Березівський районний суд Одеської області
27.06.2023
Справа № 494/838/23
Провадження № 3/494/508/23
27.06.2023 р. м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши об'єднанні матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за статтею 122-4 та статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП), -
17.05.2023 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122-4 та статтею 124 КУпАП.
Постановою суду від 17.05.2023 року вказані справи об'єднанні в одне провадження під спільним номером 494/838/23 (провадження 3/494/508/23) та призначені до розгляду на 09.06.2023 року.
Згідно протоколу серії ААД №066900 від 15.05.2023 року вбачається, що 14.05.2023 року о 21.00 годині в с. Новоселівка Березівського району Одеської області ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки ВАЗ 21061 д/н НОМЕР_1 біля сільського кладовища не вибрав безпечну швидкість руху та не впорався з керуванням і допустив наїзд на бетонну огорожу кладовища та пошкодив її. За вказане передбачено адміністративну відповідальність за ст.124 КУПАП.
Також згідно протоколу серії ААД №129251 від 15.05.2023 року вбачається, що 14.05.2023 року о 21.00 годині в с. Новоселівка Березівського району Одеської області ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки ВАЗ 21061 д/н НОМЕР_1 по грунтовій дорозі біля кладовища скоїв ДТП, та після чого зник з місця пригоди. За вказане передбачено адміністративну відповідальність за ст.122-4 КУПАП.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з відповідними змінами), Постанови КМУ №392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантинуз метою запобігання поширенню на території України гострої гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» ( з подальшими змінам) та відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року на усій території України карантин. Згідно з рекомендаціями МОЗ України громадянам серед інших заходів запропоновано залишатися вдома, тримати дистанцію, дбати про власну безпеку.
Також указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 18.08.2023 року.
В судовому засіданні 27.06.2023 року ОСОБА_1 повідомив про обставини вчинення адміністративних правопорушень та те, що він дійсно 14.05.2023 року керуючи автомобілем ВАЗ 21061 скоїв ДТП та з місця пригоди зник, оскільки злякався. Свою вину визнав, про що написав заяву про визнання вини від 27.06.2023 року
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:
Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».
Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».
Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».
Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протоколи серії ААД №129251 та серії ААД №066900 за ст. 122-4, та ст. 124 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП передбачено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».
Дослідивши докази наявні у матеріалах справи, - суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, оскільки він скоїв ДТП та покинув місце пригоди.
Крім власного визнання вини, поданої у письмовій заяві, винуватість у вчинені адміністративних правопорушень за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП підтверджена зібраними та дослідженими доказами, які містяться у матеріалах справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 та ст.124 КУпАП, з якими останній погодився; поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , схемою місця ДТП і фотознімками.
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП. - судом не встановлено.
Будь-яких заперечень щодо неправомірності дії поліцейських при складанні протоколів ОСОБА_1 ані під час складання протоколів, ані під час судового розгляду не надано. Натомість, останній при розгляді справи у письмовій заяві свою вину визнав.
За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень.
Водночас, суд враховує, що у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини по справі Яременка проти України (Заява № 32092/02) встановлено: «…Якість доказів також слід взяти до уваги, у тому числі, чи не викликають обставини, за яких вони були отримані, сумнівів щодо їх надійності та акуратності. Хоча проблеми із справедливістю не завжди виникають, якщо отримані докази не підтверджуються іншими матеріалами, слід відзначити, що якщо докази є дуже сильними і немає ризику їх ненадійності, необхідність у підтверджуючих доказах є, відповідно, меншою».
Суд також враховує, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого, звертається увага на те, що виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту.
Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статей 34, 280 КУпАП обставину, яка пом'якшує відповідальність - визнання вини. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 35 КУпАП - не встановлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП, з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень, накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті 122-4 КУпАП, зокрема у виді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік.
Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до положень ст. 321 КУпАП щодо обчислення строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалося.
Згідно пункту 12 розділу XIІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено: у разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортними засобами, якщо посвідчення водія не вилучено, уповноважена особа відповідного підрозділу патрульної поліції у триденний строк надсилає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про позбавлення права керування за місцем її проживання (перебування), у якому зазначає реквізити винесеної судом постанови, положення статті 321 КУпАП, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу патрульної поліції у визначений строк для здачі посвідчення водія або тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами. Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, не з'являється протягом місячного строку, серія та номер посвідчення водія заносяться уповноваженою особою підрозділу патрульної поліції до автоматизованої бази даних про посвідчення, які підлягають вилученню.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Керуючись статтями 36, 40-1, статтею124, 122-4, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 16.03.2006 р Вільшанським РВ УМВС України України в Кіровоградській області) визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4 та статтею 124 КУпАП, та на підставі ст.36 КУпАП застосувати щодо нього адміністративне стягнення за статтею 122-4 КУпАП у виді позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 16.03.2006 р Вільшанським РВ УМВС України України в Кіровоградській області) на користь Державної судової адміністрації України, 050 (Отримувач коштів ГУК в Одеській обл./отг м. Березівка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, Рахунок отримувача UA848999980313171206000015594, Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп..
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду .
Суддя І.А. Римар