Єдиний унікальний № 335/4673/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/406/23 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 183 КПК України
19 червня 2023 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 2 червня 2023 року, якою у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середньо - спеціальну освіту, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 липня 2023 року включно, з визначенням розміру застави у сумі 134200 грн., -
Слідчий СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», без застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
За матеріалами провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за наступних обставин.
31 травня 2023 року приблизно о 6 год. 30 хв., ОСОБА_7 , знаходячись біля під'їзду №3 буд. 8 по вул. Яценко в м. Запоріжжя, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, введеного на території України згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, який продовжено Указом Президента від 20 травня 2023 року строком на 90 діб, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке виразилось в тому, що ОСОБА_7 наніс потерпілому декілька ударів кулаками обох рук в область обличчя та голови, від яких останній впав на землю, після цього, скориставшись безпорадним станом потерпілого, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_7 сів зверху на потерпілого, тим самим, не даючи йому чинити опір.
В цей час, ОСОБА_10 , користуючись безпорадним станом потерпілого, шляхом вільного доступу, відкрито викрав з кишень шортів, вдягнених на потерпілого, належне йому майно, а саме:
- мобільний телефон Xiaomi Redmi 9C 3/64GB, в корпусі темного кольору, вартістю 5000 гривень;
- грошові кошти у сумі 170 гривень.
Після чого, ОСОБА_7 з ОСОБА_10 покинули місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядились викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, злочинними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_11 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 5170 гривень.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
31 травня 2023 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082060000851 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
31 травня 2023 року о 12 год. 34 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
1 червня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, існування ризиків, передбачених п.п. 1. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою для запобігання вказаних ризиків.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу та застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування скарги вказує, що застосований запобіжний захід є занадто суворим та до підозрюваного можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, зокрема у вигляді нічного домашнього арешту.
Зауважує, що підозрюваний має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв'язки, мешкає разом з матір'ю, яка є особою похилого віку та є інвалідом, яка перебуває на його утриманні, неофіційно працює.
Повідомлена належним чином про час та місце судового розгляду захисник - адвокат ОСОБА_8 до судового засідання апеляційного суду не з'явилась, із заявою про відкладення розгляду не зверталась.
Підозрюваний ОСОБА_7 відмовився брати участь в судовому засіданні апеляційного суду.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала що слідчий суддя при винесенні судового рішення врахував всі обставини по справі.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявна обґрунтована підозра, існують передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, а також встановлена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наданих суду матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке законом віднесене до тяжких злочинів та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років позбавлення волі.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують та в апеляційній скарзі не оспорюються.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи слідчого є обґрунтованими, та фактично погодився з існуванням ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
З таким висновком погоджується і колегія суддів та вважає, що наявність цих ризиків підтверджена матеріалами клопотання.
Так, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 злочину, яке відноситься до категорії тяжких злочинів проти власності, а також суворість можливого покарання у виді позбавлення волі до 10 років, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним, відсутність стійких соціальних зв'язків, дружини та неповнолітніх дітей на утриманні, існує ризик переховування від суду.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, не виключається і можливість незаконного впливу на потерпілого та свідків, оскільки вони в судовому засіданні допитані не були, а підозрюваному можуть бути відомі адреси їх проживання чи роботи, у зв'язку з чим, він може здійснювати на них певний вплив з метою зміни ними показань або відмови від їх надання для уникнення кримінальної відповідальності, а факт їх допиту на стадії досудового розслідування не свідчить про відсутність вказаного ризику, оскільки вони повинні бути допитані безпосередньо в судовому засіданні для виконання вимог ч. 4 ст. 95 КПК України.
Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то він також є підтвердженим, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, раніше неодноразово звільнявся від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, не працює, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, що вказує на те, що він заробляє на життя шляхом вчинення корисливих злочинів, та у свою чергу, в сукупності свідчить про наявність вкрай високого ризику можливості вчинення інших аналогічних корисливих злочинів.
Відтак, апеляційний суд вважає доведеними та обґрунтованими заявлені слідчим ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту про наявність у підозрюваного постійного місця проживання, неофіційного місця роботи, що він має матір похилого віку, яка є інвалідом, не можливо віднести до тих стримуючих чинників, які могли у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, колегії суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 2 червня 2023 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 липня 2023 року включно, з визначенням застави в розмірі 134200 грн., залишити без змін.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу Справа № 335/4673/23