про повернення позовної заяви
26 червня 2023 року м. Київ № 320/20735/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 76 % грошового забезпечення, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.01.2016;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 76% від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 01.01.2016;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 76% грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС по м. Києву" від 20.02.2023 №6045, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та вимплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 76% від суми грошового забезпечення а підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС по м. Києву" від 20.02.2023 №6045, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну, суд доходить висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на таке.
Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Відтак, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують ці обставини, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
У силу вимог частини першої статті 21 Кодексу, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
У позовній заяві позивачем об'єднано позовні вимоги щодо перерахунку пенсії в розмірі 76% грошового забезпечення з 01.01.2016, а також заявлено вимоги про визнання протиправними дії відповідача та зобов'язання його перерахувати та виплатити пенсію з 01.12.2019 на підставі Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС по м. Києву" від 20.02.2023 №6045.
Відтак, суд зазначає, що вказані правовідносини між позивачем та відповідачем не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єкта владних повноважень.
Також, суд зауважує, що різними є і періоди виникнення спірних правовідносин: зобов'язання відповідача обчислити пенсію з розрахунку 76% відсотків грошового забезпечення з 01.01.2016; зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС по м. Києву" від 20.02.2023 №6045.
Отже в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
При цьому, суд зазначає, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб'єктами не є достатньою підставою для об'єднання не пов'язаних між собою вимог в одне провадження.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.
Суд зауважує, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку.
Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80470812), від 27.02.2019 у справі №922/2225/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80308662), від 14.08.2018 у справі №910/3569/188 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75896052).
Відтак, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позову.
Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Колеснікова І.С.