про залишення позовної заяви без руху
26 червня 2023 року справа №380/14016/23
місто Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: 82090, Львівська область, Старосамбірський район, с.Мшанець до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, в якому позивач просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати з 01.10.2022 року та виплатити пенсію з врахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, за виключенням виплачених сум та під час подальших підвищень розмірів пенсій враховувати щомісячну доплату в сумі 2000,00грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713.
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
Суддя встановив, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статею 160 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
З аналізу вказаної норми вбачається, що застосування такого способу захисту як зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії можливе лише в сукупності і як наслідок визнання протиправними дій чи бездіяльності такого суб'єкта.
Суддя зазначає, що прохальна частина позовної заяви містить лише вимогу про зобов'язання відповідача перерахувати з 01.10.2022 року та виплатити пенсію з врахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, за виключенням виплачених сум та під час подальших підвищень розмірів пенсій враховувати щомісячну доплату в сумі 2000,00грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713.
Проте позивач не надає жодних доказів та ніяк не обґрунтовує протиправність дій відповідача в цій частині як передумову для позовної вимоги зобов'язати вчинити дії. А відтак, вказана вимога не узгоджується зі способами захисту порушеного права, передбаченими частиною 1 статті 5 КАС України.
З урахуванням викладеного, позивачу необхідно уточнити прохальну частину позовної заяви з урахуванням способів захисту, передбачених частиною 1 статті 5 КАС України.
Положення частини 4 статті 161 КАС України встановлюють імперативний припис щодо поведінки заявника позову, а саме, норма цієї статті зобов'язує позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в той же час інша частина вказаної статті надає право позивачу у разі подання письмових чи електронних доказів додати до позовної заяви копії відповідних доказів.
Частиною 2 статті 94 КАС України, встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами 4, 5 статті 94 КАС України зафіксовано, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Відповідно до частини 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Не засвідченні належним чином докази є недопустимими доказами у справі, така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 (справа № 904/8549/17), яку суддя враховує при вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху.
Суддя зауважує, що позивач до матеріалів позовної заяви долучив незавірені копії додатків до позовної заяви.
З огляду на викладене, позивачу слід завірити належним чином усі письмові докази, що долучені до позовної заяви (ті, які є копіями), на відповідність оригіналу.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:
- уточненої позовної заяви із позовними вимогами, сформованими відповідно до частини 1 статті 5 КАС України;
- завірені належним чином письмові докази, що долучені до позовної заяви (ті, які є копіями), на відповідність оригіналу, з врахуванням приписів статті 94 КАС України.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Суддя А.Г. Гулик