23 червня 2023 року м. Кропивницький справа № 340/1312/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
доУправління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ - 02498694)
провизнання протиправними дій, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати дії посадових осіб управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради у винесені наказу №199 від 19 грудня 2022 року “Про відмову у змінні адреси об'єкта нерухомого майна” управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради незаконним та протиправним;
- скасувати наказ №199 від 19 грудня 2022 року “Про відмову у змінні адреси об'єкта нерухомого майна” управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради;
- визнати дії посадових осіб управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради у винесені №38 від 20 лютого 2023 року “Про відмову у змінні адреси об'єкта нерухомого майна” управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради незаконним та протиправним;
- скасувати наказ №38 від 20 лютого 2023 року “Про відмову у змінні адреси об'єкта нерухомого майна” управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради.
- зобов'язати управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради змінити адресу щодо закінченого будівництва об'єкта - будинка садибного типу який розташований на земельній ділянці за кадастровим №3510100000:38:317:0046
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог представником позивача зазначено, що 7 лютого 2023 року позивача подав заяву із зверненням до Управління Державного архітектурного будівельного контролю міської ради міста Кропивницького з заявою у зміні адреси об'єкта нерухомого майна - житловому будинку по АДРЕСА_2 . До даної заяви було долучено повний пакет документів. Наказом №38 від 20 лютого 2023 року «Про відмову у змінні адреси об'єкта нерухомого майна» позивачу відмовлено у задоволенні заяви, оскільки відсутня копія договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду - у разі, якщо об'єкт перебуває у спільній власності.
Позивач не погоджується з зазначеними діями та рішеннями відповідача, тому звернувся до суду.
Представник відповідача подав відзив на адміністративний позов, в якому позов не визнав та просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що Управлінням під час розгляду заяви позивача встановлено, що позивачем відповідно до вимог ч.15 ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не додано один з передбачених документів: копія договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду - у разі, якщо об'єкт перебуває у спільній власності. Таким чином, позивач надав неповний пакет документів. Представник відповідача вважає, що дії та рішення є правомірними та обґрунтованими.
Представником позивача подано відповідь на відзив.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою від 14.04.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомленням (виклику) сторін.
08.05.2023 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.
23.05.2023 року позивачем подана відповідь на відзив.
Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.
Рішенням міської ради від 30.03.2016 року №248 ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 за кадастровим №3510100000:38:317:0046 загальною площею 0,0490 га.
8 грудня 2022 року позивач в перше подав заяву із зверненням до Управління Державного архітектурного будівельного контролю міської ради міста Кропивницького з заявою у зміні адреси об'єкта нерухомого майна - житловому будинку по АДРЕСА_2 .
До даної заяви було долучено наступні документи:
- копія свідоцтва про право на спадщину;
- копія витягу на реєстрацію права власності на нерухоме майно;
- інформаційна довідка від 20.01.2022 року;
- інформаційна довідка від12.10.2022 року;
- документ що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого
майна;
- копія рішення апеляційного суду Кіровоградської області про
- поділ спільного майна від 7 жовтня 2009 року;
- витяг з рішення міської ради від 30.03.2016 року № 248;
- декларація про готовність до експлуатації;
- технічний паспорт; копія паспорта та ОСОБА_2 ;
- ідентифікаційного коду ОСОБА_1
- копія паспортна та ідентифікаційного коду ОСОБА_3 .
Наказом від 19 грудня 2022 року №199 «Про відмову у змінні адреси об'єкта нерухомого майна» позивачу відмовлено у зміні адреси об'єкту нерухомого майна - житловому будинку по АДРЕСА_2 , в зв'язку з тим що відповідно до вимог ч.15 ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не додано один з передбачених документів: копія договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду - у разі, якщо об'єкт перебуває у спільній власності.
7 лютого 2023 року позивача повторно подав заяву до Управління Державного архітектурного будівельного контролю міської ради міста Кропивницького з заявою у зміні адреси об'єкта нерухомого майна - житловому будинку по АДРЕСА_2 .
До даної заяви було долучено наступні документи:
- копія свідоцтва про право на спадщину;
- копія витягу на реєстрацію права власності на нерухоме майно;
- інформаційна довідка від 20.01.2022 року;
- інформаційна довідка від12.10.2022 року;
- документ що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого
майна;
- копія рішення апеляційного суду Кіровоградської області про поділ спільного майна від 7 жовтня 2009 року;
- витяг з рішення міської ради від 30.03.2016 року № 248;
- декларація про готовність до експлуатації;
- технічний паспорт;
- копія паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ;
Наказом від 20 лютого 2023 року №38 «Про відмову у змінні адреси об'єкта нерухомого майна» позивачу відмовлено у зміні адреси об'єкту нерухомого майна - житловому будинку по АДРЕСА_2 , в зв'язку з тим що відповідно до вимог ч.15 ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не додано один з передбачених документів: копія договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду - у разі, якщо об'єкт перебуває у спільній власності.
