванні не повідомив безпосереднього керівника чи керівника підрозділу. За вчинення адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 складено протоколи про вчинення адміністративних правопорушень передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП та скеровано для розгляду в суд.
За змістом висновку про результати службового розслідування щодо позивача, особи, які проводили службове розслідування, прийшли до переконання про вчинення ним дисциплінарного проступку, про що свідчать протоколи про адміністративні правопорушення, а також пояснення інспекторів, які склали вказані протоколи, та інших осіб.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.
Наказом ГУНП у Львівській області від 13.01.2023 №139 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника ВП №1 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області» до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП у Львівській області №28о/с від 19.01.2023 «Про особовий склад» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції).
Вважаючи своє звільнення неправомірним, а дії відповідача протиправними ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про Національну поліцію", який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", який визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України від 02.07.2015 №580-УІІІ "Про Національну поліцію" (далі -Закон N 580-УІІІ) передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з пунктами 1-2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIIІ поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
Відповідно до статті 19 Закону №580-VIIІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту. Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Відповідно до частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з пунктами 1, 4, 6 частини 3 цієї ж статті службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Згідно з пунктом 2 Розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Відповідно до пункту 3 Розділу 3 зазначених Правил за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
При цьому черговість накладення зазначених стягнень Дисциплінарним статутом не визначена, а тому рішення про застосування того чи іншого дисциплінарного стягнення на порушника приймається керівником на підставі рекомендацій викладених дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування за умови його проведення.
Діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.
Згідно з частинами 1- 4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи, ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України " Про захист персональних даних", "Про державну таємницю " та іншими законами подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування, користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі Порядок №893).
Пунктами 2-4, 7 Розділу 5 Порядку №893 передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
- одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
- одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
- отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до пункту 8 Розділу 5 Порядку №893 за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
Згідно з пунктом 14 Розділу 5 Порядку №893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.
Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув'язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським, а від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, - після його протверезіння.
Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.
З аналізу наведених вище норм Порядку №893 вбачається, що службове розслідування стосовно поліцейського може проводитись дисциплінарною комісією у письмовому провадженні або за рішенням уповноваженого керівника на відкритому засіданні комісії. Водночас при здійсненні такого розслідування у письмовому провадженні (за наявними матеріалами) обов'язковим є надання поліцейським щодо якого воно проводиться письмових пояснень або фіксації відмови у їх наданні.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Згідно з частиною 3 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Із вказаного суд дійшови висновку, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. Водночас, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Стосовно доводів позивача про те, що фактично до нього застосовано дисциплінарне стягнення та його звільнено внаслідок складення щодо нього працівниками поліції адміністративних протоколів за статтями 122-4 та 124 КУпАП та як стверджує позивач будь-яких адміністративних правопорушень, які стали підставою для проведення службового розслідування і як наслідок застосування дисциплінарного стягнення - звільнення із служби в поліції, не вчиняв, службову дисципліну не порушував, суд погоджується з позицією відповідача та вказує на таке.
Службове розслідування було проведено саме за фактом складання стосовно позивача протоколів про адміністративне правопорушення, а не за фактом доведення вини останнього у вчиненні цих порушень - в даному випадку, як видно з вступної частини наказу Самбірського РВП ГУНП у Львівській області №248 від 22.12.2022, службове розслідування було призначено на підставі складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 .
З даного приводу відповідач стверджує, що вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.
Суд зауважує, що закриття провадження в справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не спростовує факту вчинення ним дій, у результаті яких працівниками поліції стосовно нього було складено протоколи.
Враховуючи зазначене, суд критично оцінює твердження позивача про протиправність його звільнення через не доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які несумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники поліції власним прикладом та поведінкою зобов'язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.
Суд окрім іншого враховує твердження відповідача про те, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції.
Крім того, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто зокрема, до адміністративної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Тобто, в даному випадку були підстави для проведення службового розслідування, тому що позивач вчинив порушення службової дисципліни про що свідчать складені протоколи про адміністративне правопорушення передбачені КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Щодо тверджень позивача про те, що під час проведення службового розслідування не враховано належним чином пояснення ОСОБА_3 , який 23.12.2022 повідомив на лінію « 102» про те, що він 21.12.2022 керуючи автомобілем марки Ауді д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 здійснив ДТП в с. Бачина. суд зазначає таке.
Постановою ЕГА №916512 по справі про адміністративне правопорушення від 05.01.2023 встановлено, що ОСОБА_3 23.12.2022 о 16:28 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції.
Суд зауважує, що відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, перебування позивача за кермом авто, яке вчинило ДТП та яке в подальшому покинуло місце ДТП, підтверджується поясненнями гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_12 котрі безпосередньо бачили ОСОБА_1 в салоні автомобіля марки Ауді А6 д.н.з. НОМЕР_1 , а також котрі робили йому численні зауваження за порушення тиші. Крім цього, причетність ОСОБА_1 до ДТП підтверджуються рапортами працівників поліції, які містяться в матеріалах службового розслідування.
Окремо суд акцентує увагу, що згідно службової характеристики наданої т.в.о. начальника Самбірського РВП ГУНП у Львівській області підполковником поліції ОСОБА_14 встановлено, що за час проходження служби в органах поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо. Свої функціональні обов'язки знає, але не завжди їх виконує. Неодноразово бесіди щодо добросовісного відношення до виконання службових обов'язків. Недостатньо керівництвом підрозділу з ним проводилися профілактичні володіє знаннями наказів та інструкцій, що регламентують діяльність поліції. Розпочату роботу не завжди доводить до завершення. З колегами по службі поводить себе вкрай грубо. За характером нетовариський, повагою серед співробітників не користується. У суспільному житті відділення участі не бере. Не здатний швидко приймати рішення, не завжди коректний та ввічливий. На критику в свою адресу реагує, але не робить належні висновки.
Згідно з послужним списком ОСОБА_1 , позивач неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Обставини справи свідчать, що дії та рішення суб'єкта владних повноважень в процесі притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вчинені відповідно до законодавства України, та зокрема, з дотриманням критеріїв передбачених частиною 2 статті 2 КАС України, а позовна вимога про визнання протиправним наказу про звільнення задоволенню не підлягає.
Оскільки позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними, у їх задоволенні теж слід відмовити.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підставність дій та рішень відповідача і необґрунтованість позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки позивач не надав доказів понесення судових витрат, суд не вирішує питання про їх розподіл.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294 КАС України, суд,-
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати зі сторін не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2023.
Суддя Кравців О.Р.