Провадження №1-кп/447/71/23
Справа №447/234/22
щодо продовження строку запобіжного заходу
27.06.2023 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області матеріали кримінального провадження №12021140000000668, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2021, про обвинувачення:
ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 255-1 КК України,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України,
прокурор ОСОБА_6 ,
захисники: ОСОБА_7 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
У провадженні Миколаївського районного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження №12021140000000668, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2021 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 255-1 КК України, та ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
27.06.2023 прокурор подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 . В обґрунтування клопотання наведено наступне.
ОСОБА_5 обвинувачується у шахрайстві, а саме у заволодінні чужим майном, шляхом обману та незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненого організованою групою, у тому числі повторно, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
Обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами огляду; рапортом від 21.10.2021; протоколами про результати проведення НСРД; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; заявами про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; протоколами допитів потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; протоколом обшуку від 03.11.2021; протоколами ходу проведення НСРД від 27.10.2021 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Прокурор просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , оскільки строк відбування покарання, призначений вироком Путильського районного суду Чернівецької області від 29.05.2013 за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, закінчився. Прокурор вказує, що наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України. Санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що зумовлює ризик переховування від суду, адже у разі визнання його винуватим, ОСОБА_5 загрожує вказане покарання у виді позбавлення волі на вказаний строк, у такого відсутнє постійне місце проживання на території м. Львова або Львівської області, а також усвідомлюючи про факт вчинення вказаного кримінального правопорушення, відчуваючи страх та невідворотність у майбутньому покарання за вчинене ним діяння, останній може ухилятись від суду, зможе змінити місце свого проживання; незаконно впливати на потерпілого, свідків інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, у випадку доведення його вини судом, шляхом переконання та залякування може схилити потерпілих та свідків до зміни даних ними показань. Крім того, ОСОБА_5 може продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, а саме злочини проти власності, оскільки вчиняв такі під час відбування покарання за попереднім вироком суду в установі виконання покарань. Зазначив, що згідно ст. 183 КПК України, заборон щодо застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме просив змінити застосований до такого запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Вважає, що у справі відсутні докази щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримніальних правопорушень. Крім цього, зазначив, що фінансове становище засуженого не дозволяє йому сплатити розмір застави, визначений попередніми ухвалами суду. Вказав, що прокурором не доведено ризиків, які б давали достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги прокурора, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження судом не допускається вирішення тих питань, які повинні вирішуватися під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то суд, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
У силу змагальності сторін кримінального провадження, стороною захисту не спростовано тверджень прокурора, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти існуючим у провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Будь-яких даних про відсутність ризиків, на які покликався прокурор, для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, не встановлено, а тому існування зазначених ризиків виправдовує подальше застосування запобіжного заходу.
Відтак, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, репутацію, те, що він раніше судимий, доведеність прокурором у ході розгляду клопотання обґрунтованої підозри, а також ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні та зможуть забезпечити виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, а застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виправдовує обмеження його права на свободу, та зможе запобігти ризикам, які суд вважає доведеними.
Суд враховує, що сама по собі тяжкість покарання за злочин, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, однак, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмеженим з огляду на суспільний інтерес. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Таким чином, оцінюючи сукупність встановлених обставин, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають у даному випадку принцип поваги до особистої свободи, суд приходить висновку, що клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування обвинуваченого під вартою буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи положення статті 182 КПК України, дані про особу обвинуваченого, а також обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, суд приходить висновку про можливість визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст. 182, 183, 184, 331 КПК України, суд,
Клопотання задоволити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 25.08.2023.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок.
У випадку внесення застави, покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати до суду на першу вимогу;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання даних обов'язків застава звертається в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1