Справа № 953/13934/21 Номер провадження 33/814/275/23Головуючий у 1-й інстанції Лисиченко С.М. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.
26 червня 2023 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем Плаксюк І.Ю.,
за участі:
представника - адвоката Пістряка М.С.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сайченко (Шайхлісламової) Я.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м.Харків від 29 вересня 2021 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Стягнуто зі ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 грн. в дохід держави.
Постановою судді ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 30.06.2021 року, о 17.50 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю дружиною ОСОБА_2 , чим спричинив психологічне та фізичне насильство у сім'ї. Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КпАП України.
В апеляційній скарзі захисник просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Факт вчинення правопорушення заперечує. Вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розлучилися та мають спільну дитину. В зв'язку з вирішенням у судовому порядку спору про встановлення місця проживання їхньої дитини, між ними виник конфлікт, який не відповідає ознакам сімейного насильства. При цьому, будь-якої шкоди психічного та фізичного характеру здоров'ю ОСОБА_2 завдано не було.
Пояснення ОСОБА_2 , її сестри ОСОБА_3 , рапорт поліцейського не відображають фактичних обставин справи. Крім того, судом безпідставно не допитано свідків події ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Захисник Шайхлісламова Я.В. та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з'явились. Адвокат Шайхлісламова Я.В. та ОСОБА_1 просили розгляд справи провести за їхньої відсутності. Потерпіла ОСОБА_2 про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомила.
Вислухавши представника потерпілої Пістряка М.С., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову судді залишити без змін, перевіривши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, ґрунтується на матеріалах провадження та досліджених суддею доказах, і є вірним.
Відповідно до вимог ст.ст.252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Домашнє насильство являє собою діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Під час розгляду справи у апеляційному суді представник Пістряк М.С. факт сварки ОСОБА_1 зі своєю дружиною ОСОБА_2 та спричинення їй фізичного чи психологічного насильства підтвердив. Вказав, що вказаними діями ОСОБА_2 було завдано фізичного та психологічного болю.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вчинив насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 .
Відповідно до рапорту інспектора дільничних офіцерів поліції Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області Рогачова І.С. від 30.06.2021 року, на лінію „102" надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що її чоловік спричиняє їй фізичне насильство, забрав їх спільну дитину та не хоче її повертати.
Згідно із заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вчиняв щодо неї домашнє насильство, а саме дії фізичного та психологічного характеру. При цьому, заборонив забирати їх спільну малолітню дитину, чим створив перешкоду у спілкуванні та її вихованні.
Крім того, у наданих поясненнях, ОСОБА_2 повідомила, що 30.06.2021 року приїхала до м.Харків, щоб відвідати свого сина ОСОБА_7 , який на той час перебував із її чоловіком ОСОБА_1 . У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 відмовився віддати їй дитину, між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 хапав ОСОБА_2 за волосся, виштовхнув із будинку, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
Вказані обставини підтвердила і свідок ОСОБА_3 , яка є сестрою ОСОБА_2 , та 30.06.2021 року разом з нею приїхала до м.Харків, щоб остання відвідала свого сина. Близько 16.30 год. стала свідком того, як ОСОБА_1 хапав ОСОБА_2 за волосся, провокував бійку та виштовхував її за межі домоволодіння.
Відповідно до рапорту інспектора СПДН ВП Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області Рогачова І., 30.06.2021 року в ході добового чергування було відпрацьовано матеріал за заявою ОСОБА_2 , яка зазначила, що її чоловік ОСОБА_1 забрав у неї їх спільного малолітнього сина та не дозволяє з ним спілкуватися, провокував сварку та виштовхував її з території господарства. Під час виїзду на місце події, ОСОБА_1 замкнувся у будинку, на телефонні дзвінки не відповідав, у спілкуванні з поліцейськими поводив себе зухвало та агресивно. 07.07.2021 року ОСОБА_2 було викликано до відділу поліції, проведено бесіду, під час якої він зобов'язувався надати ОСОБА_2 можливість поспілкуватися із дитиною, але в цей же день, близько 19.00 год., коли ОСОБА_2 приїхала за адресою його проживання, його вітчим ОСОБА_8 спровокував конфлікт, відштовхнув ОСОБА_2 від воріт господарства та не надав смоги поспілкуватися із сином. В цей час, ОСОБА_1 зачинився у будинку разом із малолітньою дитиною та, навіть після приїзду наряду поліції, виходити не забажав.
Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки ці докази є об'єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.
При цьому, саме ОСОБА_2 звернулась до правоохоронних органів про вчинення щодо неї психологічного та фізичного насильства. Сама подія відбулась за місцем проживання ОСОБА_1 .
Викладені обставини підтверджують висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України.
Тому посилання апелянта щодо недоведеності його вини є надуманими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи вищенаведене, постанова судді місцевого суду є законною і підстав для її зміни чи скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Сайченко (Шайхлісламової) Я.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м.Харків від 29 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДЯ Л.В. Нізельковська