22 червня 2023 р. Справа № 120/3138/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сала П.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Галюк А.Л.,
представника позивача Кучерявої І.П.,
представника відповідача Лозінської І.А.,
розглянувши у підготовочому засіданні в м. Вінниці клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи в адміністративній справі
за позовом державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод"
до Головного управління ДПС у Вінницькій області
про визнання протиправними та скасування рішень,
В провадженні суду перебуває адміністративна справа державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" (далі - ДП "Бджільнянський спиртовий завод") до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень:
- за № 10263/02-32-09-05/05459140 від 07.12.2022 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 9020033,11 грн за зберігання спирту у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру;
- за № 10265/02-32-09-05/05459140 від 07.12.2022 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 4451829,82 грн за зберігання спирту у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру;
- за № 10252/02-32-09-05/05459140 від 07.12.2022 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1842983,81 грн за зберігання спирту у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з метою перевірки стану та наявності пломб, їх накладення в місцях можливого доступу до спирту на комунікаціях, обладнанні (устаткуванні) брагоректифікаційних апаратах ДП "Бджільнянський спиртовий завод" працівниками податкового органу проведено перевірку підприємства, за результатами якої складено акт від 08.07.2022. В акті зафіксовано, що підприємство не веде виробничої діяльності, а також виявлено невстановлення та/або припинення функціонування цілодобової системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Розпорядженням ДПС України від 01.08.2022 № 165-р/п на підставі вказаного акту анульовано ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого № 990117202100008, терміном дії з 02.07.2021 до 02.07.2026, а розпорядженням ДПС України від 06.10.2022 № 242-р/к виключено місця зберігання з Єдиного державного реєстру місць зберігання, які належали ДП "Бджільнянський спиртовий завод".
Крім того, позивач зазначає, що на виконання наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 2810.2022 № 3368к проведено фактичну перевірку підприємства та складено акт від 09.11.2022 № 9625/02-32-09-05/05459140 "Про результати фактичної перевірки ДП "Бджільнянський спиртовий завод" з питань дотримання вимог законодавства в сфері виробництва та обігу спирту етилового за період з 01.10.2022 по 09.11.2022. Позивач подав заперечення на цей акт, однак вони були відхилені.
В подальшому на підставі вищезазначеного акту Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято рішення від 07.12.2022 за №№ 10263/02-32-09-05/05459140, 10265/02-32-09-05/05459140,10252/02-32-09-05/05459140 про застосування до ДП "Бджільнянський спиртовий завод" фінансових санкцій у вигляді штрафу.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до ДПС України зі скаргою, але рішенням ДПС України від 16.02.2023 № 3851/6/99-00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Відтак за захистом своїх порушених прав позивач вирішив звернутися до суду.
Згідно з ухвалою суду від 11.04.2023 про відкриття провадження в адміністративній справі розгляд справи за позовом ДП "Бджільнянський спиртовий завод" здійснюєтся за правилами загального позовного провадження.
В підготовчому засіданні представник позивача заявив клопотання про призначення судової товарнознавчої експертизи, посилаючись на те, що фактичною підставою для застосування до підприємства фінансових санкцій є зберіганння в тому числі фракції головної етилового спирту у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Разом з тим, як зазначає представник позивача, норми спеціального законодавства з питань державного регулювання виробництва і обігу спирту не містять поняття і визначення "фракція головна етилового спирту". На думку представника позивача, фракція головна етилового спирту не є різновидом спирту етилового, а належить до залишків та відходів, які виникають у технологічному процесі виготовлення спирту. Отже, контролюючий оран безпідставно прирівняв фракцію до спирту та неправомірно притягнув підприємство до відповідальності за її зберігання у місцях, що не внесені до державного реєстру зберігання спирту.
Представник позивача вважає, що факт невіднесення фракції головної етилового спирту до спирту етилового може бути підтверджений лише висновком експерта, а тому з цією метою просить суд призначити судову товарознавчу екпертизу.
Представник відповідача щодо призначення екпертизи не заперечує.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача на підтримку заявленого клопотання та думку щодо цього питання представника відповідача, суд при вирішенні клопотання про призначення експертизи керується такими мотивами.
За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, другою статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
З наведеного висновується, що судова експертиза в адміністративній справі може бути нічим іншим як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в адміністративній справі, що перебуває у провадженні суду.
Обов'язковою процесуальною передумовою призначення в судовому адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення публічно-правового спору по суті.
Тобто призначення експертизи є диспозитивним правом суду виключно у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду, й у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Обґрунтовуючи свої доводи про протиправність оскаржуваних рішень відпоідача про застосування фінансових санкції, серед іншого позивач посилається на те, що його притягнуто до відповідальності за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", норми якого, на думку позивача, не поришюється на умови зберігання фракції головного етилового спирту, оскільки така фракція не вважається спиртом, а відноситься до відходів (залишків) харчової промисловості.
Отже, вказане питання входить до предмета доказування і підлягає з'ясуванню під час розгляду та вирішення адміністративної справи. Разом з тим суд не може погодитись з твердженнями позивача про те, що воно може бути перевірене лише шляхом проведення товарнозначої екпертизи, а для його аналізу та оцінки обов'язковими є спеціальні знання не у сфері права.
Суд вважає, що обставини справи в цій частині можуть бути встановлені на підставі інших засобів доказування (джерел доказів) і суд не позбавлений можливості повно та всебічно їх з'ясувати на підставі тих доказів, що містяться у матеріалах справи.
Водночас, оскільки вищезазначеними доводами позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, оцінка таким доводам буде надано судом у рішення за результатами вирішення справи по суті.
Таким чином, зважаючи на те, що для вирішення питань про наявність чи відсутність порушень позивачем вимог законодавства з питань державного регулювання вирбництва і обігу спирту не є обов'язковими спеціальні знання, а з'ясування істотних для справи обставин, дослідження і оцінка поданих сторонами доказів, а також постановлення законного і обґрунтованого судового рішення є можливими без проведення судової товарознавчої експертизи та за відсутності такого доказу у справі, як висновок експерта, суд доходить висновку, що заявлене позивачем клопотання слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 240, 248, 256, 291, 294, 295 КАС України, суд
відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи в адміністративній справі № 120/3138/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Ухвала в повному обсязі складена 27.06.2023.
Суддя Сало Павло Ігорович