465/1288/20
2-а/465/151/23
26.06.2023 рокумісто Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді Мигаль Г.П.,
при секретарі судового засідання Власюк Д.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про скасування постанови інспектора Управління безпеки міста Львівської міської ради серії ЛВ74687 від 12.02.2020, винесеної за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що постановою від 12.02.2020 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 255,00 грн. З постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою, оскільки жодних порушень Правил дорожнього руху він не вчиняв, у цей день автомобілем користування батько позивача, а він перебував в університеті. Вказані обставини є підставою для скасування постанови.
Представник відповідача подав відзив на позов, у якому зазначив, що інспектор діяв в межах визначених законом повноважень. Позивачем було порушено п.8.4в і 33.3.34 ПДР України, а саме здійснив зупинку транспортного засобу у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_2 (за словами позивача - його батько) звертався до управління безпеки міста, однак у його заяві відсутнє визнання вчинення ним цього адміністративного правопорушення, а також він не надав документ про сплату відповідного штрафу, що є обов'язковими умовами для звільнення від адміністративної відповідальності позивача відповідно до ст. 279-3 КУпАП. Зазначив, що вказана постанова є обґрунтованою та правомірною, в зв'язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що постановою і інспектора Управління безпеки міста Львівської міської ради серії ЛВ74687 від 12.02.2020, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Згідно оскаржуваної постанови, 12.02.2020 о 10 год. 10 хв., на вул. Гнатюка, 20-22 у м. Львові водій транспортного засобу BMW 730D д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 порушив вимоги п.8.4в і 33.3.34 ПДР України, а саме здійснив зупинку транспортного засобу у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена».
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частина 5 цією статті Закону України "Про дорожній рух" передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, суд відзначає, що КАС передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідачів у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).
До матеріалів справи долучено фотоматеріали, які вказують на розташування транспортного засобу позивача у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена».
Доказів того, що транспортний засіб 12.02.2020 позивача перебував у користуванні батька позивача, останнім не надано.
Відповідно до ст. 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (даліКУпАП), адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до Єдиного реєстру транспортних засобів, автомобіль BMW 730D д.н.з. НОМЕР_1 зареєстровано за позивачем.
Станом на день вчинення правопорушення в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутні відомості про належного користувача. Позивач не додав до позову повідомлення про підтвердження внесення таких відомостей, що додатково підтверджує, що належний користувач не реєструвався.
Відповідно до ст.279-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Доказів про те, що позивач звертався до Управління із визнанням факту вчиненого адміністративного правопорушення, та надав документ про сплату штрафу за постановою ЛВ 74687 від 12.02.2020, винесеною на ім'я позивача до матеріалів справи не долучено.
З огляду на це, відповідальною особою за вчинення даного правопорушення є позивач.
Отже, позивачем не вказано достатнього обґрунтування та не доведено того, що він не порушував Правил дорожнього руху 12.02.2020.
Разом з цим, докази надані суду, які стали підставою для винесення постанови фіксують, що водій транспортного засобу BMW 730D д.н.з. НОМЕР_1 порушив вимоги п.8.4в і 33.3.34 ПДР України, а саме здійснив зупинку транспортного засобу у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена».
Суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, містить основні обов'язкові елементи, наявність яких свідчить про повноту і об'єктивність з'ясування всіх обставин справи.
Відтак покликання позивача на неправомірність дій інспектора є безпідставними та необґрунтованими.
Суд вважає, що постанова інспектора Управління безпеки міста Львівської міської ради серії ЛВ74687 від 12.02.2020 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн., винесена на підставі доказів які доводять факт вчинення правопорушення.
Отже, позиція позивача матеріалами справи не підтверджується.
За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, а рішення суб'єкта владних повноважень слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Постанову інспектора Управління безпеки міста Львівської міської ради серії ЛВ74687 від 12.02.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. - залишити без змін.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління безпеки міста Львівської міської ради, 79008, м. Львів, пр. Свободи. 24, код ЄДРПОУ 20919015.
Повне рішення складено 26 червня 2023 року.
Головуючий суддя Мигаль Г.П.