Єдиний унікальний № 335/4492/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/394/23 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 183 КПК України
14 червня 2023 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2023 року, якою у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка, Сумської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого за вчинення умисних злочинів,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 липня 2023 року включно із визначенням застави в розмірі 53680 грн., -
Слідчий СВ ВП № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
За матеріалами провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за наступних обставин.
24 травня 2023 року, приблизно о 10 год. 50 хв., ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, який з 24 лютого 2022 року за №64/2022, указом Президента України введено на території України та в подальшому відповідно до Закону України від 16 листопада 2022 року №2738-IX воєнний стан було продовжено з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, знаходячись в якості покупця в приміщенні торговельного залу магазину «Сільпо», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 147 з торгівельних полиць таємно, викрав майно, що належить ТОВ «Сільпо-Фуд», а саме: шоколад «Мілка» з начинкою цілий горіх та карамель в кількості 6 шт., на загальну суму 745 гривень 00 копійок без урахування НДС; шоколад «Мілка» зі шматочками печива «Орео» в кількості 6 шт., на загальну суму 834 гривень 00 копійок без урахування НДС.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 спричинив ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріальну шкоду на загальну суму 1440 гривень 00 копійок без урахування НДС.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
24 травня 2023 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082060000815 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
24 травня 2023 року о 10 год. 55 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
25 травня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, наявність ризиків, про які зазначені у клопотанні слідчого та неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_8 просить відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у повному обсязі, обрати інший запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання.
В обґрунтування своєї скарги вказує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 є занадто суворим.
Зазначає, що підозрюваний має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв'язки, мешкає разом з батьком, перебуває у цивільному шлюбі, неофіційно працює.
Крім того вказує, що слідчий суддя належним чином не перевірив клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не звернув увагу на недотримання ініціатором клопотання вимог ст.ст. 132, 184 КПК України щодо обов'язку доведення доводів клопотання шляхом подачі певних доказів.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 підтримала апеляційну скаргу без доповнень.
Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу та вказав, що розкаюється в скоєному, має батьків, цивільну дружину, мав роботу та просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що слідчий суддя при винесенні рішення врахував всі обставини, відносно підозрюваного є ще інші кримінальні провадження за ст. ст. 307, 309 КК України, останній перебував у розшуку. Зауважив, що підозрюваному ОСОБА_7 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, проте останній вчинив нове кримінальне правопорушення під час дії вказаного запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного, його захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявна обґрунтована підозра, існують передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, а також встановлена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наданих суду матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке законом віднесено до тяжких злочинів та за вчинення яких передбачено покарання до 8 років позбавлення волі.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують та в апеляційній скарзі не оспорюються.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи слідчого є обґрунтованими, та фактично погодився з існуванням ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
З таким висновком погоджується і колегія суддів та вважає, що наявність цих ризиків підтверджена матеріалами клопотання.
Так, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 злочину, який вчинений в умовах воєнного стану та відноситься до категорії тяжких корисливих умисних злочинів проти власності, а також суворість можливого покарання у виді позбавлення волі до 8 років, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним, факт неодноразового відбування ним покарання в місцях позбавлення волі в минулому, факт перебування на розгляді в суді інших кримінальних проваджень у відношенні нього, існує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Колегія суддів погоджується і з висновками слідчого судді, що не виключається можливість незаконного впливу на свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які згідно протоколу їх допиту є охоронцями магазину «Сільпо», у зв'язку із чим, будучи обізнаним про місце їх роботи, підозрюваний ОСОБА_7 може здійснювати на них певний вплив з метою зміни ними показань або відмови від їх надання для уникнення кримінальної відповідальності, а факт їх допиту на стадії досудового розслідування не свідчить про відсутність вказаного ризику, оскільки вони повинні бути допитані безпосередньо в судовому засіданні для виконання вимог ч. 4 ст. 95 КПК України.
Крім того, ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, у тому числі, корисливих тяжких злочинів проти власності, раніше неодноразово звільнявся від відбування покарання з місць позбавлення волі, а маючи не зняті та не погашені судимості, вчинив дії за які на цей час обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, на цей час в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя розглядаються інші кримінальні провадження відносно нього за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 185 КК України, не працює, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, що вказує на те, що він заробляє на життя шляхом вчинення корисливих злочинів, та у свою чергу, в сукупності свідчить про наявність вкрай високого ризику можливості вчинення інших аналогічних корисливих злочинів.
Відтак, на думку апеляційного суду, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовані та підтверджені, а доводи апеляційної скарги в цій частині спростовані вищевказаним.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який вказаний в клопотанні слідчого є помилковими через його необґрунтованість.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 має місце проживання, має міцні соціальні зв'язки, перебуває у цивільному шлюбі, неофіційно працює, не спростовують висновки слідчого судді та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення.
Колегія суддів вважає, що ці обставини не є безумовними підставами для відмови в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Всі інші доводи апеляційної скарги були досліджені судом при обранні запобіжного заходу і ним надана належна оцінка, а жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегії суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2023 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 липня 2023 року включно, залишити без змін.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу Справа № 335/4492/23