Єдиний унікальний номер 448/792/23
Провадження № 2-а/448/17/23
Іменем України
27.06.2023 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Юрія БІЛОУСА,
за участю секретаря судового засідання Оксани ТХІР,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська (81300, м.Мостиська, Грушевського, 1/9, Яворівського району Львівської області) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Яворівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки,
про: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
учасники справи:
позивачка ОСОБА_2 ,
представник відповідача - Яворівського РТЦК та СП не з'явився
І. Стислий виклад позовних вимог:
Громадянка ОСОБА_1 (надалі Позивачка) звернулася до суду із позовом до Яворівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі Відповідача) про визнання протиправною та скасування постанови №38 від 05.05.2023 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП.
Стверджує, що відповідно до вказаної постанови, вона, як спеціаліст першої категорії сектору соціального захисту та військового обліку, під час виконання службових обов'язків за посадою не здійснила заходів з виконання розпорядження першого відділу Яворівського РТЦК та СП від 26.04.2023 року №2405/1, що виразилося у не здійсненні заходів з оповіщення та забезпечення подальшого прибуття солдатів, сержантів та старшин запасу, які визначені у розпорядженні від 26.04.2023 року №2405/1 до першого відділу Яворівського РТЦК та СП, та не здійсненні заходів з повідомлення про виконання розпорядження від 26.04.2023 року №2405/1 станом на 02.05.2023 року, чим своїми діями порушила законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у особливий період, за яке передбачена ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність.
Зазначає, що оскаржувана постанова не містить опису обставин щодо порушення нею вимог саме законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у особливий період та відповідачем не надано доказів порушення вимог Закону в частині що підтверджує не здійснення заходів з оповіщення та забезпечення подальшого прибуття солдатів, сержантів та старшин запасу, які визначені у розпорядженні від 26.04.2023 року №2405/1 до першого відділу Яворівського РТЦК та СП, та не здійсненні заходів з повідомлення про виконання розпорядження від 26.04.2023 року №2405/1 станом на 02.05.2023 року, а тому така постанова не відповідає вимогам частини 2 статті 283 КУпАП.
Наголошує, що відповідач: не з'ясував належно обставин щодо того чи підлягає вона (позивачка) адміністративній відповідальності, не взяв до уваги її пояснення та докази виконання нею розпорядження у повному обсязі в зазначений строк, а також не взяв до уваги виконану роботу; посадова особа, яка склала протокол не роз'яснила їй прав, передбачених статтею 268 КУпАП; оскаржувана постанова за змістом установлених обставин є відмінною від обставин, зазначених у протоколі і не має посилання на докази; постанова не містить обґрунтування накладення стягнення; порушено порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, в протоколі відсутнє посилання на конкретні пункт і частину порушеної норми права; відповідачем накладений необґрунтований розмір штрафу за вчинення адміністративного правопорушення.
Вважає, що спірна постанова відносно неї не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення.
З огляду на наведене, просить суд спірну постанову скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
ІІ. Позиція учасників справи:
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові, просила суд їх задоволити.
Представник відповідача Яворівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у судове засідання не з'явився, однак надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення та проводити розгляд справи без участі сторони відповідача. Додатково зазначив у відзиві, що відповідно до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад організовують під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян та забезпечують ведення військового обліку. Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (інспекторів ВОБ) покладено обов'язки: виявлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці; оповіщення на вимогу відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і забезпечення їх своєчасного прибуття; взаємодію з відповідними територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів; інформування відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про громадян, які порушують правила військового обліку, для притягнення винних до відповідальності; доводять під особистий підпис призовників. Також виконавчі органи сільських, селищних, міських рад щомісяця до 5 числа надсилають до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлення про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які змінили місце проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, а також військовозобов'язаних та резервістів, що прибули з мобілізаційними розпорядженнями. У разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору) для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання шляхом вручення під їх особистий підпис у картках первинного обліку повісток; у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вимог законодавства; забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Також, згідно ч.2 Розпорядження Яворівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №2405/1 від 26.04.2023 року про результати виконання вищевказаного розпорядження посадовій особі ОСОБА_1 необхідно було проінформувати Яворівський РТЦК та СП перший відділ письмово до 17:00 год. 02.05.2023 року по кожному військовозобов'язаному відповідно до вказаного списку в розпорядженні. Ствердив, що відповідно до листа-повідомлення, яке надійшло від Судововишнянської міської ради на адресу відповідача щодо виклику військовозобов'язаних, вищезгадане розпорядження №2405/1 було виконано з порушенням термінів його виконання, про що свідчить відмітка про виконання №809/03-16 від 03.05.2023 року. Також у цьому листі зазначено перелік із сорока військовозобов'язаних осіб, на тридцять дев'ять з яких було складено акт і лише одна особа була оповіщена, проте серед додатків, наданих позивачкою, є лише 38 актів. Наголосив, що протокол про адміністративне правопорушення був складений у присутності посадової особи ОСОБА_1 , що засвідчено її підписом. В подальшому, відповідачем була винесена постанова про адміністративне правопорушення та притягнуто посадову особу до відповідальності у вигляді штрафу, а з копією постанови позивачку ознайомлено під підпис. Зазначив, що розмір штрафу обраний згідно припису статті чинного законодавства та норм ст. 210-1 КУпАП та з урахуванням особливого стану.
Відповіді на відзив від позивачки ОСОБА_1 не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 16.05.2023 року відкрито провадження у даній справі.
ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами, із посиланням на докази, у тому числі й ті, що відхилені судом, а так само і оцінка аргументів сторін:
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
У відповідності з статтею 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Згідно з статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частина 1 статті 5 КАС України визначає, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положеннями статті 289 КУпАП зазначено - скаргу на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку, цей строк за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.
У відповідності до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз'яснень, суд, перевіривши порушення прав та обов'язків Позивачки у межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що розпорядженням начальника першого відділу Яворівського РТЦК та СП підполковника О.Кокіна №2405/1 від 26.04.2023 було доручено Судововишнянській міській раді Яворівського району Львівської області з метою уточнення військово-облікових даних та внесення відповідних змін до військово-облікових документів військовозобов'язаних здійснити оповіщення солдатів, сержантів та старшин запису, які проживають на території Судововишнянської міської ради (40 осіб згідно списку) та перебувають на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення їх прибуття на 02.05.2023 о 09 год. 00 хв.
Вказане розпорядження отримано та зареєстровано Судововишнянською міською радою 28.04.2023 року за Вх.№1046/03-16.
На виконання даного розпорядження №2405/1 від 26.04.2023 Судововишнянською міською радою листом від 03.05.2023 №809/03-16 повідомлено перший відділ Яворівського РТЦК та СП про результати здійснення оповіщення солдатів, сержантів та старшин запасу, які перебувають на військовому обліку в Судововишнянській міській раді та надано Акти щодо оповіщених солдатів, сержантів та старшин запасу.
03.05.2023 т.в.о. начальника відділення обліку мобілізаційної роботи полковником ОСОБА_3 на гр. ОСОБА_1 складено протокол №3 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу, спеціаліст першої категорії сектору соціального захисту та військового обліку - ОСОБА_1 , як посадова особа під час виконання службових обов'язків за посадою не здійснила заходів з виконання розпорядження першого відділу Яворівського РТЦК та СП від 26.04.2023 року №2405/1, що виразилося у не здійсненні заходів з оповіщення та забезпечення подальшого прибуття солдатів, сержантів та старшин запасу, які визначені у розпорядженні від 26.04.2023 року №2405/1 до першого відділу Яворівського РТЦК та СП, та не здійсненні заходів з повідомлення про виконання розпорядження від 26.04.2023 року №2405/1 станом на 02.05.2023 року, чим своїми діями порушила законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у особливий період (ст. 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого ПКМУ №1487 від 30.12.22).
На підставі вказаного протоколу, постановою начальника Яворівського РТЦК та СП полковника ОСОБА_4 №37 від 05.05.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.
Вважаючи дії відповідача щодо накладення адміністративного стягнення неправомірними, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У статті 245 КУпАП закріплено - завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час та місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові документи; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положення статті 9 КУпАП визначають - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно із ч.1 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, вказаним вимогам Кодексу України про адміністративне правопорушення постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не відповідає.
У протоколі №3 від 03.05.2023 року зазначено, що ОСОБА_1 порушила законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у особливий період (ст. 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого ПКМУ №1487 від 30.12.22) та скоїла правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.210-1 КУпАП, а в оскаржуваній постанові №38 від 05.05.2023 року вказано, що своїми діями ОСОБА_1 порушила законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у особливий період, відповідальність за яке передбачена ст.210-1 КУпАП.
Суд звертає увагу, що дійсно частиною 1 статті 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, тягне за собою відповідальність за частиною 2 статті 210-1 КУпАП.
Суб'єктом адміністративної відповідальності за статтею 210-1 КУпАП є посадова особа підприємства, установи, організації.
Суд зазначає, що норма вказаної статті є бланкетною нормою, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Таким чином, спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30 грудня 2022 №1487, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про оборону України» та ст.286 КАС України.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014р., коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Установлено і учасниками справи не оспорюється, що позивачка ОСОБА_1 займає посаду спеціаліста 1 категорії сектору соціального захисту та військового обліку Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, у зв'язку із чим є належним суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до посадової інструкції, з якою позивачку ОСОБА_1 ознайомлено під розписку 04.01.2022 року, на спеціаліста 1 категорії сектору соціального захисту та військового обліку Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області покладено обов'язки, у тому числі, оповіщення на вимогу першого відділу Яворівського РТЦК та СП (м.Мостиська) військовозобов'язаних та призовників про їх виклик до першого відділу Яворівського РТЦК та СП (м.Мостиська) і забезпечення своєчасного прибуття за цим викликом (п.2.3 розділу ІІ посадової інструкції).
Згідно статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. Тільки у малочисельних територіальних громадах, які налічують до 500 жителів, виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово (стаття 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (інспекторів ВОБ) покладено обов'язки: виявлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці; оповіщення на вимогу відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і забезпечення їх своєчасного прибуття; взаємодію з відповідними територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів; інформування відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про громадян, які порушують правила військового обліку, для притягнення винних до відповідальності; доводять під особистий підпис призовників. Також виконавчі органи сільських, селищних, міських рад щомісяця до 5 числа надсилають до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлення про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які змінили місце проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, а також військовозобов'язаних та резервістів, що прибули з мобілізаційними розпорядженнями. У разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору) для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання шляхом вручення під їх особистий підпис у картках первинного обліку повісток; у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вимог законодавства; забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад: планують, організовують і забезпечують мобілізаційну підготовку та мобілізацію на території відповідних населених пунктів; беруть участь у формуванні проектів основних показників мобілізаційного плану; розробляють мобілізаційні плани, довготермінові і річні програми мобілізаційної підготовки; забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання мобілізаційних завдань (замовлень) підприємствами, установами і організаціями, які залучаються ними до виконання цих завдань (замовлень); здійснюють під час оголошення мобілізації заходи щодо переведення підприємств, установ і організацій, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, на роботу в умовах особливого періоду; доводять розпорядження про виконання мобілізаційних завдань (замовлень) до підприємств, установ і організацій, які знаходяться на території відповідних населених пунктів і залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), та укладають з ними договори (контракти); керують та здійснюють контроль за мобілізаційною підготовкою підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень); здійснюють контроль за створенням, зберіганням та обслуговуванням мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень); у разі ліквідації (реорганізації) підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності і яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення) або які залучаються до їх виконання, здійснюють заходи щодо передачі таких завдань (замовлень) іншим підприємствам, установам і організаціям, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; організовують під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, техніки на збірні пункти та у військові частини, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів; забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і надання звітності щодо бронювання військовозобов'язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; забезпечують надання територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України відомостей про реєстрацію, банкрутство (ліквідацію) підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління, згідно із законодавством; сприяють територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України у їхній роботі в мирний час та в особливий період; одержують від місцевих органів виконавчої влади необхідну інформацію про характер мобілізаційних завдань (замовлень), встановлених підприємствам, установам і організаціям, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, з метою планування раціонального використання людських і матеріальних ресурсів під час мобілізації та у воєнний час; вирішують разом з місцевими органами виконавчої влади питання щодо виконання мобілізаційних завдань (замовлень) підприємствами, установами і організаціями, що перебувають у комунальній власності або залучаються ними до виконання цих завдань (замовлень), у разі втрати зв'язку із зазначеними підприємствами, установами і організаціями під час мобілізації та у воєнний час; забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пп. 4, 5 п. 24 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, з метою забезпечення персонально-первинного військового обліку виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють: ведення карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 3), які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці; проведення відповідної роз'яснювальної роботи серед призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виконання ними правил військового обліку.
Відповідно до ст.32 вказаного Порядку, у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, Служби зовнішньої розвідки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад: відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів; здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання шляхом вручення під їх особистий підпис у картках первинного обліку повісток (додаток 11, для призовників - додаток 18 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 13, ст. 656; 2021 р., № 16, ст. 618); у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вимог законодавства; забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки.
Однак, ані оскаржувана постанова, ані протокол про притягнення до адміністративної відповідальності не містять чіткого викладення допущеного ОСОБА_1 порушення ст.32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого ПКМУ №1487 від 30.12.22.
Як встановлено із позовної заяви, позивачка оспорює факт допущення нею порушень ст.18 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 4,5 п. 24, 32 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також вказує на порушення порядку притягнення її до адміністративної відповідальності, а саме не з'ясування відповідачем належно обставин щодо того чи підлягає вона (позивачка) адміністративній відповідальності, не взято до уваги пояснення та докази виконання розпорядження у повному обсязі в зазначений строк, а також не взято до уваги виконану роботу; посадова особа, яка склала протокол не роз'яснила їй прав, передбачених статтею 268 КУпАП; оскаржувана постанова за змістом установлених обставин є відмінною від обставин, зазначених у протоколі і не має посилання на докази.
Суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 1 статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до частини 1 статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Матеріали справи містять докази того, що відповідачем порушені права позивачки щодо об'єктивного розгляду справи з огляду на наступне.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу, тощо.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 у справі №465/5145/16-а.
Суд констатує той факт, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута та оскаржувана постанова винесена у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
Однак, позивачка у вказаний триденний строк до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлена не була, оскільки протокол про адміністративне правопорушення №3 був складений 03.05.2023 року, а оскаржувану постанову №38 винесено 05.05.2023 року, що позбавило позивачку права належно підготуватися до розгляду справи про адміністративне правопорушення та реалізувати інші процесуальні права, визначені ст.268 КУпАП, зокрема надати докази, скористатися правовою допомогою, тощо, що свідчить про порушення права позивачки на захист.
Крім того при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень, відповідачем в порушення ст.278, 280 КУпАП не були виявлені обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд відзначає, що розгляд справи проведений на місці, без підготовки та надання позивачці часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують її особу, інших доказів по справі, що порушує права позивачки, передбачені ст. 268 КУпАП, внаслідок чого при винесенні постанови відповідачем не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, наявність умислу, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.
Обставини, на які посилається позивачка як на підставу своїх вимог, відповідачем не спростовано. Доказів того, що відповідач діяв правомірно і розглянув справу відповідно до вимог законодавства, суду не надано.
За таких обставин, враховуючи те, що в протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові наявна розбіжність кваліфікації правопорушення, тобто у частинах статті 210-1 КУпАП, беручи до уваги те, що відповідачем не в повній мірі було встановлено дійсні обставини поведінки позивачки як посадової особи під час виконання службових обов'язків за посадою (в оскаржуваній постанові належним чином не описано об'єктивну сторону правопорушення, яке інкримінується у вину позивачці), суд вважає, що постанову начальника Яворівського РТЦК та СП полковника ОСОБА_4 від 05.05.2023 № 38 слід скасувати і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
В ході нового адміністративного провадження, відповідачу слід виконати вимоги статей 268, 279 КУпАП, та розглянути справу про адміністративне правопорушення з дотриманням права особи на захист та визначитись з об'єктивною стороною правопорушення, яке інкримінується позивачці у вину.
Разом з тим, підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП, як просить позивачка, суд не знаходить і вважає, що виявлені судом порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно позивачки можуть бути усунені під час нового розгляду справи відповідачем.
При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивачки складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню саме під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів пункту 3 частини другої статті 19 КАС України, не поширюється.
Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку статті 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню саме з процедурних підстав.
Таким чином, суд не вирішує питання закриття провадження у справі оскільки вирішення цього питання є передчасним, а отже позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
V. Висновки за результатами розгляду справи.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначений ст. 268 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Такий наслідок, як визнання рішення відповідача протиправним вказана стаття не передбачає, а отже вимоги позивачки про визнання рішення відповідача протиправним суд вважає необґрунтованими.
Також суд звертає увагу на те, що суд в межах розгляду даної справи не встановлює інші фактичні обставини, оскільки така оцінка первинно має бути надана суб'єктом притягнення та накладення адміністративного стягнення в межах належної адміністративної процедури, що визначена ст.ст.268, 279-280 КУпАП.
При цьому, новий розгляд справи сприятиме як відновленню порушених прав позивачки під час попереднього розгляду справи щодо неї, а відповідач матиме можливість усунути ті недоліки своїх попередніх дій, які згадувалися судом раніше, а також всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, в тому числі доводи позивачки (особи, яка притягується до адміністративної відповідальності).
Враховуючи вище викладене, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивачки за ст. 210-1 КУпАП слід скасувати та надіслати справу на новий розгляд до Яворівського РТЦК та СП.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
VІ. Вирішення долі Судових витрат по даній справі:
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 536,80 грн.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином з відповідача користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню половина від суми судових витрат понесених позивачкою.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Яворівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Постанову №38 від 05.05.2023, винесену начальником Яворівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником Марусином Петром Володимировичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати та направити справу на новий розгляд до Яворівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Яворівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 268 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Текст судового рішення складено та проголошено 27.06.2023 року.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Яворівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, місцезнаходження: м.Яворів, вул.Львівська, 2, Львівської області, Код ЄДРПОУ: 09734494.
Суддя Юрій БІЛОУС
Рішення суду набрало законної сили «______»________________20___ року
Суддя Юрій БІЛОУС