Вважаючи дії та рішення управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького протиправним та прийнятим із порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся за захистом порушеного права.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Суд відзначає, що суспільні відносини з присвоєння адрес об'єктам нерухомості регламентовані нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 р. № 690 «Про затвердження порядку присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна».
У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до ч.1, ч.3 ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адресою об'єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості. Адреса присвоюється об'єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машино місцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Згідно з ч.5 ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до частини 11 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта є:
1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви власті, району, населеного пункту);
2) зміна назви вулиці, її об'єднання та поділ;
3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта;
4) об'єднання, поділ закінчених будівництвом об'єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об'єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті);
5) упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.
Рішення про зміну назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта є одночасно рішенням про зміну адреси.
Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 3 березня 2008 року ОСОБА_1 набув право власності 1/3 частини домоволодіння з відповідною частиною господарсько-побутових будівель за номером АДРЕСА_1 . Дана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.
Поряд з цим судом встановлено, що власником 2/3 частини домоволодіння з відповідною частиною господарсько-побутових будівель за номером АДРЕСА_1 являється ОСОБА_4 .
З огляду на встановлені обставини вбачається, що об'єкт нерухомого майна - житловий будинок по АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а законодавчо визначеною підставою для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта є вищезазначений п.4 ч.11 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Так приписами ч.12 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта у разі його об'єднання, поділу або виділення частки (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо) подаються такі документи:
1) заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об'єкта про зміну адреси із зазначенням прізвища, імені, по батькові власника (співвласників) та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про адресу, ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів, ким присвоєно ідентифікатор до подання заяви), реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі якщо право власності на об'єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
2) документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його об'єднання, поділу або виділення частки, - у разі, якщо право власності на об'єкт не Зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
3) копія договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду - у разі, якщо об'єкт перебуває у спільній власності;
4) документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом і об'єкта (крім випадків, якщо об'єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об'єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - у разі, якщо відомості ро прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не внесено до Реєстру будівельної діяльності;
5) технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна - у разі, якщо Технічний паспорт створений без використання Реєстру будівельної діяльності;
6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням;
7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання Документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.
Копії документів, що подаються для зміни адреси об'єкта нерухомого майна, Засвідчуються заявником (його представником).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано заяви до відповідача про зміну адреси на підставі об'єкту нерухомого майна на підставі поділу спільного майна на підставі рішення суду. Так, разом з пакетом документів на виконання п.3 ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивачем подано копію рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 7 жовтня 2009 року.
Вищезазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили позов ОСОБА_4 задоволено частково, встановлено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , за якими виділено ОСОБА_4 частину цієї земельної ділянки площею 421,8 кв.м, а ОСОБА_1 490, 4 кв.м.
Зважаючи на викладене вбачається, що суд апеляційної інстанції вирішуючи спір лише визначив умови, на яких співвласники її використовуватимуть з метою забезпечення ефективної реалізації ними своїх прав щодо користування таким видом нерухомого майна, як земельною ділянкою. Будь-яких питань, пов'язаних із розпорядженням чи з правом власності такого виду нерухомого майна, як житлового будинку суд не вирішував.
Таким чином, рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 7 жовтня 2009 року не є тим документом, що передбачений п.3 ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Як вже встановлено судом, об'єкт нерухомого майна - житловий будинок по АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Відповідно до ст.355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної і сумісної власності.
Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
У відповідності із статтею 356 Цивільного кодексу України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Суд звертає увагу, що положеннями ст. 358 Цивільного кодексу України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Наведені процесуальні норми свідчать, що виявивши бажання про поділ спільного майна чи виділ у натурі частки із спільного майна можуть укласти цивільно-правову угоду.
Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд дійшов висновку, що оскільки володіння та порядок користування земельною ділянкою, що перебуває в спільній частковій власності, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою відсутній та відсутнє відповідне рішення суду у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи відсутність письмових доказів, що підтверджують наявність документа встановленого п.3 ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
VI. Судові витрати.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, та відсутності доказів про понесення судових витрат відповідачем, такі у відповідності до статті 139 КАС України розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. ЖУК