м. Вінниця
27 червня 2023 р. Справа № 120/1494/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в м. Вінниці в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним дій та рішень, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.04.2023 у справі №120/1494/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/1494/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Рішенням суду від 10.04.2023 вказаний позов задоволено частково. Зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ у Вінницькій області з 01.03.2022 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без її обмеження максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.
07.06.2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за змістом якої позивач просить суд визнати протиправними дії та рішення відповідача - Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неналежного виконання рішення суду від 10.04.2023 у справі №120/1494/23. Обґрунтовуючи заяву позивач зазначив, що на виконання вказаного рішення суду, відповідач здійснив з 01.03.2022 перерахунок та виплату його пенсії без обмеження максимальним розміром. Однак як стверджує позивач, при подальших перерахунках його пенсії з 01.07.2022 та з 01.12.2022 відповідач знову обмежив її максимальним розміром, фактично зафіксувавши розмір пенсії сталими сумами. Наведені дії суб'єкта владних повноважень позивач вважає неправомірними, а рішення суду таким, що не виконується належним чином.
Ухвалою від 09.06.2023 заяву позивача призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Крім того, відповідачу встановлено строк для подання письмових пояснень щодо заяви, яка є предметом розгляду.
12.06.2023 до суду надійшли письмові пояснення від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні заяви та зазначає, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.04.2023 у справі №120/1494/23 Головним управлінням проведено розрахунок розміру пенсії стягувача, який станом на 01.03.2022 склав - 32139,19 гри та донараховано стягувачу кошти в сумі 47227,65 грн. за період з 01.03.2022 по 31.05.2023, що підтверджується розрахунком на доплату. Відповідач вказує, що починаючи з червня 2023 року стягувач отримує пенсію в новому розмірі. При цьому розмір пенсії ОСОБА_1 за березень 2022 року обраховано наступним чином: фактично отримано 19340 грн., донараховані кошти 9 3700,81 грн. (доплата згідно рішення суду у справі №120/1494/23), 8661,38 грн. та 437,00 грн. (доплата згідно рішення суду у справі №120/98/22), що в загальній сумі становить 32139,19 грн. Відповідач наголошує, що донараховані кошти включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України, окремими сумами оскільки такі нараховані на виконання різних судових рішень. Вказана заборгованість по донарахованих коштах буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб (далі - Закон №2262) встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
З огляду на зазначене, на думку відповідача, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області виконано судове рішення на користь ОСОБА_1 в межах покладених судом зобов'язань.
Розглянувши в письмовому провадженні відповідну заяву позивача, подану в порядку ст. 383 КАС України, суд виходив з такого.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Отже, виконуючи рішення суду, відповідач зобов'язаний враховувати обставини, встановленні судовим рішенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним із видів судового контролю за виконанням судового рішення є визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Таким чином метою правового інституту "судового контролю за виконанням судового рішення" є забезпечення належного виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Як вже наголошувалось судом вище, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.04.2023 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов'язано ГУ ПФУ у Вінницькій області з 01.03.2022 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без її обмеження максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.
Так, судом встановлено, що вказане рішення суду від 10.04.2023 в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням нарахованої індексації є виконаним органом Пенсійного фонду. Зокрема, як свідчать матеріали справи відповідачем на виконання цього рішення суду з 01.03.2022 було здійснено перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром. Відповідно, розмір пенсії позивача після перерахунку з 01.03.2022 (з урахуванням надбавок) становив 32139,19 грн.
Однак, як видно із листа ГУ ПФУ у Вінницькій області від 23.05.2023 №9413-8305/С-02/8-0200/23 дійсно, при подальших (після 01.03.2022) перерахунках пенсії, зумовлених законодавчою зміною розміру прожиткового мінімуму, нарахованої індексації, пенсійним органом було застосовано обмеження пенсійної виплати ОСОБА_1 зафіксованою сумою максимального розміру, а саме з 01.07.2022 пенсія виплачувалась в сумі 32139,19 грн., з 01.12.2022 - в сумі 31218,69 грн., з 01.03.2023 - в сумі 31218,69 грн.
Суд звертає увагу позивача, що предметом судового розгляду в межах заявлених позовних вимог у справі № 120/1494/23 було оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження виплати сум пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром саме з 01.03.2022 у зв'язку з її перерахунком, пов'язаним із нарахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році".
При цьому суд не досліджував та не був зобов'язаний досліджувати обставини, які зумовлювали здійснення перерахунку пенсії позивача після 01.03.2022, оскільки це виходило за рамки предмету даного позову.
Тобто суд при вирішені цієї справи керувався положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а також ч. 1 ст. 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відтак, із системного аналізу вищенаведених законодавчих положень вбачається, що метою та завданнями адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення уже порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду, в межах заявлених нею позовних вимог.
Так, Європейський суд з прав людини зазначав, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (рішення у справах "Аррас та інші проти Італії" (Arras and Others v. Italy), заява № 17972/07, п. 42, від 14.02.2012 та "Сухобоков проти Росії" (Sukhobokov v. Russia), заява № 75470/01, п. 26, від 13.04.2006).
У свою чергу, в межах адміністративної справи № 120/1494/23 судом не вирішувалось питання щодо дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії позивачеві у майбутньому, за наслідками наступних подій чи обставин, що б зумовлювали необхідність здійснення такого перерахунку пенсії (наприклад проведення чергової індексації пенсії, тощо), оскільки судове рішення в частині перерахунку пенсії не може поширювати свою дію безстроково.
Суд звертає увагу, що в разі незгоди з рішенням суб'єкта владних повноважень щодо здійснення обрахунку розміру його пенсії за наслідками здійснення чергових перерахунків (наприклад з 01.03.2023 за наслідками чергової індексації суми пенсії на підставі постанови КМ України № 168 від 24.02.2023) позивач має право звернутись до суду із позовною заявою про оскарження цього рішення чи дій в загальному порядку.
Тобто, якщо позивач вважає, що пенсійний орган під час наступних перерахунків його пенсії обмежив її виплату максимальним розміром, він не позбавлений можливості оскаржити такі дії суб'єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду з новим позовом. Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19.02.2021 у справі №120/916/20.
Встановлення ж судового контролю у даному випадку жодним чином не захищатиме право позивача на отримання належних йому пенсійних виплат.
В спірному випадку судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення, у зв'язку з цим, прав позивача, адже перерахунок пенсії позивача з 01.03.2022 здійснено без обмеження її максимальним розміром, що вказує на виконання відповідачем в цій частині судового рішення по справі № 120/1494/23.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій (рішень) відповідача на виконання рішення суду у справі № 120/1494/23. А отже й відсутні підстави для внесення окремої ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.
Принагідно суд зазначає, що дата постановлення цієї ухвали 27.06.2023 обумовлена перебуванням головуючого судді в період часу з 12.06.2023 по 26.06.2023 у щорічній відпустці.
Керуючись ст.ст. 241, 248, 256, 383 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій (рішень), вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 10.04.2023 у справі № 120/1494/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - залишити без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович