Вирок від 27.06.2023 по справі 462/4731/23

справа № 462/4731/23

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023142390000112 від 28.03.2023 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Ковель Волинської області, громадянина України, українця, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 182 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , 13.10.2021 року о 17.39 год., перебуваючи за адресою:

АДРЕСА_2 , діючи умисно, незаконно використав без належної згоди ОСОБА_3 інформацію, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію», відноситься до конфіденційної, зокрема щодо адреси, дати і місця народження, серії, номеру та дати видачі паспорта громадянина України та номеру ідентифікаційного коду, здійснив заповнення онлайн заявки № НОМЕР_1 на сайті мобільного банку «Банк Восток» за допомогою номеру мобільного телефону НОМЕР_2 , що призвело до укладення угоди «Про відкриття поточного рахунку» у АТ «Банк Восток», рахунок НОМЕР_3 , з можливістю доступу до нього за допомогою банківської карти від імені ОСОБА_3 , яку у подальшому отримав від фахівця банку «Банк Восток» на вул. В. Чорновола, 161 у м. Львові.

Крім цього, ОСОБА_2 14.02.2023 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в приміщенні закладу «Кафе бар» за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 11, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом використання зібраної ним конфіденційної інформації про потерпілого ОСОБА_3 , ввівши працівників ТОВ «Манівео» в оману щодо своєї особи, створив на сайті з онлайн кредитування «Манівео» заявку та уклав із вказаним Товариством договір від 14.02.2023 року № 919751362 про надання послуги кредитування та внаслідок чого отримав на банківську карту № НОМЕР_4 банку «Таском Банк» грошові кошти у розмірі 19 700 грн. Надалі із зазначеної картки через банкомат, що знаходився поруч Головного вокзалу м. Львова за адресою: м. Лвьів,

вул. Двірцева, 1 ОСОБА_2 отримав готівкою вищевказані грошові кошти, якими він заволодів, маючи доступ до вказаної банківської картки та використав на власні потреби, заподіявши тим самим ТОВ «Манівео» збитків на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у незаконному збиранні, використанні конфіденційної інформації про особу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України та у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1

ст. 190 КК України.

Прокурором, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 302 КПК України, подано клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і погоджується на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

До матеріалів обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого

ОСОБА_2 від 22.06.2023 року, в якій зазначає, що вину у вчиненні кримінальних проступів, передбачених ч. ч. 1 ст. 182 та 1 ст. 190 КК України, визнає беззаперечно, повністю згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, просить розгляд обвинувального акта проводити у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні та вказує, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з метою оспорення встановлених у результаті досудового розслідування обставин, недослідження доказів у судовому засіданні чи з підстави розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження.

Захисник обвинуваченого - ОСОБА_4 підтвердив добровільність беззаперечного визнання обвинуваченим ОСОБА_2 винуватості у вчиненому та його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і розгляд обвинувального акта за їх відсутності без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_3 та представник потерпілого ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» - ОСОБА_5 надали письмові заяви, згідно яких не заперечують проти проведення розгляду даного обвинувального акта у спрощеному провадженні, зазначають, що ознайомлені із обмеженнням права апеляційного оскарження з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні чи оспорення встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Фактичні обставини справи (дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, розмір заподіяної шкоди, а також інші обставини провадження) встановлені досудовим розслідуванням, учасниками провадження визнані та не оспорюються, а тому суд вважає їх доведеними.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що вина ОСОБА_2 у незаконному збиранні, використанні конфіденційної інформації про особу та у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство)доведена повністю, дії обвинуваченого органом досудового слідства кваліфіковано правильно за ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 190КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до

ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відноситься до кримінального проступку, особу винного, який згідно вимог ст. 89 КК України раніше не судимий, не працює, згідно довідок Ковельського МТМО з поліклінічного розділу роботи та ЕТН (а.с. 135, 138 матеріалів кримінального провадження №12023142390000112) ОСОБА_2 за медичною допомогою до нарколога не звертався та на диспансерному обліку у психіатра не перебуває, згідно відповіді Ремонтного житлово-комунального підприємства

м. Ковель Волинської області з місця проживання скарг на ОСОБА_2 не надходило.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому є його щире каяття.

Обтяжуючих покарання обставин судом не виявлено.

Виходячи з наведеного та із врахуванням всіх обставин по справі, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, в межах санкцій, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень, суд призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Таким чином, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід обрати на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, враховуючи характер та співвідношення тяжкості кримінальних діянь, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати, пов'язані із залученням експерта відсутні.

На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, тому питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368-371, 373, 374, 382 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних првопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 182 КК України - у виді 2 років обмеження волі;

за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді 1 року обмеження волі.

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 70 КК Укpаїни, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробовуванням, призначивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

Згідно ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ: цифровий диск DVD R диск, на якому містться документи, що стосуються банківського рахунку № НОМЕР_5 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Суд роз'яснює, що вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав на вирок може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: (підпис) ОСОБА_1

З оригіналом згідно. Оригінал вироку знаходиться у справі № 462/4731/23

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
111810180
Наступний документ
111810182
Інформація про рішення:
№ рішення: 111810181
№ справи: 462/4731/23
Дата рішення: 27.06.2023
Дата публікації: 29.06.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Залізничний районний суд м. Львова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Порушення недоторканності приватного життя
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (08.08.2023)
Дата надходження: 22.06.2023
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГЕДЗ БОГДАНА МИХАЙЛІВНА
суддя-доповідач:
ГЕДЗ БОГДАНА МИХАЙЛІВНА
обвинувачений:
Грязін Олександр Олександрович