про залишення позовної заяви без руху
19 червня 2023 року м. Кропивницький справа № 340/3872/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ - 20632802)
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.04.2022 по 15.11.2022 в повному розмірі щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» (далі - постанова №713);
- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2022 по 15.11.2022 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови №713 в повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, встановлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись із позовною заявою судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах Стаббігс на інші протии Великобританії, Девеер протии Бельгії.
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Так, позивач просить здійснити щомісячну доплату до пенсії з 01.04.2022 по 15.11.2022, а до суду звернувся лише 11.06.2023 року.
До того ж, суд зауважує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а про недоотримання доплати до пенсії, позивач повинен був дізнатися, отримуючи виплату пенсії за відповідний місяць. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення щодо невиплати щомісячної доплати до пенсії.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19 (адміністративне провадження №К/9901/15971/20).
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 11.06.2023, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У позовній заяві позивач просить про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Заява, зокрема обґрунтована тим, що позивач тяжко хворіє, карантинними обмеженнями та посилається на те, що в Україні введено воєнний стан.
У постанові від 29.09.2022 року по справі 500/1912/22 Верховний Суд урахував, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв'язку із запровадженням такого, не може безумовно вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Водночас суди попередніх інстанцій не звернули уваги на ті обставини, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення, і відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 “Про загальну мобілізацію” мобілізований у першу хвилю (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС). Вказані обставини можуть свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, установлених ч. 2 ст. 122 КАС України.
В даному випадку позивач не є військовослужбовцем, не перебував за кордоном чи існували інші поважні причини саме для позивача, у зв'язку з введенням воєнного стану. У свою чергу, відповідач роботу не припиняв, Кіровоградська область не перебувала в зоні проведення бойових дій або окупації.
Суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.
Також у позовній заяві позивач посилається на стан здоров'я та введення карантинних обмежень.
У даному випадку суд зазначає, що відповідно до пунктів 5-7 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" самоізоляція здійснюється з метою запобігання поширенню на території України COVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19.
З метою протидії поширенню COVID-19 та моніторингу самоізоляції використовується електронний сервіс “Вдома” Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - система).
Самоізоляції підлягають крім інших особи з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 у легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації; особи з підтвердженим діагнозом COVID-19, виписані із закладу охорони здоров'я, до моменту одужання відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я.
Лікуючий лікар визначає на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я строк самоізоляції хворого на COVID-19 або особи з підозрою на інфікування COVID-19.
Строк самоізоляції становить 14 днів для осіб, які мали контакт з хворим на COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов'язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування, з моменту контакту з хворим.
Особи, які потребують самоізоляції, зобов'язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають.
Поточний контроль за перебуванням особи в місці самоізоляції здійснюється за вибором особи в один із таких способів:
- працівниками Національної поліції, Національної гвардії відповідно до внутрішнього порядку заходів з контролю за самоізоляцією, державних установ епідеміологічного профілю МОЗ, уповноваженими органами місцевого самоврядування посадовими особами;
- за допомогою системи через мобільний додаток.
Особа вважається такою, що обрала здійснення поточного контролю з використанням системи через мобільний додаток, з моменту авторизації в ній.
На переконання суду, доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом суду не надано.
На переконання суду, Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.
Верховний Суд у справі № 280/10126/21 наголосив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
У справі “Іліан проти Туреччини” Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Тому, враховуючи те, що позивачем не наведено, а судом не встановлено об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, суд доходить висновку про відсутність поважних причин для його поновлення.
Зважаючи на викладене, суд визнає неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду вказані позивачем у позовній заяві.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку та додати докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. ЖУК