про залишення позовної заяви без руху
26 червня 2023 року 320/5820/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної казначейської служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо тривалого невиконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.11.2016 у справі №369/4713/16-а про стягнення 551,21 грн. судового збору на користь ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Державну казначейську службу України відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 46500,00 грн., завдану внаслідок тривалого невиконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.11.2016 у справі №369/4713/16-а про стягнення 551,21 грн. судового збору.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №320/5820/22.
Постановою Верховного Суду від 30.05.2023 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022, а справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
08.06.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №320/5820/22, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Проте, в матеріалах справи відсутня копія позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для направлення відповідачу.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено об'єкти справляння судового збору та визначено перелік процесуальних документів, за подання яких судовий збір не справляється.
Позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.
Водночас у позовній заяві зазначено, що вона звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".
Так, відповідно до 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Згідно з приписами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України щодо способів судового захисту, які кореспондують з положеннями частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноважень суду при вирішенні справи, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання протиправним і скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень - коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст вказаної норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві, обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.
Аналогічні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в постановах Верховного Суду від 18.10.2019 у справі №405/8768/18, від 13.08.2021 у справі №440/5178/20, від 28.09.2021 у справі №440/2461/20, від 22.09.2022 у справі №300/6211/21, від 26.01.2023 у справі №500/6796/21.
Відтак вимога про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо тривалого невиконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.11.2016 у справі №369/4713/16-а підлягає оплаті судовим збором.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2022 року, становить 2481,00 грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн. (2481,00 грн. х 0,4).
Проте, як було зазначено вище, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Отже, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду: копії позовної заяви з додатками для направлення відповідачу; оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Балаклицький А. І.