Єдиний унікальний номер 205/5063/23
Номер провадження3/205/2587/23
іменем України
21 червня 2023 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Таус М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції №3 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ст. 173 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 927287 від 09.05.2023 року, 23 квітня 2023 року близько о 18 год 00 хв гр. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 в бік гр. ОСОБА_2 виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим порушував громадський порядок та спокій громадян.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та суду пояснив, що 23 квітня 2023 року близько о 18 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_3 він разом з дружиною ОСОБА_3 зустріли знайому на ім'я ОСОБА_4 , яка була зі свою подругою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 почала ображати їх нецензурною лайкою, в результаті чого виник конфлікт.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних речей, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є наявність хуліганського мотиву. Особа діє із хуліганським мотивом коли її дії проявляються у очевидному, демонстративному, зневажливому ставленні до встановлених у суспільстві правил поведінки та етики, прояві зневаги до існуючих правил і норми поведінки. При цьому, прояв неповаги повинен бути явним, демонстративним, безсумнівно очевидним як для особи, що вчиняє хуліганство, так і інших очевидців, поширюватися на значне та невизначене коло оточуючих. Для хуліганського мотиву дій винного характерно те, що ці дії логічно не обґрунтовані і не обумовлені певними обставинами, без чіткого визначення спрямованості і предмету посягання.
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Санкція ст. 173 КУпАП передбачає досить суворе стягнення у вигляді адміністративного арешту, а тому дана справа про адміністративне правопорушення розглядається з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було встановлено, що будь-які докази, які б вказували на посягання на громадський порядок та спокій громадян при вчиненні правопорушення, в матеріалах справи відсутні, як і відсутні будь-які докази того, що мотивом дій ОСОБА_1 була неповага до суспільства. Тобто, відсутня така суб'єктивна ознака, як хуліганський мотив спрямований на порушення громадського порядку, який є основним критерієм, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.
Таким чином, факт вчинення дрібного хуліганства ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.
Оцінюючи зібрані та надані суду докази, в їх сукупності, суд приходить висновку, що винність ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрита, в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП.
Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови
Апеляційна скарга, подаються до відповідного апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя М.М. Таус