м. Вінниця
26 червня 2023 р. Справа № 120/11025/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово клопотання по справі за позовом: ОСОБА_1 до: Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про: визнання протиправними та скасування рішень
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.
В ході судового розгляду позивачем подано клопотання про розгляд справи із викликом сторін, про зупинення провадження у справі, про виклик свідків.
Представником відповідача подано клопотання про виклик свідків.
Розглянувши клопотання позивача з приводу розгляду справи із викликом сторін, суд зазначає таке.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин - є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).
Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
У поданому клопотанні позивач просить допитати його в якості свідка, тому просить постановити ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування клопотання позивач заперечує своє відкрите висловлювання про підтримку збройної агресії рф проти України, критику діяльності України, антиукраїнських висловлювань тощо, що зазначено в подані УСБУ у Вінницькій області, вважає їх завідомо неправдивими.
Згідно частини першої статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Так, відповідно до ст 93 КАС України сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
Позивач вважає, що показами свідка він має спростувати завідомо неправдиві відомості, що зазначені в поданні УСБУ у Вінницькій області.
Суд відхиляє такі доводи, оскільки це є лише твердженням позивача, а обставини щодо яких він має бути допитаний як свідок у заяві не зазначено.
Отже, клопотання позивача про виклик його у якості свідка задоволенню не підлягає, з підстав цього не підлягає задоволенню клопотання про розгляд справи із викликом сторін.
Вирішуючи клопотання про виклик свідків, суд зазначає наступне.
Так, позивач просить викликати свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Дані свідки можуть підтвердити неприязні відносини із невісткою ОСОБА_6 , яка систематично проти нього пише скарги та інше. Вважає справу стосовно себе сфабрикованою. Свідки також підтвердять неконфліктність позивача, відсутність порушень громадського порядку з його боку.
В свою чергу представник відповідача просить допитати в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтвердять відповідні правомірні діяння щодо позивача.
За приписами частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина друга статті 72 КАС України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
За правилами частини першої статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити (частина друга статті 92 КАС України).
Системний аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що для вирішення питання щодо наявності підстав для виклику до суду свідків перевірці підлягають два критерії: процесуальний та матеріальний.
Процесуальний критерій полягає у перевірці поданої до суду заяви на виконання стороною вимог норм КАС України щодо порядку, строків та дотримання форми і вимог щодо такого виду заяви.
Другий матеріальний критерій полягає у встановленні доцільності вчинення такої процесуальної дії з точки зору: чи можуть особи (свідки) повідомити суду про відомі їм обставини, які мають значення для справи; чи будуть показання свідків достатніми доказами, які у своїй сукупності дадуть змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять саме до предмета доказування (стаття 76 КАС України).
Беручи до уваги викладене, а також зважаючи на предмет спору та наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про можливість встановлення обставин, які входять до предмету доказування у справі, за допомогою письмових доказів, відтак, і про відсутність підстав для виклику та допиту свідків.
З приводу клопотання про зупинення провадження у справі, то суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Так, відповідно до клопотання представник позивача вказує, що у Вінницькому міському суді перебуває справа №127/27238/22 про притягнення ОСОБА_1 до адмін. відповідальності по ст. 173 КУпАП (Хуліганство).
Представник вважає, що саме посилаючись на це правопорушення Відповідач скасував Позивачу посвідку на постійне місце проживання. Оскільки крім цього випадку на позивача не складалося інших протоколів, і він не притягувався ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності. Відтак, представник просить зупинити справу до набрання законної сили рішенням по справі №127/27238/22.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Оцінюючи доводи представника позивача суд зазначає, що скасування та вилучення посвідки є похідним від рішення про скасування дозволу на імміграцію.
Так, відповідно до Висновку про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , затвердженого 19.12.2022 заступником Управління ДМС у Вінницькій області, підставою для скасування дозволу на імміграцію зазначено не притягнення особи до адміністративної чи кримінальної особи, а вимоги п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про імміграцію" в силу якої дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні.
Такий висновок прийнято не у зв'язку із складеним протоколом, а на підставі подання УСБУ у Вінницькій області.
Відповідно до п. 1 Висновку про скасування дозволу на імміграцію в Україну постановлено скасувати рішення УДМС у Вінницькій області від 17.02.2021 про надання дозволу на імміграцію та скасовано посвідку, отриману на підставі цього рішення.
Відтак, за наведеного вище об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи судом не установлено, тому в задоволені клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 72-94, 236, 248, 256 КАС України, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик його в якості свідка - відмовити.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи із викликом сторін - відмовити.
В задоволенні клопотання сторін про виклик свідків - відмовити.
В задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна