м. Вінниця
13 червня 2023 р. Справа № 120/2991/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Комара П.А.,
за участі
секретаря судового засідання: Зборовського О.В.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Пилипчука В.О.
представника відповідача: Ільяшової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: головного управління Національної поліції у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування наказу
В суд звернувся ОСОБА_2 з позовом до головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 22.02.2023 наказом начальника ГУНП у Вінницькій області №238 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", вимог ч. 1 статті 1 та 3 Дисциплінарного статут Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, абзацу другого пункту 7 розділу пунктів 2,4 та 5 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 №893 до нього застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани.
На переконання позивача, зазначений наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності є незаконним, оскільки дисциплінарних проступків він не вчиняв, а службове розслідування, яке стало підставою для його винесення було проведено поверхнево, з порушенням правил та порядку його проведення.
Ухвалою суду від 29.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду на 18.04.2023 о 11:00 год.
10.04.2023 представником відповідача до суду подано відзив на позовну згідно якого сторона відповідача позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити. Так, в обґрунтування своєї правової позиції, представник відповідача зазначив, що за відомостями, викладеними у заяві ОСОБА_3 про внесення недостовірних відомостей о ІКС ІПНП про складання відносно нього у 2017 році адміністративних матеріалів по ст. 130 КУпАП, яка надійшла поштою до відділення поліції №2 Хмільницького РВП вх. №381ивід 06.12.2022, наказом Хмільницького РВП від 11.01.2023 №58 було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію у складі голови - заступника начальника відділення поліції №2 Хмільницького РВП підполковника поліції С. Бойка, членів комісії - начальника СРПП Хмільницького РВП майора поліції В. Сушка, заступника начальника СРПП Хмільницького РВП у Вінницькій області капітана поліції В. Порхуна та старшого інспектора сектора адміністративної практики Хмільницького РВП ГУПН у Вінницькій області лейтенанта поліції Ю. Демченко.
Водночас, на момент перевірки вказане службове розслідування не завершено, хоча строки його проведення завершилися 26.01.2023. Установлено, що головою дисциплінарної комісії підполковником С.Бойком підготовку проєкту висновку службового розслідування та збір матеріалів доручено члену комісії - капітану В.Порхуну, який нічого не зробив та про те, що по даному розслідуванню закінчилися строки проведення нікого не повідомив.
Судове засідання 18.04.2023 не відбулося, а справу знято з розгляду у зв'язку з технічною несправність приладу фіксування судових засідань. Наступне судове засідання у справі призначено на 26.04.2023.
26.04.2023 справу знято з розгляду у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 03.05.2023.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті сору, просив адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача надала свої заперечення та просила у задоволенні позову відмовити.
У зв'язку із закінченням часу, відведеного на розгляд справи, у судовому засіданні оголошено перерву до 24.05.2023.
24.05.2023 справу знято з розгляду у зв'язку із оголошенням на території Вінницької області "Повітряної тривоги". Наступне судове засідання призначено на 01.06.2023.
За клопотанням представника позивача судове засідання 24.05.2023 відкладено. Наступне судове засідання призначено судом на 13.06.2023.
У судовому засіданні учасники надали додаткові пояснення по суті спору.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Позивач призначений та перебуває на посаді заступника начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУПН у Вінницькій області.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №238 від 22.02.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП у Вінницькій області" до заступника начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді догани.
Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Частиною 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з ч.9 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини 3 статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
Із матеріалів службового розслідування судом встановлено, що підставою для призначення службового розслідування стали відомості, викладені у довідці про результати перевірки стану проведення службових розслідувань за фактами порушення службової дисципліни поліцейськими Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області від 03.02.2023 вих. №109/37/01-2023.
Так, встановлено, що за відомостями, викладеними у заяві ОСОБА_3 про внесення недостовірних відомостей до ІКС ІПНП про складання відносно нього у 2017 році адміністративних матеріалів по ст. 130 КУпАП, яка надійшла поштою до відділення поліції №2 Хмільницького РВП вх. №381 від 06.12.2022, наказом Хмільницького РВП від 11.01.2023 №58 було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію у складі голови - заступника начальника відділення поліції №2 Хмільницького РВП підполковника поліції С.Бойка, членів комісії - начальника СРПП Хмільницького РВП майора поліції В.Сушка, заступника начальника СРПП відділення поліції №2 РВП ГУПН у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_1 та старшого інспектора сектора адміністративної практики Хмільницького РВП ГУН у Вінницькій області лейтенанта поліції Демченко Ю.С.
На момент перевірки встановлено, що дисциплінарне розслідування не завершене, хоча строки його проведення закінчилося 26.01.2023. Установлено, що головою дисциплінарної комісії підполковником поліції С. Бойком підготовку проекту висновку службового розслідування та збір матеріалів доручено члену дисциплінарної комісії - капітану поліції В.Порхуну, який нічого не зробив та про те. що по даному службовому розслідуванню закінчилися строки проведення нікого не повідомив.
Так, службовим розслідуванням встановлено неналежне виконання службових обов'язків зі сторони заступника начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУПНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_1 , котрий порушив, зокрема, вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про Національну поліцію", вимог ч. 1 ст. 1 та ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України , підпунктів 7, 12 пункту 3 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України , затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 №893, абз. 2 п. 7 розділу V, п. 4, 5 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань в Національній поліції України затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 №893.
За вказане порушення наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №238 від 22.02.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП у Вінницькій області" до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з'ясування всіх обставин вчинення дисциплінарного порушення. Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу ознак дисциплінарного проступку.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Зокрема, питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення. Тож вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях.
Адміністративний суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, наділений повноваженнями перевіряти оскаржувані рішення на предмет їх законності та дотримання інших критеріїв, визначених у вказаній нормі.
Стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
У аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.
До матеріалів службового розслідування долучено:
- власне письмове пояснення позивача, надане в рамках службового розслідування, в якому останній вказав, що ним на виконання поставлених завдань головою дисциплінарної комісії ОСОБА_4 було здійснено підготовку та направлення відповідних запитів до Хмільницького міськрайонного суду у Вінницькій області, до Калинівського міського суду у Вінницькій області та до сервісного центру Вінницької області. В той час, зв'язатися із заявником - громадянином ОСОБА_5 не представлялося можливим у зв'язку із тим, що при спробі телефонного дзвінка на вказаний у заяві номер телефону слухавку постійно брала його матір та повідомляла про відсутність сина;
- службова характеристика позивача;
- посадова інструкція позивача.
Дослідивши усі матеріали службового розслідування судом встановлено, що під час службового розслідування відповідачем не вказано, яке порушення службової дисципліни вчинив позивач. У висновку зазначено, що факти, які стали підставою для призначення службового розслідування вважати такими, що знайшли своє підтвердження, однак не зазначено в якій частині, які факти та чим підтверджено, не зазначено характер проступку, обставини, за яких він був вчинений. Відповідач необґрунтовано застосував дисциплінарне стягнення до позивача, не зазначивши факти порушення службової дисципліни, обмежився лише описом норм законодавства, які порушив позивач.
Крім того, відповідно до Розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, голова дисциплінарної комісії:
1) забезпечує організацію роботи дисциплінарної комісії;
2) організовує та веде засідання дисциплінарної комісії;
3) підписує висновок службового розслідування, протоколи засідань дисциплінарної комісії (у разі розгляду справи у формі відкритого засідання);
4) готує пропозиції керівнику, який призначив службове розслідування, про залучення фахівців для з'ясування питань, які мають значення для встановлення обставин дисциплінарного проступку;
5) формує завдання для спеціалістів, залучених для надання практичної і методичної допомоги дисциплінарній комісії на час проведення службового розслідування;
6) інформує свого заступника та членів дисциплінарної комісії про документи та інші матеріали, що надійшли до дисциплінарної комісії;
7) у разі систематичного невиконання обов'язків членом дисциплінарної комісії інформує про це керівника, який призначив службове розслідування, а також подає йому пропозиції про внесення змін до персонального складу комісії;
8) забезпечує виклик поліцейських та інших осіб для отримання пояснень, організовує їх опитування, у тому числі з використанням технічних засобів;
9) інформує членів дисциплінарної комісії та запрошених осіб про проведення засідання дисциплінарної комісії;
10) у встановлений строк готує та подає на розгляд і затвердження керівнику, який призначив службове розслідування, підписаний особисто та членами дисциплінарної комісії висновок службового розслідування та проект наказу про накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення;
11) за необхідності організовує прибуття та огляд дисциплінарною комісією місця скоєння дисциплінарного проступку;
12) уживає заходів із забезпечення доступу членів дисциплінарної комісії до баз (банків) даних Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та інших органів державної влади;
13) звертається до керівника, який призначив службове розслідування, з вмотивованим рапортом про продовження строків його проведення, а також забезпечує підготовку проекту наказу про продовження строків проведення службового розслідування;
14) після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим волевиявленням поліцейського, стосовно якого проводилося службове розслідування, забезпечує ознайомлення його із затвердженим висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, з дотриманням вимог законодавства України.
Із системного аналізу зазначеного вище слідує, що саме на голову дисциплінарної комісії покладено обов'язок організувати роботи такої комісії. Крім того, голова наділений повноваженнями у разі систематичного невиконання обов'язків членом дисциплінарної комісії подати подання з пропозицією про внесення змін до персонального складу комісії.
В той час, матеріали дисциплінарного провадження свідчать про те, що опитані в ході службового розслідування голови дисциплінарних комісій, зокрема, підполковник поліції ОСОБА_6 , пояснили, що вони неналежним чином організували роботу членів дисциплінарних комісій з проведення службових розслідувань , що в свою чергу призвело до порушень викладених у довідці про результати перевірки стану проведення службових розслідувань за фактами порушення службової дисципліни поліцейськими Хмільницького РВП ГУПН у Вінницькій області від 03.02.2023 хв. №109/37/01-2023.
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Суд вважає за необхідне зазначити, що притягненню до дисциплінарної відповідальності, у всіх випадках, повинно передувати встановлення вини особи, яка персонально несе дисциплінарну відповідальність за скоєний дисциплінарний проступок.
Суд вбачає, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише за тим фактом, що роботу дисциплінарної комісії було неналежно організовано, що підтверджується матеріалами дисциплінарного провадження.
Разом з тим, законодавство України не передбачає інституту decimatio, та навпаки, відповідно ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
У цій нормі йде мова про покладання на керівника обов'язків за дотриманням службової дисципліни, для чого Закон та Статут наділяє його відповідними повноваженням. Юридична відповідальність поділяється на перспективну (позитивну) і ретроспективну (негативну). Перспективна (позитивна) юридична відповідальність це сумлінне виконання своїх обов'язків перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей та окремою особою. У ст.3 Дисциплінарного статуту, як раз мова йде про позитивну юридичну відповідальність.
За таких обставин, на думку суду, відбулося, об'єктивне ставлення у вину, притягнення до відповідальності лише за фактом настання негативних наслідків, що не передбачено українським законодавством.
На підставі належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування п. 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №238 від 22.02.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП у Вінницькій області", що стосується застосування до заступника начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат судом проведено керуючись вимогами статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №238 від 22.02.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП у Вінницькій області", що стосується застосування до заступника начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесенні витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, ЄДРПОУ 40108672)
Суддя Комар Павло Анатолійович