21 червня 2023 року м. Житомир справа № 240/6682/23
категорія 109020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Горбова І.С.,
за участю: представника позивача Мельниченко О.Б.,
представника відповідача - Горкуші М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (код ЄДРПОУ 39765513), яка полягає у не внесенні виправлень до Державного земельного кадастру та Публічної кадастрової карти України на підставі наданої технічної документації з землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), щодо геометрії та координат поворотних точок земельних ділянок 1821484200:03:003:0070 та 1821484200:03:003:0071 та не усунення помилкового перетинання з земельними ділянками з кадастровими номерами 1821484200:03:003:0039 та 1821484200:03:003:0040 .
зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (код ЄДРПОУ 39765513), внести виправлення до Державного земельного кадастру та Публічної кадастрової карти України на підставі наданої технічної документації з землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), щодо геометрії та координат поворотних точок земельних ділянок с кадастровими номерами 1821484200:03:003:0070 та 1821484200:03:003:0071 та усунути помилкове перетинання з земельними ділянками з кадастровими номерами 1821484200:03:003:0039 та 1821484200:03:003:0040 .
В обгрунтування позову зазначає, що не має можливості переоформити на себе отриману спадщину через помилкове накладення земельних ділянок на Публічній кадастровій карті. На неодноразові звернення до кадастрового реєстратора отримує відмови у внесенні змін до ДЗК. Вважає таку бездіяльність протиправною, факт відсутності накладення земельних ділянок в натурі підтверджено проведеними топографо-геодезичними роботами по фактичним межам землекористування.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що реєстрацію земельної ділянки в базі ДЗК проводив кадастровий реєстратор, який є посадовою особою органу владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей. Позивачем не додано до даного позову жодних доказів, які б могли підтвердити факт порушеного права Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 успадкував дві земельні ділянки:
кадастровий номер 1821484200:03:003:0070 площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 122917 виданого Романівською сільською радою 30 серпня 2005 року;
кадастровий номер 1821484200:03:003:0071 площею 0,1569 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 122918 виданого Романівською сільською радою 30 серпня 2005 року.
ОСОБА_1 реалізовуючи свої спадкові права звернувся до Приватного нотаріуса районного нотаріального округу Житомирської області Лисканюк Олени Анатоліївни, щодо успадкування майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Вказаним нотаріусом в інтересах спадкоємця, направлено запит від 29 липня 2022 року № 59/02-14 до начальника управління у місті Житомирі та Житомирському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, керуючись ст.46 Закону України "Про нотаріат" про надання витягу з Державного земельного кадастру на земельні ділянки.
Оскільки на Публічній кадастровій карті України наявне накладення земельних ділянок, позивачем подано заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 05.10.2022 (реєстраційний номер ЗВ-9705062502022) підставі наданої технічної документації з землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі .
Вказана заява була розподілена для розгляду за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області .
За наслідком розгляду поданої позивачем заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 05.10.2022 (реєстраційний номер ЗВ 9705062502022), державним кадастровим реєстратором Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області прийнято рішення №РВ- 5300180542022 від 14.10.2022 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Позивач вважає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області протиправно не внесено виправлення до Державного земельного кадастру та Публічної кадастрової карти України на підставі наданої технічної документації з землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), щодо геометрії та координат поворотних точок земельних ділянок 1821484200:03:003:0070 та 1821484200:03:003:0071 , тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 193 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів.
Статтею 194 ЗК України визначено, що призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (стаття 202 ЗК України).
Ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону (стаття 204 ЗК України).
Водночас, правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру врегульовано Законом України "Про Державний земельний кадастр" №3613-VI (далі - Закон №3613-VI).
Статтею 5 Закону №3613 визначено загальні засади ведення Державного земельного кадастру.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.
Відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів (ч. 1 ст. 11 Закону №3613).
Згідно із статтею 9 Закону №3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.
Абзацом першим частини 1 статті 21 Закону №3613-VI передбачено, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.
Відповідно до частин 14-17 статті 21 Закону №3613-VI документація із землеустрою і технічна документація з оцінки земель подаються державному кадастровому реєстратору разом з електронним документом, що містить результати робіт із землеустрою та оцінки земель.
Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, змін до таких відомостей, документація із землеустрою, документація з оцінки земель та інші документи, які відповідно до цього Закону є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подаються до органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку. Визначення державного кадастрового реєстратора, уповноваженого на розгляд таких документів та внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у їх внесенні, здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.
Подання Державному кадастровому реєстратору заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом із документацією із землеустрою чи документацією із оцінки земель здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою чи оцінки земель.
На виконання вимог частини 3 статті 5 Закону №3613-VI постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок №1051), яким визначено процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.
Пунктами 66 88-1 Порядку №1051 визначено основні вимоги щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про його об'єкти.
Так, пунктом 67 Порядку передбачено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.
Відповідно до пункту 70 Порядку №1051 державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє:
1) повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та наявність електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи у зверненні;
2) наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;
4) придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;
5) наявність накладеного на документацію із землеустрою, технічну документації з оцінки земель в електронній формі електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, з використанням кваліфікованої електронної позначки часу.
У разі відповідності заяви разом з документами вимогам, зазначеним у цьому пункті, Державний кадастровий реєстратор приймає заяву до розгляду по суті та обліковує її відповідно до пункту 71 цього Порядку.
Згідно з пунктом 74 Порядку №1051 державний кадастровий реєстратор протягом строку, встановленого пунктом 73 цього Порядку, перевіряє електронний документ на відповідність:
1) даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів);
2) вимогам до змісту, структури і технічних характеристик такого документа згідно з додатком 1;
3) даним документації із землеустрою та оцінки земель.
У разі коли підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є невідповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації, державний кадастровий реєстратор у рішенні про відмову зазначає відомості, що виявлені у поданих документах та свідчать про їх невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації з посиланням на нормативно-правовий акт та його положення, з якими виявлено невідповідність поданих документів. У разі коли підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є невідповідність електронного документа установленим вимогам, до рішення про відмову державний кадастровий реєстратор додає протокол проведення перевірки електронного документа, в якому зазначаються відомості, передбачені пунктом 78 цього Порядку (пункт 74-1 Порядку №1051).
Відтак, аналіз наведених вище приписів Закону №3613-VI та Порядку №1051 свідчить про те, що у разі отримання заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру державний кадастровий реєстратор протягом 14 робочих днів з дня прийняття такої заяви розглядає таку та перевіряє відповідність поданих документів вимогам, що визначені пунктом 67 Порядку №1051, а також перевіряє електронний документ на відповідність його пункту 74 Порядку №1051. За результатами розгляду та перевірки поданих документів державний кадастровий реєстратор або вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру, або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей.
При цьому, варто врахувати те, що частиною 6 статті 24 Закону №3613-VI визначені підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, однією із яких є невідповідність поданих документів вимогам законодавства.
Окрім того, абзацом 2 пункту 74-1 Порядку №1051 передбачено можливість відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстави невідповідності електронного документа установленим вимогам Порядку №1051. В такому разі державний кадастровий реєстратор додає до рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру протокол проведення перевірки електронного документа, у якому має бути чітко зазначено, яким відомостям не відповідає поданий електронний документ.
Матеріали справи свідчать, що за наслідком розгляду поданої позивачем заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 05.10.2022 (реєстраційний номер ЗВ 9705062502022), державним кадастровим реєстратором Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області прийнято рішення №РВ- 5300180542022 від 14.10.2022 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Згідно рішення №РВ-5300180542022 від 14.10.2022 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, державним кадастровим реєстратором Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області відмовлено ОСОБА_1 з наступних підстав:
-електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що заначено у протоколі від 14.10.2022 № ПП-5300100912022 проведення перевірки електронного документа ;
-розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Разом з цим, у протоколі проведення перевірки електронного документа від 14.10.2022 № ПП-5300100912022, який складено на підставі поданої заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (ЗВ-9705062502022), у графі "Відомості про відповідність даних електронного документа" зазначена невідповідність:
-наявним даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним індексних кадастрових карт (планів), відомостям про інші об'єкти Державного земельного кадастру, їх кількісним, якісним характеристикам та відомостям про значення оцінки земельної ділянки);
-установленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа даним документації із землеустрою або оцінки земель.
Відповідно до доданого до протоколу проведення перевірки електронного документа від 14.10.2022 № ПП-5300100912022 - Висновку (щодо перевірки електронного документа) державним кадастровим реєстратором Лашко М.І. Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області зазначено, що відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено перетин ділянок (за кадастровими номерами 1821484200:03:003:0070 та 1821484200:03:003:0071) з ділянкою 182484200:03:003:0039 площа співпадає на 28,4301 %, та з ділянкою 182484200:03:003:0040 площа співпадає на 1,1379%.
Встановлено, що земельні ділянки:
за кадастровим номером 1821484200:03:003:0070, площею - 0,2500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться у АДРЕСА_2 , належить спадкодавцю - ОСОБА_2 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серією ЖТ № 122917 виданого 30 серпня 2005 року та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на землю за №010520700163;
за кадастровим номером 1821484200:03:003:0071, площею - 0,2839 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться у АДРЕСА_2 належить спадкодавцю - ОСОБА_2 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серією ЖТ № 122917 виданого 30 серпня 2005 року та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на землю за № 010520700164.
Згідно витягу № 67832692 про реєстрацію в спадковому реєстрі від 17.12.2021 року зареєстровано спадкову справу № 68869696, спадкодавець - ОСОБА_2 .
З викладеного слідує, що державним кадастровим реєстратором Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області розглянуто заяву позивача щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки за кадастровими номерами 1821484200:03:003:0070 та 1821484200:03:003:0071. До вказаної заяви позивачем додано відповідну технічну документацію із землеустрою у паперовому та електронному вигляді. Проте, електронний документ (землевпорядна документація із землеустрою), згідно прийнятого рішення державного реєстратора від 14.10.2022 № РВ- 5300180542022, під час проведення перевірки електронного документа, не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа від 14.10.2022 року № ПП-5300100912022.
Надаючи оцінку діям відповідача в межах спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Положеннями ст. 79-1 Земельного кодексу України, визначення формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав - передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
В межах поняття Державного земельного кадастру, державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Водночас, частиною першою статті 21 Закону №3613 визначено, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, серед іншого, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.
Поряд із цим, статтею 37 Закону №3613 врегульовано питання виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру.
Так, виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах (ч. 3 ст. 37).
Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації (ч. 4 ст. 37).
Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду (ч. 5 ст. 37)
Так згідно ст. 23 Закону України "Про Державний земельний кадастр" електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру - це документація, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру у формі електронного документа.
Перевірка відповідності наданого електронного документа наявним даним Державного земельного кадастру та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим реєстратором, уповноваженим здійснювати внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.
За допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру сертифікований інженер-землевпорядник повинен мати можливість здійснення автоматизованої перевірки відповідності електронного документа, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, встановленим вимогам щодо змісту, структури і технічних характеристик до розроблення такого документа та його відповідності існуючим відомостям Державного земельного кадастру.
За результатами перевірки формується електронний протокол перевірки з описом помилок.
Як вже зазначалося, відповідно пункту 5 Постанови КМУ №1051 від 17.10.2012 "Про Порядок ведення Державного земельного кадастру", Державний кадастровий реєстратор самостійно приймає рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.
Отже, суд відмічає, вчинення реєстрації земельної ділянки в базі ДЗК здійснював кадастровий реєстратор, який є посадовою особою органу владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей.
Реєстрація проводилась на підставі Закону України "Про Державний земельний кадастр" № 3613 -VI та технічної документації яку виготовляв відповідний розробник.
Суд погоджується з доводами відповідача, що спірні правовідносини виникли внаслідок фактично незгоди позивача з прийнятим рішенням саме державного реєстратора від 14.10.2022 № РВ-53001180542022, під час проведення перевірки електронного документа згідно протоколу проведення перевірки електронного документа від 14.10.2022 року № ПП-5300100912022, за результатами розгляду заяви, поданої за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду чи на момент прийняття судом рішення, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, чи визначено належного відповідача, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Разом з тим, суд відмічає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права.
Суд зазначає, що вирішення спірного питання регулюється в межах правовідносин між позивачем та організацією яка має ліцензію (сертифікованого інженера- землевпорядника) в частині виготовлення технічної документації із землеустрою (належної електронної форми) для внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру.
Зміст позовних вимог позивача, та характер правовідносин, щодо яких виник спір свідчить про те, що звернення до суду спрямоване, насамперед, на захист права як фізичної особи для реалізації своїх спадкових прав на земельні ділянки шляхом приведення у відповідність даних та надання електронного документа (технічна документація із землеустрою) щодо визначення меж земельних ділянок у електронній базі даних Державного земельного кадастру.
Отже, позивачем не додано до позову жодних доказів, які б могли підтвердити факт порушеного права Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області. Такі доводи позивача є наслідком невжиття позивачем відповідних заходів щодо усунення недоліків стосовно внесення електронних відомостей до Державного земельного кадастру на спірні земельні ділянки в частині приведення у відповідність електронного документа.
Водночас, згідно ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов необґрунтований, тому відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, Житомир,10002, код ЄДРПОУ: 39765513) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Капинос
Повне судове рішення складене 26 червня 2023 року