Справа № 495/7389/20
Номер провадження 1-кп/495/349/2022
27 червня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі: головуючого одноособово - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
провівши у залі суду в режимі відеоконференції судове засідання по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР № 12020160240001130 від 30 червня 2020 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський, громадянин України, який проживає за адесою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3
У провадження Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України.
1.Позиція сторін кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а строк тримання під вартою відносно обвинуваченого спливає. Він обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, у зв'язку з чим останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілого, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора оскільки обвинувачений тривалий час , а саме 3 роки тримається під вартою в зв'язку з неявкою потерпілого до суду з цей час не проведено підготовче судове засідання, тривале тримання обвинуваченого під вартою порушує його права, крім того, прокурором не доведено обгрунтованість ризиків, на які він посилається.
2.Мотивація суду.
Білгород-Дністровським міськрайонним судом у підготовчому судовому засіданні розглядається клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020160240001130 від 30 червня 2020 року за обвинуваченням : ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, яке знаходиься в проваджіенні суду з 07.12.2020 року.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
За змістом ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою обрання запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, суд звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.2 ст.8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
.Метою обрання запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Стосовно продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 суд приходить до наступного:
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
3.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор.
Суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає, що існують підстави вважати, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, та потерпілих;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Прокурором зазначено, що наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовує необхідність застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, спробам незаконного впливу на осіб, котрі допитані у кримінальному провадженні в якості потерпілих та свідків, а їх показання мають суттєве значення як доказ, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Як зазначено ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Зазначене свідчить про те, що існує ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.
Як зазначено в абзаці 36 Рішення ЄСПЛ по Справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи можуть виправдано вважати, що такий ризик існує.
Звертаючись із вказаним клопотанням, прокурор в обґрунтування продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 що є ризик того, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, як мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, оцінивши тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_3 та ймовірного покарання та конкретні обставини кримінального правопорушення, враховуючи наявні та встановлені судом ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу обвинуваченого, а також наявними у суду відомостями про те що неповнолітні потерпілі разом з їх законними представниками залишили місце свого постійного мешкання в Україні та перебувають з моменту початку бойових дій у Німеччіні та Польші відповідно,про що є відповідні відомості з Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та унеможливить ризики передбачені ст. 177 КПК України, оскільки суд вважає що передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України ризики, а саме: спроби з боку обвинуваченого незаконного впливу на осіб, котрі допитані у кримінальному провадженні в якості потерпілих та свідків, та їх показання мають суттєве значення як доказ, та спроби знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення на час розгляду клопотання перестали існувати.
Суд вважає, що з урахуванням кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 обставин його вчинення, належний контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_3 та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, пов'язаного з триманням під цілодобовим домашнім арештом.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні зобов'язання:
- прибувати за кожною вимогою до суду,
- не відлучатися із населеного пункту, де він проживає - АДРЕСА_1 без дозволу суду
- утримуватися від спілкуванняя із потерпілим та свідками,
- здати на зберігання в Білгород-Дністровський РВ ГУНП в місті Білгород-Дністровський Одеська область свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну,
- носити електронний засіб контролю.
3.2 - Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід зазначити, що обрання більш м'якої міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що під час розгляду клопотання прокурором не доведені ризики того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, не доведена необхідність обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не наведені достатні докази щодо існування можливості переховування обвинуваченого від суду, а отже такі ризики не є «достатніми» та «відповідними».
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з забороною залишати своє місце проживання за адресою: квартира АДРЕСА_2 , строком на 2 місяці , тобто до 27 серпня 2023 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні зобов'язання
- прибувати за кожною вимогою до суду,
- не відлучатися із населеного пункту,де він проживає та місця проживання за адресою : квартира АДРЕСА_2 без дозволу суду,
- утримуватися від спілкуванняя із потерпілим та свідками,
- здати на зберігання в Білгород-Дністровський РВ ГУНП в місті Білгород-Дністровський свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну,
-носити електронний засіб контролю.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого - Білгород-Дністровський РВ ГУНП в місті Білгород-Дністровський.
Строк дії ухвали припиняє свою дію 28 серпня 2023 року.
Звільнити ОСОБА_3 з-під варти з зала суду негайно.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Суддя ОСОБА_1